Уже зовсім скоро Верховна Рада 9-го скликання розпочне свою роботу. 29 серпня новообрані депутати зберуться на перше засідання і візьмуться розподіляти повноваження. Не викликає сумнівів, що «Слуга народу» Володимира Зеленського зможе самостійно сформувати більшість і зайняти ключові посади. Проте чи дозволить кількісна перевага президентської партії якісно сформувати уряд – під питанням. З якими проблемами може стикнутися партія влади і які рішення першими виноситимуть до зали, аналізували експерти Центру громадського моніторингу та контролю.

1. «Слуг народу» стане більше за рахунок самовисуванців

За підсумками парламентських виборів, «Слуга народу» провела до Ради найбільшу кількість депутатів – 254. З огляду на такий високий результат, чимало мажоритарників-самовисуванців тепер хочуть приєднатись до фракції переможців.

Спікери політичної сили підтверджують, що перемовини ведуться, але конкретні прізвища не називають. За словами голови штабу Олександра Корнієнка, оцінити кількість депутатів, які можуть увійти у фракцію, поки важко.

«Зважаючи на загальну кількість самовисуванців та їхні особисті історії, ми точно всіх 50 не бачимо у фракції «Слуга народу», – зауважив Корнієнко в інтерв’ю «РБК-Україна».

Раніше глава партії Дмитро Разумков заявляв, що самовисуванці можуть увійти до президентської фракції лише після перевірки.

«Це може бути за тим самим принципом, як ми відбирали кандидатів від партії на виборах», – пояснив Разумков.

2. У виконавчу владу підуть одиниці

У «Слузі народу» неодноразово наголошували, що хочуть сформувати уряд у перші дні роботи нової Ради.

«Все буде дуже швидко. Думаю, Кабмін буде сформований в перший або другий день роботи парламенту», – заявив представник президента в Кабміні Андрій Герус.

При цьому експерти припускають, що у виконавчу владу потрапить критично малий відсоток тих, хто обрався до парламенту. Депутати «Слуги народу» найімовірніше розберуть посади у парламентських комітетах. Представники меншості не матимуть доступу до урядових посад. Президентська політсила готова віддати представникам опозиції хіба що посаду віце-спікера.

На крісло прем’єра розглядають чотирьох кандидатів: голову правління НАК «Нафтогаз України» Андрія Коболєва, виконавчого директора «Нафтогазу» Юрія Вітренка, заступника голови Офісу президента з економічних питань Олексія Гончарука і заступника виконавчого директора від України у МВФ Владислава Рашкована. Щодо міністерських посад, то, за словами Дмитра Разумкова, цих людей обиратиме новий прем’єр.

3. Спірні закони – одразу до зали

Найбільш спірні питання президентська партія виноситиме до зали на самому початку сесії. На думку експертів, ухвалення рішень можливе допоки партія має високі рейтинги і згуртовану фракцію.

В Офісі президента кажуть, що для нового парламенту підготували вже близько 100 законопроектів. Серед першочергових називають закон про імпічмент президента, скасування депутатської недоторканності і повернення відповідальності за незаконне збагачення.

Крім цього, новій Раді належить вирішити земельні питання. Так, під час виступу на українсько-турецькому бізнес-форумі Володимир Зеленський заявив, що до кінця 2019 року в Україні проведуть земельну реформу, а вже з 2020 року запрацює ринок сільськогосподарських земель. Проте це можливо лише після ухвалення низки законів.

Також актуальними залишаються питання децентралізації і особливого статусу Донбасу, які знову можуть стати предметом гарячої дискусії.

4. Запрацює імперативний мандат

Експерти прогнозують, що партійному керівництву буде досить складно контролювати таку велику фракцію, як «Слуга народу». Є ризик, що вона розділиться на окремі депутатські групи, тим самим позбавивши президента більшості.

Аби цього не сталось, в оточенні Зеленського розглядають можливість застосування імперативного мандату. Зокрема, ухвалення спеціального закону, який дозволить позбавляти депутата мандату в разі виключення з фракції. Де-юре забрати мандат можна і зараз, але за умови, що депутат обирався за списком і сам вирішив вийти з фракції.

Якщо зміни ухвалять, президентська партія зможе зберегти контроль та дисципліну. Водночас триматиме «на гачку» всіх незгодних із рішенням більшості.

«В законопроектах про посилення відповідальності депутатів важливо зберегти баланс з демократичними вимогами, щоб уникнути диктату партії. Імперативний мандат буде інструментом розправи над неугодними депутатами або частиною фракції, яка відмовляється підкорятися більшості», – вважає новообрана депутатка Ірина Верещук.

5. Рейтинги будуть падати

З осені партія «Слуга народу» неминуче почне втрачати політичний рейтинг. Соціологи кажуть, що перші 100 днів президента Зеленського – це медовий місяць. Проте він не триватиме довго: главі держави і його партії доведеться ухвалювати рішення щодо гострих питань.

«Зеленського підтримують люди з протилежними переконаннями: прихильники зближення з Росією і ті, хто орієнтований на союз з НАТО. У нього велика підтримка доти, поки він мовчить і не торкається принципових речей. Однак, як тільки він перейде до конкретних дій, картинка у тій чи іншій частині його прихильників почне руйнуватися», – зауважує директор Центру прикладних політичних досліджень «Пента» Олександр Леонов.

На думку директорки Фонду «Демократичні ініціативи» Ірини Бекешкіної, рейтинги «Слуги народу» можуть впасти в опалювальний сезон, коли люди побачать ціну на газ. Крім того, подальша підтримка партії влади залежатиме від того, хто займе ключові посади в уряді.

Володимир Зеленський і його політична сила отримали від українців величезний кредит довіри. Водночас на їхні плечі тепер покладена відповідальність за реформи, економіку та безпеку кожного з нас. Як вони з цим впораються – покаже час.