Цей рік видався дуже насиченим на політичні події. Головними пріоритетами держави були: курс на євроінтеграцію, розрив відносин із Росією та боротьба із корупцією усередині самої держави. На цій ниві було ухвалено чимало політичних рішень від змін до Конституції до припинення дії міжнародних угод. Підготували короткий їх огляд.
Курс на ЄС і НАТО
22 листопада Верховна Рада підтримала законопроект про внесення змін до Конституції про інтеграцію України до Євросоюзу та НАТО. Закріпити незворотність курсу країни до Європи в Основному законі запропонував Президент, пояснивши цей крок захистом від Росії.
«Фіксуючи в Конституції обов'язковість курсу на вступ до НАТО і Євросоюзу, ми посилаємо меседж і в Москву: ми розлучаємося остаточно і безповоротно. Росія як країна-агресор не має і не буде мати права вето на наш вступ ні в НАТО, ні в Європейський Союз. Це суверенне право України як країни, яка впевнено йде своїм шляхом», – сказав Петро Порошенко під час розгляду законопроекту у парламенті.
З главою держави погоджуються і політичні експерти. Кандидат історичних наук Олександр Палій впевнений, що Росія б ніколи не наважилася анексувати Крим, якби Україна була членом Альянсу.
«Такий крок демонструє західним партнерам серйозність наших намірів щодо євроатлантичної інтеграції, оскільки означає, що жоден новий український уряд вже не змінить напрямку, закріпленого в Конституції», – пояснює експерт.
Варто зауважити, що у НАТО вже визнали євроатлантичні амбіції України. Цього року наша країна стала аспірантом Альянсу, що, відповідно до термінології НАТО, означає статус держави, яка офіційно прагне до членства. Наступний крок – отримання Плану дій щодо членства (ПДЧ), але для цього Україна повинна виконати низку реформ не лише в оборонному секторі, а й економіці, і соціально-політичній сфері.
Розлучення з СНД
Цього року Україна продовжила переглядати угоди із Росією, що втратили будь-який зміст в умовах агресії РФ. Навесні країна ухвалила рішення припинити членство у статутних органах Співдружності Незалежних Держав (СНД).
«З тактичної точки зору, а особливо – з економічної, участь України в СНД не давала країні нічого – ні позитивного, ні негативного, крім віртуального присутності багатьох колишніх радянських республік в цій перехідній структурі», – вважає голова Комітету економістів Андрій Новак.
Також було розпочато процес припинення Договору про дружбу, співробітництво та партнерство з РФ. У вересні Київ офіційно повідомив Москву про непродовження дії договору і направив відповідну ноту. У грудні законопроект ухвалила Верховна Рада і підписав Президент.
Заступник директора Інституту світової політики Микола Бєлєсков зауважує, що від договору про дружбу з Росією на сьогодні нічого не залишилося. Адже згідно з його умовами, сторони зобов'язувалися поважати територіальну цілісність і суверенітет двох країн.
За словами голови комітету Верховної Ради у закордонних справах Ганни Гопко, процес розірвання відносин із РФ не буде швидким. Адже зараз між Україною та Росією діє понад 450 міждержавних угод, які потребують ревізії. Але початок вже покладений.
Створення Антикорупційного суду
Важливим пріоритетом цього року була боротьба з корупцією всередині держави. Так, 7 червня Верховна Рада ухвалила закон про створення Вищого антикорупційного суду (ВАС). Згідно із ним, ВАС здійснює правосуддя у великих корупційних справах, а також контролює розслідування цих злочинів.
Наразі тривають конкурсні відбори суддів: уже відбулись перші два етапи тестування і практичних завдань, і зараз кандидати переходять до співбесід. Очільник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) Назар Холодницький прогнозує, що суд запрацює в кінці березня – на початку квітня наступного року.
У Національному антикорупційному бюро України (НАБУ) також наголошують на якнайшвидшому початку роботи Вищого антикорупційного суду, який зможе поставити крапку у розслідуваннях НАБУ та САП. На сьогодні з-поміж 155 кримінальних проваджень, у яких детективи НАБУ завершили досудове розслідування, лише у 33 є судові рішення.
На важливості створення Антикорупційного суду неодноразово наголошували і міжнародні партнери. Його створення привітали у Міжнародному валютному фонді та Венеційській комісії. За словами старшого наукового співробітника Центру аналізу європейської політики Едварда Лукаса, Україна вже є «історією успіху», бо на сьогодні впоралася із викликами, які збили б з ніг будь-яку іншу країну.
«Україна – це вже історія успіху. Так, ви маєте проблеми досі. Але виклики, з якими ви стикнулися – вони би збили з ніг будь-яку іншу країну. Маю на увазі фінансово-економічну, конституційну, геополітичну і безпекову кризи, із якими всіма Україна стикнулася одночасно. Вам вдалося з ними впоратися – і це справді вражає», – впевнений Лукас.
Рішення, ухвалені цього року, повинні запрацювати вже у 2019-му. Навесні наступного року депутати розглядатимуть у другому читанні зміни до Конституції, так само у квітні припинить свою дію договір з РФ і стане до роботи Антикорупційний суд.
