У середині літа закінчується восьма сесія Верховної Ради. За останні півроку, з лютого по липень 2018-го, депутати розглянули більше сотні питань та ухвалили десятки важливих для країни рішень: від створення Антикорупційного суду до закону про нацбезпеку. Зібрали п’ять найвагоміших із них.
Створення Антикорупційного суду
Створення Вищого антикорупційного суду (ВАС) є одним із ключових зобов’язань України перед міжнародними партнерами, а також заключною ланкою у системі антикорупційних органів у країні. Врахувавши рекомендації Венеціанської комісії та розглянувши понад дві тисячі правок 7 червня парламент ухвалив відповідний закон.
Згідно із ним, Антикорупційний суд буде здійснювати правосуддя у корупційних та пов’язаних із ними справах, а також контролюватиме розслідування цих злочинів. До суду потраплятимуть великі корупційні справи, у яких збитки перевищуватимуть 880 тисяч гривень.
Експерти сподіваються, що ВАС зможе стати по-справжньому незалежною судовою інстанцією. Адже відбір суддів до нього проводитиме Вища кваліфікаційна комісія суддів разом із Громадською радою міжнародних експертів. Ними можуть бути як іноземці, так і українці, однак їхні кандидатури визначатимуть міжнародні організації, які допомагають Україні боротися з корупцією.
За прогнозами експертів, з огляду на тривалий процес відбору суддів, повноцінна робота суду із розглядом корупційних справ розпочнеться вже наступного року.
Закон про нацбезпеку
21 червня Верховна Рада ухвалила президентський законопроект «Про національну безпеку України». За це рішення проголосували 248 народних депутатів. Закон передбачає реформування сектору нацбезпеки і оборони відповідно до стандартів НАТО. Він чітко фіксує національні інтереси і механізми захисту нашої держави. Зокрема, прагнення України до інтеграції в європейський політичний, економічний, правовий простори, а також до членства в ЄС та НАТО.
Закон розробляли українські та міжнародні експерти, враховуючи рекомендації представників Північноатлантичного Альянсу. У документі прописана стратегія розвитку українського оборонно-промислового комплексу. Він розділяє посади начальника Генштабу і головнокомандувача ЗСУ, а також надає українцям можливість здійснювати цивільний контроль за сектором безпеки і оборони через громадські об’єднання. Відтепер силовики зобов’язані видавати періодичні «Білі книги» про стан сектору безпеки і оборони.
Відповідно до нового закону, з 1 січня 2019 року міністр оборони України призначатиметься з-поміж цивільних осіб.
Звернення щодо створення Єдиної помісної церкви
Наприкінці квітня у країні відбулась важлива для православних українців подія. Україна звернулася до вселенського патріарха Варфоломія з проханням про надання автокефалії Православній Церкві в Україні. Як вимагає процедура, звернення підписали ієрархи українських церков, зокрема, Київський Патріарх Філарет та глава Автокефальної церкви Макарій. Його підтримала і Верховна Рада. За проголосували 268 народних депутатів із 334, зареєстрованих у сесійній залі.
Якщо Патріарх дасть згоду, то помісна церква буде створена на базі Київського патріархату та Автокефальної церкви. За власним бажанням до церкви зможуть приєднатися священики та віряни Московського патріархату. Водночас в Україні буде гарантована свобода совісті, і всі охочі зможуть залишитись у своїй церкві. Адже Єдина помісна церква не буде державною, і жодного зобов’язання ходити саме до неї не буде.
Важливо, що українська церква вперше за багато років може стати незалежною від Москви. У разі надання автокефалії роль матері-церкви буде виконувати Константинопольський патріархат, як і було з X до XVII століття.
Рішення Вселенського патріархату може бути ухвалене вже до 1030-річчя хрещення Київської Русі, яке відзначатимуть 28 липня.
Посилення соцзахисту військових
Не оминули депутати своєю увагою питання соціального захисту українських військових. Так, 19 червня Верховна Рада поширила пільги учасників Антитерористичної операції на учасників Операції Об’єднаних сил (ООС). Це рішення пов’язано із переформатуванням АТО у ООС, яке відбулось наприкінці квітня 2018 року.
Крім того, було ухвалено два закони щодо підвищення соціальних виплат військовим та членам їх сімей. Відповідно до них, виплати сім’ям військовослужбовців, які загинули під час виконання обов’язків, збільшуються у 1,5 рази. Одноразову грошову допомогу виплачуватимуть у розмірі 750-кратного прожиткового мінімуму.
«Підвищуємо на 50% грошову компенсацію, і родина отримає понад 1,2 млн грн від держави – якщо військовий загинув у бою. Також на 50%, з 400 тис. до близько 640 тис. грн підвищилась компенсація у випадку інвалідності І групи», – пояснив український Президент під час підписання закону.
Варто зазначити, що закони розроблялись за участі Міністерства оборони, Генерального штабу, громадських організацій та волонтерів.
Посилення відповідальності для неплатників аліментів
У липні народні депутати підтримали другий пакет законодавства щодо посилення відповідальності для неплатників аліментів. Фактично він доповнює ті обмеження, які набули чинності у лютому, а саме: заборону виїзду за кордон, заборону на керування авто та володіння зброєю. Але тепер ці санкції накладатимуть на порушників після 4 місяців боргу, а не 6, як було раніше.
Крім того, відтепер на боржників буде накладатися автоматизований арешт коштів, а дитина зможе виїжджати на 1 місяць без дозволу одного з батьків на лікування або відпочинок за кордоном. Ще одна ключова новація – нарахування чималої пені на суму заборгованості.
«Не платиш 1 рік – заплати додатково 20% від суми заборгованості. Не платиш 2 роки – сума додаткової сплати сягне 30%. Не платиш 3 роки – сума боргу автоматично збільшується на 50%», – пояснює міністр юстиції Павло Петренко.
Разом із тим боржнику можуть призначити суспільно-корисні роботи, за ухиляння від них передбачений адміністративний арешт до 10 діб.
Наступна сесія парламенту, яка розпочнеться у вересні цього року, має бути останньою для Ради цього скликання. Вже у жовтні наступного року на Україну чекають чергові парламентські вибори. До цього часу депутатам належить ухвалити ще низку важливих рішень: від оновлення складу Центральної виборчої комісії (ЦВК) до скасування депутатської недоторканності.
