Напевно, всі коли-небудь чули про прем’єрку Великої Британії Маргарет Тетчер, канцлерку Німеччини Ангелу Меркель чи очільницю індійського уряду Індіру Ганді. Ці жінки зробили блискучу політичну кар’єру і стали відомими на весь світ. Такою можливістю вони завдячують жіночим рухам, які вибороли право навчатися, працювати і брати участь у громадському і політичному житті на рівні із чоловіками. Однак навіть у 21 столітті до повного рівноправ’я далеко, і жінок при владі набагато менше. Центр громадського моніторингу та контролю розповідає про жінок, які обіймають найвищі державні посади в Україні і світі.
26 жінок-лідерок
З 1940 року 116 жінок стали національними лідерами у понад 70 країнах світу. Більшість із них обійняла посаду голови уряду, і лише незначна частина очолила державу. За останні десятиліття частка жінок на чолі держав збільшилася, але досі залишається невеликою.
Серед чинних очільників держав або урядів 26 жінок. З-поміж голів 193 держав-членів ООН частка жінок становить лише 5,7%. Всього у світі 11 президенток: Саломея Зурабішвілі (Грузія), Катерина Сакелларопулу (Греція), Майя Санду (Молдова), Зузана Чапутова (Словаччина), Бідя Деві Бхандарі (Непал), Халіма Якоб (Сингапур), Паула-Мей Вікс (Тринідад і Тобаго), Сандра Масон (Барбадос), Сахле-Ворк Зевде (Ефіопія), Ксьомара Кастро (Гондурас), Самія Сулуху Хасан (Танзанія).
Чинних прем’єрок трохи більше. Загалом 15 жінок очолюють уряди: Інґріда Шимоніте (Литва), Катрін Якобсдоттір (Ісландія), Кая Каллас (Естонія), Магдалена Андерссон (Швеція), Санна Марін (Фінляндія), Метте Фредеріксен (Данія), Шейх Хасіна (Бангладеш), Ана Брнабіч (Сербія), Наталія Гавріліта (Молдова) Джасінда Ардерн (Нова Зеландія), Міа Мотлі (Барбадос), Роуз Крістіан Рапонда (Габон), Фіаме Наомі Матаафа (Самоа), Віктора Томега Догбе (Того), Найла Боуден (Туніс).
Частка прем’єрок становить 7,8% серед голів урядів світу. У Молдові і Барбадосі обидві найвищі виконавчі посади обіймають жінки. Крім того, жінка очолює виконавчий орган Європейського Союзу: Урсула фон дер Ляєн є головою Єврокомісії.
На думку експертів, жінки частіше стають на чолі уряду, а не держави тому, що голів урядів обирають політики, а президентів – громадськість.
Владні жінки України
У 2021 році Україна погіршила позицію в Індексі ґендерного розриву, опустившись на 15 позицій – до 74 місця. Найгірша ситуація із ґендерною рівністю у політиці – аж 103 сходинка. Попри те, що останніми роками держава активно намагається збільшити присутність жінок у політичних партіях і державних органах влади, частка жінок досі невисока.
Наразі парламент складається на 20,8% із жінок. Для України це безпрецедентний показник. Це майже удвічі більше, ніж у Верховній Раді попереднього скликання і в десять разів більше, ніж у першому українському парламенті. Заступницею голови парламенту є також жінка – народна депутатка Олена Кондратюк.
У чинному складі Кабінету міністрів частка жінок більша, ніж у парламенті – 25%. П’ять із двадцяти одного відомства очолюють жінки. Зокрема, Юлія Свириденко – перша віцепрем’єр-міністерка, міністерка економіки, Ольга Стефанишина – віцепрем’єр-міністерка, міністерка з питань європейської і євроатлантичної інтеграції, Ірина Верещук – віцепрем’єр-міністерка, міністерка з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, Марина Лазебна – міністерка соціальної політики, Юлія Лапутіна – міністерка у справах ветеранів.
Цікаво, що незалежна Україна ніколи не мала жінки-президента. Однак жінка двічі очолювала уряд. Це – Юлія Тимошенко, яка була прем’єркою у 2005, 2007-2010 роках.
Міжнародна жіноча підтримка
Через відкриту війну Росії проти України багато жінок-лідерок заявили про підтримку нашої держави. Серед союзників України голова Єврокомісії та прем’єрка Естонії, президентки Грузії, Литви, Молдови, Словаччини, Нової Зеландії.
«Визнання двох окупованих територій в Україні є грубим порушенням міжнародного права, територіальної цілісності України та Мінських угод. ЄС і його партнери відреагують єдністю, твердістю та рішучістю на знак солідарності з Україною», – написала у Twitter президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн.
А прем’єр-міністерка Естонії Кая Каллас наголосила, що «Донецьк і Луганськ є й будуть частиною України», і реакція на дії Кремля буде швидкою і спільною: «Реакція ЄС на серйозну ескалацію з боку Росії в Україні є твердою та швидкою».
Президентка Грузії Саломе Зурабішвілі у своєму повідомленні на підтримку України згадала про російський напад на Грузію 2008 року: «Грузія рішуче засуджує «визнання» українських Донецьких і Луганських регіонів, що повторює сценарій, який призвів до окупації 20% нашої території. Грузія з вами, Президенте Зеленський, і підтримує українську територіальну цілісність та мир».
Як бачимо, жінок при владі не так багато, але вони нічим не поступаються чоловікам у рішучості та впевненості політичних кроків.
