Рада ЄС оприлюднила рекомендації для країн-членів, як завершити тимчасовий захист, наданий українцям після початку повномасштабної війни. У Брюсселі хочуть підготувати безпечне повернення українців на Батьківщину та підтримати інтеграцію тих, хто залишиться. Що саме пропонують і про які терміни йдеться — з’ясував Центр громадського моніторингу та контролю.

Загальний підхід

У Брюсселі пропонують всім державам ЄС діяти у межах загального підходу. Задля цього підготували для них спільні рекомендації. Наразі тимчасовий захист для українців на території Євросоюзу діє до березня 2027 року. До того часу, сподіваються в ЄС, окремі держави зможуть підготувати все для повернення чи інтеграції українців. 

У рекомендаціях зауважують: “Хоча тимчасовий захист залишається свідченням солідарності Союзу з народом України, він за своєю природою є тимчасовим. Тому необхідно підготувати поступовий, сталий та добре скоординований перехід від цього статусу до того, коли умови в Україні будуть сприятливими для припинення тимчасового захисту, враховуючи при цьому можливості та потреби України у відбудові”.

Повернутися чи залишитися

Серед механізмів, які мають розробити країни-члени, надання дозволів на проживання певним категоріям наших громадян, які підпадають під особливі умови. Визначити ці умови мають самі держави. Наприклад, підставами залишитися можуть стати наявність роботи, отримання освіти чи родинні обставини. Також дозволи можуть передбачити для висококваліфікованих працівників, аби ті залишилися працювати у Євросоюзі. 

Затриматися з поверненням зможуть батьки, чиї діти ходять до шкіл в країнах Євросоюзу. У Раді ЄС рекомендують дозволити таким сім’ям не виїжджати до кінця навчального року — навіть якщо тимчасовий захист вже втратить чинність. Окремі рекомендації стосуються і повернення людей з інвалідністю — воно має враховувати здатність України забезпечити їхні особливі потреби.

Задля того, щоби біженцям було легше повертатися, у Брюсселі запропонували створити програми підтримки добровільного повернення. Допомагати планують не окремим українцям, а громадам, до яких планують виїжджати люди. 

Ще один механізм, який зможуть застосувати країни-члени — це так звані “ознайомчі візити”. Координувати ці програми мають спільно держави ЄС. У рекомендаціях державам наголошують, що такі поїздки “дозволять перевірити стан сім'ї чи майна, або оцінити рівень руйнувань у своїх громадах та загальні умови в Україні”. 

Куди виїхало найбільше українців

З початку повномасштабного вторгнення країну залишили мільйони наших співгромадян. Станом на липень цього року Агентство ООН у справах біженців нарахувало 5,643 мільйонів біженців з України. Переважна більшість з них знайшли притулок у Європі.

Найбільше українців, які скористалися програмою тимчасового захисту, живуть у Німеччині. Йдеться про 1 мільйон 233 тисячі людей. До першої трійки держав, які прихистили наших співвітчизників, потрапили також Польща (близько 1 мільйона українців) та Чехія (там живуть 380 тисяч наших співгромадян).

За результатами опитування Gradus Research, у 2025 році частка тих, хто хоче повернутись в Україну, становить 64 відсотка.

Інформаційні кампанії

У своїх рекомендаціях Рада ЄС зазначає, що рішення українців про повернення додому має бути результатом всебічної поінформованості. Тобто, біженці мають не лише право знати, яка безпекова ситуація складається у регіоні, звідки вони виїжджали. А й отримати всі дані про можливості залишитися, змінивши статус у країні перебування.

Держави-члени ЄС зобовʼязують надати всі необхідні розʼяснення, зокрема й за допомогою інформаційних кампаній. І наголошують у рекомендаціях, що “вкрай важливо забезпечити, щоби повернення додому в Україну … відбувалося впорядкованим та гуманним чином”. 

Попри підготовку до масового повернення українців з Євросоюзу, у рекомендаціях закликають враховувати індивідуальні обставини конкретних людей. І наголошують — декому може знадобитися на повернення більше часу.