У День Незалежності Верховна Рада схвалила у першому читанні президентський законопроєкт про великий державний герб. Попри 257 голосів «за», його розгляд супроводжувався суперечками і гучною критикою з боку опозиції. Уже зараз зрозуміло, що остаточно затвердити великий герб буде непросто. У другому читанні його має підтримати конституційна більшість – щонайменше 300 депутатів. У чому головна проблема великого герба і навіщо він взагалі Україні? Думки експертів дізнався Центр громадського моніторингу та контролю.

Історія великого компромісу

Ідея великого герба з’явилась ще в 90-х роках. Тоді ухвалення Конституції України було під загрозою. Як стверджують очевидці, положення про великий герб прописали як компроміс, щоб комуністи, які мали більшість у Верховній Раді, погодилися на голосування. Їм не подобався націоналістичний тризуб, і вони хотіли додати до нього радянські символи.

«В 1996 році, коли ухвалювалась Конституція, через комуністів та соціалістів ніяк не проходила стаття про державні символи. Щоб їм догодити, вигадали, що буде потім великий герб і буде їм серпів та молотків», –  розповідає художник і геральдист Олекса Руденко.

Тож синій щит із золотим тризубом отримав статус малого герба, а великий домовились затвердити згодом. Конкурси на найкращий ескіз проводили у 1991, 1996 і 2001 роках. Щоразу проєкт не доходив до парламенту через критику геральдистів і відсутність достатньої підтримки у сесійній залі. Останній конкурс, який провели у 2020 році, мав ті ж проблеми. Переможцем став проєкт Олексія Кохана, на якому зображені лев та Архангел Михаїл, які тримають щит із тризубом, над ними – запорізький козак, що є обов’язковим елементом великого герба, згідно із Конституцією.

Однак зрештою цей ескіз до законопроєкту Володимира Зеленського не потрапив. Президент вніс на голосування зовсім інший проєкт зі левом, козаком та короною, який розкритикували ще більше.

Художні та політичні недоліки

Чому саме цей ескіз потрапив до президентського законопроєкту, достоту невідомо. Водночас геральдисти досить детально пояснюють його помилки і нагадують, що цей проєкт забракували ще на минулому конкурсі.

«Автори цього проєкту подавали свою роботу і на останній конкурс, але вона навіть не дійшла до третього відбору, бо не відповідає Конституції України і геральдичним нормам. За цей час автори нічого не змінили. Замість лева – якесь страховисько, одяг козака не відповідає. Але найбільше порушення – це корона. Вони її називають вінцем Ярослава Мудрого, якого ніхто не бачив. Це – фантазійна річ. У геральдиці корона означає монархічний устрій. А у нас до чого вона?» – обурюється голова Українського геральдичного товариства Андрій Гречило.

Також експерти наголошують на іншій грубій геральдичній помилці. Обидва щитотримачі – лев і козак – наступають ногами на синьо-жовту стрічку, що є недопустимим топтанням по державних символах. У соцмережах також висміяли дві ліві задні лапи та кольорові пазурі лева, але, на думку експертів, це вже художні недоліки.

Попри все, основна претензія критиків не художня, а політична і стосується самої ідеї великого герба. Адже Україна майже 30 років використовувала тризуб як основний державний герб, і немає причин від нього відмовлятись. Чимало істориків та активістів вважають його досконалим державним символом.

«Що не так із «великим гербом»? Коротка відповідь – усе. З геральдичної, історичної, політичної, естетичної точок зору. Нині тризуб зараховують до трійки кращих гербів світу. Відтак – навіщо псувати? Тризуб – це великий герб України та великий символ для всіх українців. Таким він має і залишитися», – вважає депутат, колишній голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович.

Прихильники тризуба пропонують закріпити його офіційний статус і скасувати норму про необхідність великого герба.

Аргументи і сумніви захисників закону

Захисники президентського закону кажуть, що ухвалювати великий герб потрібно, бо це пряма вимога Конституції і воля першого Президента Леоніда Кравчука.

«Леонід Макарович завжди переймався тим, що за 25 років ми так і не виконали вимогу статті 20 Конституції України та не схвалили великий Державний Герб. Адже тільки з прийняттям великого Державного Герба ми можемо закрити гештальт державних символів. І це було історичне прохання від першого Президента до нинішнього. При цьому тризуб як був, так і залишатиметься основним і найбільш вживаним гербом нашої держави. Адже це та спадщина рівноапостольного князя Володимира Великого, яку ми повинні зберегти та примножити», – пояснює заступник голови Верховної Ради Руслан Стефанчук.

Крім того, прихильники закону запевняють, що навіть за умови ухвалення великий герб не витіснить тризуб. Його застосування буде обмежене лише винятковими випадками, зокрема на державних печатках, символах Президента України, фасаді основних державних інституцій та за рішенням Національного банку на грошових знаках. Просто скасувати конституційну норму про великий герб не вийде, для цього потрібно проводити референдум.

За словами спікера Верховної Ради Дмитра Разумкова, оскільки законопроєкт ухвалений тільки в першому читанні, у ньому ще можливі зміни. При цьому голова парламенту припускає, що до кожної правки потрібні будуть висновки геральдистів.

«Під час позачергової сесії 24 серпня, була можливість прийняти законопроєкт лише в першому читанні, бо в багатьох колег є зауваження до цього макета. Я думаю, що дискусія щодо нього триватиме. Станом на сьогодні я не бачу 300 голосів. Будемо дивитися, яким буде кінцевий макет», – коментує Разумков.

У дискусії навколо великого герба стає очевидно, що потужного об’єднавчого символу з нього не вийде. Чи варто ухвалювати його силоміць – залишається під питанням.