Дії колекторів нерідко межують із порушенням закону. Минулого року Національний банк України (НБУ) отримав понад дві тисячі скарг від боржників, які стосувалися поведінки представників колекторських компаній. Зокрема, скаржилися на погрози, цілодобові дзвінки, тиск на рідних і друзів, поширення особистої інформації. Досі ж українське законодавство жодним чином не регулювало діяльність колекторів. Приборкати проблему має новий закон, який встановлює чіткі вимоги до роботи таких компаній. Деталі дізнавались експерти Центру громадського моніторингу та контролю.

Реєстр колекторських компаній

Верховна Рада 19 березня ухвалила у другому читанні та в цілому закон щодо захисту боржників. Найперше закон чітко регулює колекторську діяльність. Зокрема, в законодавстві з’являються терміни «колекторська компанія» і «врегулювання простроченої заборгованості».

Упродовж трьох місяців після набрання чинності законом НБУ має створити публічний Реєстр колекторських компаній. Згідно з документом, колекторською діяльністю можна буде займатися лише після перевірки регулятором і внесення до відповідного реєстру. Банкам та фінансовим компаніям буде заборонено працювати з незареєстрованими колекторами.

За словами авторів закону, до власників колекторських компаній будуть висуватися майже такі ж жорсткі вимоги, як до банків. Вести такий бізнес забороняється громадянам країни-агресора, громадянам із судимостями за економічні злочини чи злочини проти життя і здоров’я людини, а також фірмам, зареєстрованим на окупованих територіях.

«Ми хочемо ввести колекторів у правове поле і зробити їх етичними, цивілізованими гравцями на фінансовому ринку. З одного боку, це дозволить захистити споживачів кредитних послуг. З іншого боку – захистити іноді і колекторів, бо їхнім персональними даними також зловживають», – пояснює одна з авторів закону депутатка Ольга Василевська-Смаглюк.

Вимоги до поведінки колекторів

Згідно з документом, встановлюється захист прав боржників за кредитами. Банки будуть зобов’язані повідомляти позичальників про залучення колекторських компаній, а останні мають дотримуватись правил етичної поведінки.

Закон забороняє колекторам вдаватися до шантажу, погрожувати, вводити в оману про розмір боргу, наслідки невиконання договору, дзвонити вночі та приховувати номер. Без згоди не можна телефонувати більше ніж двічі протягом доби, а також звертатися до родичів чи роботодавця боржника.

Про порушення цих правил можна повідомити до банку-позичальника або Національного банку. За неетичну поведінку колекторську компанію можуть оштрафувати від у 51 до 102 тис. грн або навіть виключити з Реєстру колекторських компаній. Два порушення призводять до дострокового розриву договору між колекторською компанією і банком.

В НБУ закликають українців повідомляти про зловживання колекторів, навіть якщо це не їхній кредит: «Якщо кредит ніяк вас не стосується, варто пояснити ситуацію і попросити припинити дзвінки. Якщо вам продовжують дзвонити по кредиту, який вас не стосується, зверніться з письмовою скаргою до керівництва колекторської компанії, а також в контакт-центр НБУ за телефоном 0 800 505 240. Також варто звернутися до Уповноваженого ВРУ з прав людини або до суду. Адже саме вони контролюють дотримання законодавства «Про захист персональних даних»».

Експерти розраховують, що врегулювання діяльності колекторів полегшить їх притягнення до відповідальності в разі порушень. Водночас наголошують, що закон не є панацеєю, і дуже важливо забезпечити виконання вже наявних законодавчих норм.

«Притягнути до відповідальності осіб чи організації, діяльність яких жодним чином не врегульована, дуже важко. А, враховуючи, яким чином працюють наші правоохоронні органи, до яких можна звернутися із заявами про вчинення кримінального правопорушення, відповідальність таких установ дуже сумнівна», – зауважує адвокат Сергій Пушок.

Документ набуде чинності після підписання президентом та запрацює через три місяці після опублікування.