Підприємства, які завмерли на час карантину, повертаються до життя. Відкриваються ринки, магазини і супермаркети. Ресторани та кав’ярні готують літні тераси для відвідувачів. Перукарні і салони краси знову обслуговують клієнтів. Як бізнес виходить із  карантину, дізнався Центр громадського моніторингу та контролю.

Ринки і магазини

За даними Держпродспоживслужби, на кінець травня в Україні запрацювало 748 продовольчих ринків. Як уточнили в уряді, це приблизно 90% всіх закладів. Також почали працювати непродовольчі магазини – близько 1,5 тисячі. Усі ці заклади пройшли перевірку на відповідність протиепідемічним вимогам: робота працівників в індивідуальному захисті, наявність антисептиків, забезпечення 1,5 м дистанції між покупцями, «масковий» режим тощо.

За словами експертів, багато продуктових закладів під час карантину не постраждали, тому що не закривались. Що стосується магазинів із товарами непершої необхідності, то частина з них перейшла в онлайн-продажі. Однак лише ті, хто заздалегідь подбав про сайт чи сторінку в інтернеті.

«За можливості, компанії намагаються адаптуватися та переорієнтуватися відповідно до ситуації. Звісно, що є у цій ситуації і бізнеси, яким пощастило наростити об’єми продажів та збільшити дохід від діяльності. Наприклад, маленькі продуктові магазини, у яких зросла кількість відвідувачів через ті ж обмеження у пересування, які підштовхують людей обирати локальні торгові точки замість супермаркетів», – зауважила координаторка ініціативи Unlimit Ukraine Олена Еро.

Ресторани і кав’ярні

Ресторанний бізнес також почав виходити з карантину.  За підрахунками «Опендатабот», станом на 1 травня до роботи повернулись 73% закладів. Поки що вони працюють у режимі літніх майданчиків або замовлень на виніс із дотриманням рекомендацій МОЗ. Власники зазначають, що поки їхній обіг сягає половини від докарантинних обсягів.

«Рестораторам потрібно переглянути асортимент меню, можливо концепцію, ціни, порції і зорієнтуватися, як адаптуватися до нового ринку. Заклади, які виживуть, найімовірніше зможуть вийти на показники початку 2019-го не раніше наступного року», –  вважає співзасновник компанії з автоматизації ресторанів Poster Родіон Єрошек.

Власники ресторанів наразі припускають, що через додаткові витрати можуть підвищити вартість страв на 10-15%.

Транспорт

З 1 червня відновлюється пасажирське сполучення між містами, зокрема і залізничне. Першими запускають приміські електрички, а потім швидкісні експреси і нічні поїзди. У регіонах із великою кількістю хворих на COVID-19 пасажирів висаджуватимуть, але не братимуть нових.

За інформацією Укрзалізниці, через карантин компанія вже втратила 7 млрд грн, і тепер мусить шукати шляхи компенсації збитків. Заступник голови Комітету ВР з питань транспорту та інфраструктури, депутат «Слуги народу»  Володимир Крейденко вважає, що покрити збитки залізничників можна за рахунок здешевлення ренти.

«Щорічно Укрзалізниця оплачує ренту землі. Можливо, їм слід або знизити рентну плату, або скасувати її, наприклад, на рік. Інакше в Укрзалізниці не залишається коштів на модернізацію рухомого складу, вагонів, на індексацію заробітних плат працівникам тощо», – зазначив депутат.

Тим часом Міністр інфраструктури Владислав Криклій запевняє, що проїзд для населення не подорожчає.

Що потрібно?

За результатами опитування Європейської бізнес асоціації (ЄБА), 20% компаній зможуть відновитися за пів року. Близько року необхідно 39% компаній, два роки – 17%,  більше двох років – 7%. При цьому більшості підприємців вдалося зберегти заробітну плату своїм працівникам (62%), а також уникнути звільнень (82%). Частина навіть шукає нових спеціалістів та підвищує зарплату.

Щоб повернутись на докарантинні показники, підприємці просять знизити податкове навантаження, скасувати штрафи за порушення до кінця року та надати доступ до дешевого кредитування. Власне, влада вже зробила деякі кроки у цьому напрямку.

Передусім держава запровадила тимчасовий мораторій на проведення перевірок з пожежної безпеки, екології, охорони праці тощо (понад 80 сфер) до 30 червня. Парламент звільнив від сплати ЄСВ ФОПів пенсійного віку і тих, які працюють у сфері науки, літератури, культури, медицини. До 30 червня за податкові порушення не карають.

Депутати також заборонили банкам нараховувати пеню, підвищувати відсотки чи штрафувати за прострочені споживчі кредити до 30 червня. Понад те, уряд запровадив кілька кредитних програм для підтримки невеликих підприємців.

«Окремо є програми підтримки малого і мікробізнесу. Зокрема 4 млрд в програмі «5-7-9», яка зараз стала програмою «0», що дозволить рефінансувати понад 30 млрд кредитного портфелю, що складає до 40% всього кредитного портфелю мікро і малого бізнесу в Україні», – наголосив в інтерв’ю «Інтерфакс-Україна» прем’єр-міністр Денис Шмигаль.

Державний ПриватБанк уже знизив усі кредитні ставки на 25%, щоб допомогти малому бізнесу відновитися після карантину.

Мінекономіки разом із Мінфіном та депутатами наразі розробляють план антикризових ініціатив для підтримки малих та середніх підприємців. Це – і поліпшення доступу до ресурсів та ринків, і дерегуляція та розвиток інфраструктури.