Минулого року експорт українських товарів сягнув рекордних показників з 2012-го року – майже 70 млрд доларів. Найбільше Україна продала за кордон аграрної та металургійної продукції. Це – пшениця, жири та олії, а також електрообладнання, машини і механізми тощо. Не останню роль у збільшенні українського експорту відіграли нові міжнародні ринки. Детальніше про структуру українського експорту та перспективи збуту розповідає Центр громадського моніторингу та контролю.

Рекордний експорт товарів

За інформацією Міністерства економіки, експорт товарів у 2021 році становив 68,24 млрд доларів. Це найбільший показник з 2012 року, коли сума сягнула 68,81 млрд доларів. Якщо порівнювати з 2020 роком, то вартість експорту зросла на 19,04 млрд доларів.

У Мінекономіки зазначають, що лідерами закордонних продажів стала продукція АПК та металургійної промисловості. До першої п’ятірки найпопулярніших товарів належать мінеральні продукти (8,42 млрд дол.), жири та олії тваринного і рослинного походження (7,05 млрд дол.), а також механічне й електрообладнання, машини та механізми (4,82 млрд дол.). Експорт готових харчових продуктів у 2021 році зріс на 13,1% і сягнув 3,8 млрд дол.

Щодо традиційного експорту зернових, то станом на 21 січня, у 2021/22 маркетинговому році Україна експортувала 36 млн тонн пшениці, ячменю, жита і кукурудзи. Це на 7,8 млн тонн більше, ніж за попередній маркетинговий рік.

Нові ринки для української продукції

Впродовж 2021 року завдяки спільній роботі Міністерства закордонних справ і Держпродспоживслужби (ДПСС) національні виробники отримали доступ на ринки 21 країни світу. У результаті понад 200 українських компаній розпочали експорт чи роботу за кордоном.

Зокрема, торік Держпродспоживслужба погодила нові сертифікати на торгівлю із Сербією, Бельгією, Литвою, Словаччиною, Боснією і Герцеговиною, Грузією, Японією, Аргентиною, а також низкою країн Африки та Близького Сходу. Серед сертифікованих товарів – молоко та молочна продукція, мед, столові яйця, м’ясо птиці, мала та велика рогата худоба, живі равлики та інші.

Варто зауважити, що держава не намагається відкрити новий ринок просто так, «для галочки». За кожним із таких рішень стоїть запит бізнесу.

«У листопаді 2020 року ми разом з колегами з Республіки Сербія погодили форму сертифіката здоров’я для імпорту меду до цієї країни. Експорт з України почався відразу і сьогодні ми маємо непогану динаміку: +158 тонн меду до Сербії із самого початку», – розповіла голова Держпродспоживслужби Владислава Магалецька.

Також у 2021 році профільні відомства відновили доступ українських товарів на ринки п’ятьох країн СНД: Азербайджану, Узбекистану, Молдови, Таджикистану і Туркменістану. Через денонсацію попередніх угод фахівцям ДПСС довелося перепогоджувати сертифікати на торгівлю у  цих країнах.

«Ми просуваємо український експорт і залучаємо іноземних інвесторів. Це один з ключових пріоритетів Стратегії зовнішньополітичної діяльності України», – підсумував міністр закордонних справ Дмитро Кулеба.

Плани на 2022 рік

За словами голови Держпродспоживслужби Владислави Магалецької, регіональні ринки у різних точках світу тісно пов’язані між собою. Щоб потрапити на них,  передусім варто домовлятися із країнами-«хабами» та регіональними економічними організаціями. Прикладом такої організації є АСЕАН – Асоціація держав Південно-Східної Азії.

Наразі МЗС, Мінекономіки та Держпродспоживслужба працюють над відкриттям 12 нових ринків у цьому регіоні. Домовленості передбачають експорт м’яса, яєць, молока, кормів, риби та інших продуктів.

Крім того, у пріоритетах на 2022 рік – відкриття нових експортних можливостей до Китаю, Близького і Далекого Сходу, Північної та Південної Африки, Південної Америки. А також розширення переліку товарів для експорту до країн Євросоюзу. Загалом планується погодити понад 150 товарних сертифікатів.

«Цього року (2021-го, – ред.) ми зробили величезний крок щодо поліпшення умов для наших експортерів м’яса птиці. На черзі – нові взаємовигідні домовленості, які принесуть і Україні, і ЄС нові можливості», – прокоментувала Владислава Магалецька.

Експерти наголошують, що відкриття нових ринків це не лише збільшення експорту національних товарів. Це також нові можливості для українського бізнесу, нові робочі місця, поліпшення торговельного балансу і багато іншого.