За роки незалежності партнерство України із Туреччиною було радше елементом дипломатичних заяв, ніж реальною співпрацею. Проте окупація Криму, що похитнула безпеку Чорноморського регіону, змусила країни посилити двосторонні відносини від 2014 року. Туреччина відтепер є важливим політичним партнером України, саме тому листопадова поїздка української делегації з Президентом на чолі ознаменувалася відкриттям нового консульства в Анталії, низкою важливих заяв та угод щодо економічної та військової співпраці, також на порядку денному було й питання надання автокефалії українській церкві. Про зміст та значення переговорів дізнавався Центр громадського моніторингу та контролю.
Політична взаємодія заради звільнення заручників Кремля
Україна й Туреччина доволі серйозно ставляться до міждержавних відносин. Співпраця між країнами курується безпосередньо главами держав, а це, як зауважують фахівці, не часте явище у геополітиці. На початку листопада президенти Петро Порошенко й Реджеп Таїп Ердоган провели сьоме засідання стратегічної ради: вони обговорювали як економічні, так і політичні питання.
Зокрема, на міждержавному рівні було порушено проблему українських політв’язнів. Як відомо, 2017-го Ердоган після зустрічей з Порошенком та українськими високопосадовцями особисто домовлявся про звільнення заручників Кремля – кримських татар Ахтема Чийгоза та Ільмі Умерова – із президентом Росії Володимиром Путіним. У жовтні минулого року окупанти повернули їх Україні.
«Цього разу ми отримали більш довгий список який ми одразу ж передали російській стороні. І бажаю, щоб ми слідкували за цим процесом і були успішні у його вирішенні», – зазначив Ердоган після перемовин із Порошенком. Український Президент, своєю чергою, додав, що Україна та Туреччина збільшують тиск на Росію для звільнення заручників. «Ми будемо продовжувати нашу боротьбу», – наголосив він.
Крім того, під час візиту обговорювалося питання кризи в Азовському морі, де Росія посилила перевірку суден, що прямують до українських портів. Так, Туреччина запевнила, що не залишиться осторонь питань «повзучої агресії» в азовській акваторії. Політичні оглядачі висловлюють думку, що заява не стане декларативною, а матиме реальний результат, зважаючи на успіх попередніх перемовин Ердогана з Путіним. Загалом у світових медіа звертають увагу: офіційна Анкара продовжує послідовно наголошувати на невизнанні анексії Криму, що важливо для України як підтримка держави-члена НАТО.
Отримання Томосу як умова національної безпеки України
Також Президент України провів у Туреччині зустріч із Вселенським Патріархом Варфоломієм. Глава держави неодноразово наголошував, що для світської держави питання незалежності українського православ’я від Росії виходить за церковні рамки та є пріоритетним в захисті національної безпеки. У Туреччині він підписав угоду про співробітництво України із Вселенським Патріархатом.
Директор Національного інституту стратегічних досліджень Ростислав Павленко пояснив, що в документі прямо йдеться про заснування незалежної української православної церкви, якій надається Томос після обрання предстоятеля. Він також додав, що підписання угоди спростовує міфи про підпорядкування церкви Вселенській Патріархії. «Є чітка фіксація того, що йдеться про незалежну автокефальну церкву», – констатував Павленко.
Згідно з угодою, держава своїми силами в межах чинного законодавства України сприятиме створенню цієї релігійної інституції, а Вселенський Патріархат опікуватиметься зв’язками цієї церкви із Вселенським православ’ям.
Посилення торговельної та військової співпраці
Важливою частиною переговорів у Туреччині став економічний блок. За оцінками українського уряду, ця країна входить до п’ятірки найбільших торговельних партнерів та до десятки інвесторів України. Так, 2017-го двосторонній товарообіг зріс на 20%, а інвестиції надійшли до низки галузей, включаючи будівництво та інфраструктуру. Тому для України лишається пріоритетним якнайшвидше вирішення питання про зону вільної торгівлі, офіційні переговори щодо якої стартували понад 8 років тому.
Цього разу в Анкарі нарешті прозвучала довгоочікувана заява від турецької сторони: Ердоган наголосив, що робота над угодою про зону вільної торгівлі з Україною має завершитися до кінця 2018 року.
«Ми віримо, що завдяки цьому ми досягнемо мети – торговельного обороту в 10 млрд доларів», – заявив турецький глава держави про амбітні плани після зустрічі із Порошенком.
Крім того, пролунали і спільні заяви щодо розвитку співробітництва у галузі військово-промислового комплексу. «Наші компанії готові вже ставити свої підписи під спільними проектами», – зазначив Ердоган. Український Президент тим часом не розкрив деталі співпраці, зазначивши, що «співробітництво в оборонно-технічний сфері не любить розголосу».
Однак 4 листопада його прес-служба оприлюднила інформацію про візит до турецької компанії Baykar Makina, яка є одним із світових лідерів у виробництві безпілотників. А за кілька днів українські ЗМІ повідомили, що за участю Порошенка у Туреччині було підписано угоду про купівлю турецьких оперативно-тактичних безпілотних літальних апаратів Bayraktar TB2. Перемовини щодо них тривали близько двох років. За інформацією журналістів, нині розглядається можливість локалізації частини виробництва безпілотників на потужностях ДП «Антонов».
Підсумки листопадових переговорів мають стати «дорожньою картою» наступного засідання стратегічної ради за участю Ердогана та Порошенка – його вже проводитиме Київ. Політичні оглядачі сподіваються, що наступні переговори засновуватимуться на підписаній угоді про ЗВТ і передбачатимуть нові міждержавні торговельні контакти.
