Кожен українець хоч раз стикався зі спамом. Хвиля повідомлень про акції та бонуси не тільки дратує, а й порушує наше право на захист персональних даних. Від рекламних дзвінків та смс майже неможливо відмовитись, а недобросовісні постачальники послуг не несуть відповідальності за масову розсилку. Покласти край цій ситуації має закон про електронні комунікації, який Верховна Рада ухвалила наприкінці вересня. Як працюватиме закон і чим він корисний для абонентів, дізнавались наші експерти.

Навіщо новий закон?

Коли ми говоримо про електронні комунікації, насамперед йдеться про телефонний, дротовий і бездротовий інтернет-зв’язок. Досі в Україні ці сфери регулює закон про телекомунікації від 2004 року. Попри численні правки, за 16 років від ухвалення документ безнадійно відстав від розвитку цифрових технологій. За цей час більшість європейських країн кілька разів встигли оновити законодавство про електронні комунікації, Україна ж підійшла до цього тільки зараз.

Один з авторів нового закону, народний депутат від «Слуги народу» Олександр Федієнко зауважує: «Оскільки український народ уже визначився зі стратегічним напрямком руху до Європейського Союзу, то просто немає сенсу топтатися в парадигмі минулого. Швидкість, із якою новітні цифрові технології змінюють світ, вимагає адекватного законодавства».

Власне, новий закон суттєво наближає Україну до європейських стандартів зв’язку, оскільки імплементує норми Європейського кодексу електронних комунікацій.

Віцепрем’єрка з питань європейської інтеграції Ольга Стефанішина наголошує: «Україна зробила важливий крок до інтеграції у Єдиний цифровий ринок ЄС. Законопроєкт про електронні комунікації забезпечить динамічний розвиток ринку електронних комунікацій за європейськими стандартами та значно підвищить якість послуг у цій сфері».

Які переваги для абонентів?

Новий закон передбачає зміни для всіх учасників ринку комунікацій – абонентів, операторів та держави.

Для користувачів чи не найголовнішою новацією є можливість обрати одну послугу, а не купувати цілий пакет. Закон надає користувачу право замовити окрему послугу та сплатити тільки за неї. Наприклад, вибрати лише хвилини і не платити за 100 смс-повідомлень, якими ніколи не користуєшся. Також закон зобов’язує операторів вказувати вартість кожної послуги, що входить у тарифний пакет, пояснюючи їх ціноутворення.

Іншим важливим нововведенням закону є захист споживачів від спаму. Документ передбачає обов’язкову згоду абонента на отримання розсилки, а також можливість відмовитись від неї. Якщо ці умови порушені, то відправника спаму можуть оштрафувати від 1700 до 8500 гривень. Для цього закон передбачає внесення зміни до Кодексу про адміністративні правопорушення.

Крім того, у разі спаму або неправомірного списання коштів абоненту стає простіше захистити свої права. Зараз суперечки між абонентом та оператором вирішуються у суді. Це потребує чимало часу і грошей, тому користувачі часто відмовляються від судової тяганини.

Згідно з новим законом, абоненти та оператори зможуть вирішувати спори через регулятора ринку – Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації (НКРЗІ). На думку експертів, це дозволить абонентам більш ефективно та швидко захищати свої права.

Зміни для операторів та держави

Ще одна важлива зміна закону, яка стосується користувачів і держави, – це доступ до високошвидкісного інтернету. Досі законодавство гарантувало українцям доступ тільки до телефонного зв’язку. Згідно з новим документом, держава в особі НКРЗІ має забезпечити доступність інтернету на всій території України.

«У старому законодавстві зазначено, що держава фактично гарантує доступність тільки дротового телефонного зв’язку. Відтепер дії держави будуть спрямовані на те, щоб доступним так само став і широкосмуговий інтернет», – наголошує керівник сектору «ІТ та Телеком» Офісу ефективного регулювання BRDO Ігор Самоходський.

Загалом документ визначає чимало нових термінів у сфері електронних комунікацій, спрощує взаємодію між операторами та регулятором, переводячи її в онлайн.

Серед переваг нового закону для операторів експерти називають зменшення кількості перевірок та регуляторного тиску на компанії. Крім того, оператори зможуть ділитись частотами, враховуючи кількість своїх абонентів у різних областях. На думку експертів, це дозволить ефективніше використовувати радіочастотні ресурси.

Наразі документ чекає підпису Президента Володимира Зеленського. Для того, щоб закон повноцінно запрацював, уряд повинен ухвалити ще низку підзаконних актів. Якщо все йтиме за планом, то нові правила на ринку зв’язку почнуть діяти з 1 січня 2022 року.