На початку січня Президент Володимир Зеленський підписав закон, що врегульовує питання трансплантації органів в Україні. Документ дозволяє посмертне донорство, згоду на яке можна буде оформити навіть в електронній формі. Чому це дуже важливий закон для всієї медичної галузі, аналізували експерти Центру громадського моніторингу та контролю.

Проблеми і здобутки

За даними МОЗ, щороку понад 5 тисяч українців потребують трансплантації органів. Донедавна для цього потрібно було їхати за кордон і місяцями чекати своєї черги. З початку пандемії коронавірусу все стало ще складніше, чимало країн закрили кордони, тож пацієнти не могли потрапити на операції.

В Україні сфера трансплантації органів тільки-но почала розвиватись. Подібні операції стали можливими з 2019 року, коли набув чинності закон, який дозволив пересадку органів. Того ж року зробили 78 трансплантацій, а у 2020 – вже 129. У 2021 році українські лікарі провели рекордні 313 трансплантацій за рік. Було пересаджено 229 нирок, 50 печінок та 32 серця. Вперше в Україні провели пересадку серця дітям, трансплантацію легень та одночасну трансплантацію серця і нирок.

За даними Українського центру трансплант-координації, зараз уже працює 27 центрів трансплантації. Витрати за операції повністю покриваються із державного бюджету. За трансплантацію нирки в Україні лікарня отримує від держави 801 тис. грн, печінки – 1,428 млн грн, серця – понад 2 млн грн, за трансплантацію кісткового мозку від неродинного донора – понад 2,4 млн грн. Середня вартість такого ж лікування за кордоном – 3,5 млн грн за трансплантацію печінки, понад 3 млн грн – кісткового мозку.

В планах на 2022 рік надалі збільшувати кількість трансплантацій органів. У держбюджеті на це закладено 939,5 млн грн. Також цього року у МОЗ планують врегулювати питання трансплантації тканин.

«Це дасть можливість лікарням створювати госпітальні банки тканин. А це дозволить підняти на новий рівень надання спеціалізованої ортопедичної та хірургічної медичної допомоги з відновленням працездатності хворих після побутових, військових, спортивних травматичних пошкоджень, при вроджених вадах та багатьох інших захворюваннях, що потребують реконструктивних і пластичних втручань», – зауважує міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко.

Експерти кажуть, що, попри збільшення кількості трансплантацій, роботи ще дуже багато. Потрібні законодавчі зміни, закупівля обладнання для проведення пересадок, підготовка фахівців.

Новий закон і розбудова системи

Новий закон, який Президент підписав на початку січня, має продовжити розбудову системи трансплантації в Україні. Зокрема, документ передбачає створення Єдиної державної системи трансплантації, через яку підбиратимуть пари донор-реципієнт. Це відбуватиметься в автоматичному режимі, без втручання людини в роботу системи. Вибір реципієнта із листа очікування відбуватиметься з урахуванням того, наскільки імунологічно сумісна пара, чи терміново потрібна пересадка, скільки часу необхідно для транспортування органу до лікарні, чи схожа пара за параметрами тіла.

Згідно з законом, згоду чи незгоду на надання своїх органів для трансплантації українці зможуть зафіксувати не тільки письмово, а й в електронному вигляді. Уже незабаром розробники мають додати таку функцію в застосунку «Дія». Так само онлайн можна буде відкликати свою згоду, надану раніше. Відомості щодо наданої згоди чи незгоди на донорство органів зберігатимуться в Електронній системі охорони здоров’я і за бажанням можуть бути внесені у паспорт або посвідчення водія.

Закон також розширив коло осіб, які можуть приймати рішення щодо посмертного донорства. Тепер не потрібно за життя визначати спеціального представника, який міг би надати дозвіл на трансплантацію органів чи заборонити її. Вирішити долю органів після смерті зможуть чоловік, дружина, близькі родичи (діти, батьки, рідні брати та сестри) або людина, яка зобов’язалася поховати померлого.

Перспективи українського донорства

Загалом експерти позитивно оцінюють законодавчі зміни і зауважують, що Україна має хороші стартові можливості для розвитку сфери.

«Останні три роки відбуваються зміни в законодавстві щодо трансплантації та донорства. Ухвалений закон – це надважливо для України, тому що в більшості випадків трансплантація – це єдина надія на життя. Ця галузь медицини досить перспективна, я щасливий, що тепер ми маємо можливість розвивати Україну в цьому напрямку», – зауважує заступник директора Інституту серцево-судинної хірургії імені Амосова Костянтин Руденко.

Разом із законодавством змінюється ставлення українців до донорства. Фахівці кажуть, що все більше людей задумується про згоду на донорство. Це можна зробити також за життя, наприклад, будь-яка здорова людина віком 18-35 років може стати донором кісткового мозку.

Трансплантація – це дуже важлива галузь медицини, що дає шанс на життя багатьом українцям, які не мають іншого вибору. Тож розбудова власної системи в Україні є необхідністю.