Маркетологи стверджують, що майже кожен другий, купуючи товар, передусім звертає увагу на етикетку. Для багатьох визначальним фактором у виборі продукту є його склад. Втім, в Україні ця інформація не завжди повна, а іноді – не відповідає дійсності. Змінити це може новий закон про етикетки харчових продуктів. Як це вплине на споживачів і ринок харчових продуктів загалом, дослідили експерти Центру громадського моніторингу та контролю.

Безм’ясна ковбаса і безмолочна сметана

Результати лабораторних аналізів свідчать, що останніми роками в Україні побільшало підробленої продукції. За словами експертів, залежно від сфери ринку кількість фальсифікату сягає від 30 до 70%. Часто виробники не відображають всі компоненти в описі продуктів або ж приписують те, чого немає.

Найчастіше, кажуть фахівці, підробляють молочні продукти, ковбасні вироби та бакалійні товари. Так, результати споживчої експертизи, проведеної у березні цього року, показали, що з 12 українських торгових марок селянського сиру – лише 3 відповідали нормам. Решта – містили рослинні жири, і їхня фактична жирність була меншою. Водночас аналіз деяких марок сметани взагалі не виявив молока. Схожа ситуація і з м’ясними та рибними виробами: туди додають дешевші аналоги, барвники та підсилювачі смаку, наголошують експерти.

«Є підозри того, що під виглядом масла продається молоковмісна продукція, тобто спред, – і це вже є порушенням маркування, адже ти повинен так і писати – «спред», а не вводити в оману споживача. Так само, як і на ковбасних виробах: якщо там написано, що «м'ясо», значить воно повинно там бути. Зловживання з маркуванням є, це не означає що продукція небезпечна, але споживач має право на усвідомлений вибір, і, дивлячись на ціну, чітко розуміти, що він купує», – прокоментував ситуацію голова Держпродспоживслужби Володимир Лапа.

Стратегія на захист

У 2017 році уряд прийняв «Концепцію державної політики у сфері захисту прав споживачів на період до 2020 року», яка вже показала перші результати. У рамках цієї концепції були розроблені зміни до законодавства, відповідно до європейських стандартів. Зокрема, це закони «Про державний контроль в сфері обігу харчових продуктів» та «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів».

Перший – був ухвалений та набув чинності ще 4 квітня. Він дозволив проводити позапланові перевірки якості продуктів і тимчасово призупиняти виробництво чи обіг харчових продуктів, якщо існують ризики для здоров’я людини.

Другий – наразі пройшов перше читання. Він зобов’язує виробників харчових продуктів надавати в етикетках повну інформацію про товар і запроваджує відповідальність за введення споживача в оману.

«Оператори ринку матимуть уніфіковані правила щодо надання споживачам інформації, що дозволить забезпечити правову визначеність і зменшити адмінтиск на операторів ринку. Споживачі зможуть робити свідомий вибір, особливо з міркувань охорони здоров’я, економічних, екологічних, соціальних і етичних міркувань. Вони матимуть захист від шахрайських і оманливих практик», – пояснив один із ініціаторів законопроекту, заступник голови парламентського комітету з аграрних питань Олександр Бакуменко.

Серед важливих новацій законопроекту – заборона надавати інформацію, що неправдиво характеризує продукт, приписує йому лікувальні властивості тощо. Також виробники харчової продукції будуть зобов’язані вказувати всі інгредієнти, які можуть спричинити алергічні реакції чи непереносимість у споживачів, а також інформувати, чи був продукт заморожений/розморожений і коли. Крім того, закон вимагає чітко зазначати на упаковці терміни придатності. Усе це, на думку фахівців, має допомогти українцям робити усвідомлений вибір під час купівлі продуктів, адекватно зважуючи ціну та якість товару.

Нові етикетки – нові можливості

Ухвалення закону «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів» дозволить українським виробникам збільшити свою присутність на ринках ЄС, вважають експерти. Адже це – частина імплементації санітарних і фітосанітарних норм, прописаних в Угоді про Асоціацію з ЄС, що її Президент Петро Порошенко підписав минулого року.

«Нам ще потрібно навчитися потрапляти на європейські ринки з українською продукцією аграрного сектору з доданою вартістю, продукцією переробної промисловості», – зазначив глава держави через 7 місяців дії Угоди.

Досі у ЄС нарікали, що українські продукти мають неповний опис товару на етикетці. Тепер ця перешкода буде подолана. Аналітики ринку прогнозують, що наступного року  Україна зможе збільшити експорт харчової продукції до ЄС у кілька разів. Наразі наша держава є третьою за експортом курятини до ЄС, а за останні півроку значно наростила експорт соків, кондитерських виробів, шоколаду та яєць.

Українським споживачам новий закон про етикетки надасть можливість позиватися до виробників у разі невідповідності складу та опису, як це прийнято у Європі. Також покупці зможуть ініціювати перевірку товару та продавця Держпродспоживслужбою. Для цього потрібно написати письмову скаргу до Держпродспоживслужби (адреси територіальних органів є на сайті http://www.consumer.gov.ua) із зазначенням назви магазину та додати чек.

Віце-прем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванна Климпуш-Цинцадзе сподівається, що цього року депутати та уряд, нарешті, завершать процес реформування системи захисту прав споживачів, згідно з вимогами ЄС. Адже забезпечення прав споживачів – це пріоритет країн із розвиненою економікою.