Україна протягом тривалого часу є особливим партнером НАТО, залучена до чималої кількості спільних програм, а також орієнтується на стандарти організації. Однак найбільше прагнення держави в умовах війни – стати повноправним членом Альянсу, щоб мати надійний захист кордонів у подальшому. Після загострення ситуації на Азові це питання знову актуалізувалося. Що робить Україна для вступу до НАТО і яку допомогу отримує від Альянсу нині, дізнавався Центр громадського моніторингу та контролю.
Де перебуває Україна на шляху до Альянсу?
Вступ до НАТО зафіксований як мета України в законі про національну безпеку, який Верховна Рада ухвалила у червні цього року. Співпраця між організацією та нашою державою передбачає низку спільних програм – наприклад, участь у сесіях Парламентської асамблеї НАТО, а також самітах організації. Крім того, українські військові здійснюють численні військові навчання спільно з Альянсом – Rapid Trident, Sea Breez та інші.
2018 року Україна стала Аспірантом організації. Ця подія означає, що держава отримала запрошення до інтенсифікованого діалогу і може отримати План дій щодо членства – програму конкретних кроків для країн-кандидатів.
Крім того, в листопаді український парламент у першому читанні підтримав законопроект про внесення змін до Конституції, які затверджують незворотність курсу України на членство в ЄС і НАТО. Відповідно до змін, глава держави стане гарантом його реалізації.
«Фіксуючи у Конституції обов’язковість курсу на вступ до НАТО та Євросоюзу, ми посилаємо меседж до Москви: ми розстаємося остаточно і безповоротно. Росія як країна-агресор не має і не матиме вето на наш вступ ані до НАТО, ані до Європейського Союзу», – заявив Президент України Петро Порошенко у стінах парламенту перед голосуванням.
За висновками експертів, закріплення інтеграції до НАТО в Конституції необхідне, щоб захистити цю перспективу юридично силою основного закону. Адже зміни до цього документу внести важче, ніж до інших законів.
Наразі у рамках роботи з НАТО Україна втілює пакет реформ: вони стосуються впровадження нових норм підготовки військових, реорганізації структури Генштабу (зменшення кількості відділів) тощо. У Міноборони заявили, що на сьогодні в українській армії вже використовується 668 стандартів Альянсу. За правилами НАТО підготовлено 10 батальйонів і 25 рот, а також 1,4 тисячі інструкторів.
З Україною також працюють 8 із 16 трастових фондів НАТО, які виділяють на програми з нашою державою 39,5 млн євро. За цей кошт, зокрема, розробляються заходи для протидії кіберзагрозам, фінансується розвиток медичної реабілітації бійців, реалізується перепідготовка військових.
Співпраця в умовах воєнного стану
Після захоплення українських моряків біля Керченської протоки держава звернулася до партнерів із закликом збільшити присутність сил Альянсу в Чорному та Азовському морях.
«Це було б дуже добре, і ми розраховуємо на це і запрошуємо кораблі НАТО для того, щоб забезпечити стабільність», – заявив Петро Порошенко.
На початку грудня це питання було порушене на зустрічі міністрів закордонних справ НАТО з колегами з Грузії і України. Глава МЗС України Павло Клімкін за її результатами повідомив, що багато союзників в Альянсі вже активно комунікують з Росією та намагаються допомогти повернути захоплених українських моряків.
«Дуже важливо було почути, що наші союзники готові до комплексного обговорення реальної відповіді на дії РФ. Оскільки розуміють, що Росія кидає виклик Україні як майбутньому члену Альянсу, але також кожному його члену і НАТО загалом. Не можу говорити про усі тонкощі комплексної відповіді, яка обговорювалась, адже дискусія була конфіденційною. Але Альянс буде посилювати свою присутність у Чорному морі у різні способи», – розповів міністр про плани організації.
Один із учасників обговорення, державний секретар США Майк Помпео, підтвердив, що на Росію чекає низка заходів з боку НАТО через захоплення українських кораблів та військових.
«Ми будемо колективно відпрацьовувати пакет відповідей, які мають продемонструвати Росії, що такі її дії є просто неприйнятними», – наголосив він.
Тим часом політологи висловили думку, що виважена відповідь союзників України надійде протягом найближчого місяця – після ретельного аналізу ситуації. Вони переконані, що Захід не пробачить Кремлю таке зухвале нехтування морським правом.
Чи підтримує населення вступ до НАТО?
Згідно з останніми дослідженнями, 45% українців виступають за членство держави у Північноатлантичному альянсі. Соціологи звертають увагу, що результати опитувань кардинально змінилися від 2014 року через агресію Росії проти України. Вони прогнозують, що рівень підтримки в умовах війни лише зростатиме.
«Від 2014 року в українському суспільстві продовжує превалювати орієнтація на вступ до НАТО. Порівняно з 2012 роком частка тих, хто вважає цей шлях кращим за інші опції безпеки, зросла більш ніж втричі», – зазначили аналітики з Фонду «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва.
Статистичні дані також свідчать про те, що останніми роками рівень підтримки зріс в усіх без винятку регіонах України.
Експерти, своєю чергою, вважають, що українській владі слід працювати над популяризацією інтеграції України в НАТО, оскільки це є запорукою безпеки та стабільності в країні загалом. Тим часом Президент України ще минулого року висловив готовність провести референдум щодо вступу до Альянсу: він впевнений, що український народ підтримає євроатлантичний курс.
