Рік, що минає, був непростим для української армії. Ситуація була напруженою і на морі, і на суходолі. Однак наші військові успішно відбивали наступ проросійських сил і звільняли від бойовиків населені пункти. Зміцнення нашої оборони було гідно оцінене у світових рейтингах. Про глобальні трансформації та щоденні зміни за останній рік, розповідають наші експерти.
Зміна формату
30 квітня Антитерористична операція (АТО) на Сході України офіційно змінила свій статус на Операцію Об’єднаних сил (ООС). Це сталося відповідно до закону «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях». Закон запровадив на прифронтовій території особливий порядок, а також визначив «зони безпеки» та «райони бойових дій». Формат АТО залишився поруч із «відсіччю російської збройної агресії», але перекваліфікувався у боротьбу із терористичною загрозою і диверсійними групами.
Крім того, з 26 листопада по 26 грудня в Україні ввели воєнний стан. Причиною такого рішення РНБО став збройний конфлікт в Азовському морі, коли російський корабель протаранив український буксир «Яни Капу», а також захопив українських моряків. Особливий порядок запровадили на території 10 областей: Вінницької, Луганської, Донецької, Миколаївської, Одеської, Сумської, Харківської, Чернігівської, Херсонської, Запорізької, а також у внутрішніх водах Азово-Керченської акваторії.
Мета воєнного стану – не допустити наступу з боку Російської Федерації. Водночас президентський указ не містить жодних заходів, що обмежують права і свободу українців.
«В указі я не передбачаю жодних заходів, пов'язаних з обмеженням прав і свобод громадян, впровадженням цензури тощо. Сподіваюся, що і політики, і мас-медіа діятимуть відповідально і адекватно у ситуації, що склалася, і не атакуватимуть Україну тезами, які позичені в російських пропагандистів», – зазначив Президент Петро Порошенко під час звернення до українців після оголошення воєнного стану.
Контроль над територією
Крім великих стратегічних змін, на передовій відбуваються і щоденні перемоги. Як повідомляють у штабі Операції об’єднаних сил, з квітня цього року Збройні сили взяли під контроль 15 квадратних кілометрів окупованої української території. Зокрема, під український прапор було повернуто населені пункти Південне у Донецькій області, Золоте-4 та Золоте-5 у Луганській області.
«Нам вдалося забезпечити та підтримувати повний контроль над лінією дотику, належний рівень безпеки та стабільності в усіх районах. Обладнання лінії забезпечення на Волноваському, Горлівському, Сєвєродонецькому та Світлодарському напрямках дало змогу взяти під контроль близько 15 квадратних кілометрів української території. Це з урахуванням населених пунктів», – розказав командувач ООС Сергій Наєв.
Щодо планів зі звільнення територій, то у штабі командування зауважують, що вони залежать від військової ситуації. Наразі перед українськими військовими не стоїть завдання просунутися по лінії зіткнення чи звільнити певний населений пункт, головне – готовність відбити напад ворога і зберегти життя цивільних і бійців.
Рейтинг сили
Зміцнення української армії відзначають і на міжнародному рівні. Так, за версією авторитетного рейтингу військової потужності Global Firepower, Збройні сили України посідають 8 місце в рейтингу найсильніших армій Європи. Цікаво, що наша країна зайняла у рейтингу найвищу позицію серед усіх держав, які не входять до НАТО. У світовому рейтингу Україна посідає 29 місце із 136. Укладачі рейтингу аналізували 50 чинників, які впливають на боєздатність армії. Окрім чисельності армії, кількості військової техніки, аналітики враховують рівень фінансування і транспортну інфраструктуру.
«Жодна армія в Європі не має досвіду протистояння російським військам. Є тільки Грузія, але і то – три-чотири дні. Крім формальних ознак при визначенні військової могутності армії входить обов'язковий принцип, як участь в бойових діях і бойовий досвід. За цим показником, який є одним з основних, українська армія входить в число найбільш боєздатних у світі», – пояснив військовий експерт Михайло Жирохов.
Переформатування ЗСУ
У червні парламент ухвалив президентський законопроект «Про національну безпеку України». Відповідно до нього, з наступного року посаду міністра оборони України має обіймати цивільна особа. Тому у жовтні Степан Полторак звільнився з військової служби і керує оборонним відомством уже як цивільний міністр.
Закон також розділяє посади начальника Генштабу та головнокомандувача ЗСУ. Експерти впевнені, що це дозволить ефективніше управляти армією під час військових дій. Крім того, закон передбачає наближення сектору нацбезпеки і оборони до стандартів НАТО.
«Закон змінює терміни стратегічного планування. Беремо за приклад стандарти НАТО. Таким чином стаємо ще ближчі до Альянсу», – підкреслює військовий експерт Олег Жданов.
Заробітна плата
Відповідно до закону «Про грошове забезпечення військовослужбовців», з 1 січня 2018 року посадовий оклад військових залежить від прожиткового мінімуму. Це дозволяє підвищувати зарплати солдатам автоматично разом із підвищенням соціальних стандартів.
Цього року зарплата контрактника становила від 7,5 до 10 тисяч гривень залежно від звання та особливостей служби. Зокрема, оклад рядового стрільця був 8,5 тисяч гривень, командира роти – 10 тисяч гривень. Окрім того, військовослужбовці отримували матеріальну допомогу на оздоровлення та для вирішення соціально-побутових питань. Додаткова щомісячна грошова винагорода за участь в ООС на першій лінії оборони становить 10 тисяч грн, на 2-й і 3-й лініях – 4,5 тисячі грн.
Відповідно до бюджету наступного року, зарплати військових зростуть на 30%. У 2019 році на безпеку і оборону України закладено 212 мільярдів гривень, з них майже 112 мільярдів гривень будуть спрямовані на зарплати військовослужбовців.
