У листопаді минулого року депутати ухвалили у першому читанні законопроєкт про вільний ринок землі. Президент Володимир Зеленський закликав парламент швидко доопрацювати документ і завершити реформу. Але робота над ним розтягнулась на кілька місяців. Коли оновлений проєкт нарешті потрапив до парламенту, то обріс величезною кількістю правок. Як просувається земельна реформа, дізнався Центр громадського моніторингу та контролю.
Закон про землю на старті
Скасування земельного мораторію було однією із передвиборчих обіцянок Володимира Зеленського. Команда президента одразу почала працювати над відповідним законом. І в жовтні подала першу редакцію документа до Верховної Ради.
Спочатку законопроєкт пропонував відкрити ринок землі для українців з 1 жовтня 2020 року, а для іноземців – з 2024-го. У документі були прописані обмеження щодо володіння землею: не більше 210 га в одні руки. При цьому обсяги угідь не повинні були перевищувати 35% у межах громади, 8% – області і 0,5% – держави.
Перед розглядом законопроєкту у першому читанні глава держави зустрівся з монобільшістю, щоб переконати підтримати цей документ. Тож 13 листопада 240 народних обранців проголосували «за». Документ майже повністю підтримала президентська партія, тимчасом як опозиція виступила проти.
Ухвалення законопроєкту викликало запеклі дискусії як у політичному, так і експертному середовищі в Україні та за кордоном. Вони стосувались в основному питання продажу ділянок іноземцям, а також концентрації землі в одних руках.
До другого читання документ був доопрацьований з урахуванням експертних зауважень. Президент Зеленський назвав його одним із найбільш лояльним у світі: «Я вам хочу сказати, що такого лояльного закону про ринок землі, як у нас, ніде немає», – зазначив він.
Між двома читаннями
У новій редакції до законопроєкту (№2178-10) право власності на с/г землі зможуть набувати громадяни України, вітчизняні компанії, створені і зареєстровані за законодавством України, учасниками яких є лише громадяни України та/або держава та/або територіальні громади. Також документ дозволяє купувати землю територіальним громадам і державі.
Новацією цієї версії проєкту стала норма про можливість набувати права власності на ділянки банкам та кредитним установам. Тобто фермери можуть використовувати землю як заставу для кредиту, а фінустанови можуть стягувати ці ділянки у разі несплати позики. Втім, відповідно до документа, такі земельні ділянки повинні бути відчужені банками і кредитними установами на торгах протягом 2 років з дня набуття права власності.
Експерти стверджують, що таке нововведення піде на користь розвитку малого та середнього фермерства, який нарешті зможе взяти позику.
«[Ця зміна] фактично відкриває доступ до банківського кредитування як для операцій з купівлі-продажу земельних ділянок, так і аграрному сектору в цілому. Особливо важливою ця зміна є для малих та середніх виробників, для яких земельні ділянки є чи не єдиним активом для використання у вигляді застави», – вважає експерт Денис Нізалов, директор проекту «Підтримка реформ в сільському господарстві та земельних відносинах в Україні» Київської школи економіки.
У новій версії закону концентрація землі в одних руках значено зменшена. Загальна площа земельних ділянок у власності громадянина або компанії не може перевищувати 10 тисяч гектарів. Тобто аграрні холдинги не зможуть викупити усі угіддя.
Також у проєкті заборонено купувати землю росіянам чи компаніям, які пов’язані з РФ. Іноземці не матимуть доступу до українського ринку землі. Вони будуть допущені лише за умови позитивного рішення українців на референдумі.
Коли фініш?
Проти відкриття ринку землі традиційно виступають ВО «Батьківщина» та «Опозиційна платформа – За життя». Також не підтримують цей проєкт «Європейська Солідарність» і «Голос», стверджуючи, що він не захищає фермерів і землевласників. Після першого читання опозиція подала до законопроєкту майже 4,5 тисячі правок. Після обговорення в аграрному комітеті їхню кількість було скорочено до 4018. Більшість із них (3632) надійшли від «Опозиційної платформи – За життя» (ОПЗЖ).
Радник прем’єр-міністра з економічних питань Олексій Мушак назвав ці правки «законодавчим спамом» задля затримки розгляду законопроєкту. За словами голови профільного аграрного комітету Ради Миколи Сольського, 80% правок дублюють одна одну, а змістовних правок – лише 11. Щоб пришвидшити процедуру ухвалення законопроєкту, комітет об’єднав ці правки у 9 блоків, виділивши в кожному по одній системній правці. Втім, опозиція не погодились розглядати документ за скороченою процедурою, і Верховна Рада почала розглядати всі правки по черзі. З шість днів роботи депутати встигли пройти 1505 правок.
За словами народного депутата від «Слуги народу» Павла Фролова, у середньому нардепи витрачають півтори хвилини на одну поправку. За підрахунками народного обранця, якщо парламент далі працюватиме в такому темпі, то розгляд правок триватиме ще 6,5 пленарних тижнів – аж до другої половини травня.
Варто зауважити, що парламент не може голосувати за жоден інший документ, доки не закінчить розглядати земельний закон. Як розповів голова партії «Слуга народу» Олександр Корнієнко, зараз на порядку денному є багато інших важливих питань, зокрема ратифікаційних, а також низка економічних та антикорупційних законів, які потрібно ухвалити.
«І зараз це все, на жаль, відсунуто на задній план, тому що ми розглядаємо законопроєкт (про ринок землі, – ред.). Ми звертаємося до політичної відповідальності всіх колег по парламенту, можливо, до політичного сумління, що ми можемо знайти спосіб, як ми цей закон можемо розглянути швидше», зазначив Корнієнко.
У березні Верховна Рада працюватиме два тижні в режимі пленарних засідань. Чи зможуть депутати прискорити процес, наразі ніхто не прогнозує. Тим часом, українські та закордонні експерти наголошують на тому, що Україна повинна чимшвидше запустити земельну реформу.
