Проблема несплати аліментів в Україні стоїть досить гостро. За офіційною статистикою Міністерства юстиції, в країні налічується понад 500 тисяч проваджень щодо стягнення аліментів, із них – майже 92 тисячі батьків боргують за понад 3 місяці. Аби змінити ситуацію, у країні стартувала урядова кампанія «Чужих дітей не буває». Було прийнято закон, який посилює відповідальність для неплатників аліментів, та створено Єдиний реєстр боржників. Чи здатні зміни до законодавства покращити матеріальне забезпечення дітей, аналізували експерти Центру громадського моніторингу та контролю.

Стягнення аліментів: від угоди – до суду

Аліменти – це грошова допомога, яка виплачується дитині одним із батьків, який не проживає із нею. Зазвичай батьки укладають угоду про сплату аліментів самостійно, визначаючи умови, розмір та порядок платежів. Якщо ж вони не можуть домовитись, аліменти на утримання призначаються судом. Та навіть судове рішення не є гарантією сумлінної сплати грошей на утримання дитини. Експерти зауважують, що недосконалість чинного законодавства дозволяє недобросовісним батькам роками ухилятися від виконання свого обов’язку.

«Кожне третє звернення, яке сьогодні надходить до офісу Уповноваженого з прав дитини, стосується стягнення аліментів. Точної цифри немає, але думаю, що це мільярди гривень заборгованості, і це, перш за все, заборгованість перед дітьми», – зауважує Уповноважений Президента з прав дитини Микола Кулеба.

Саме для того, щоб вдосконалити механізми сплати аліментів та зменшити їх заборгованість, до законодавства були внесені зміни. Влітку минулого року депутати ухвалили нову редакцію Сімейного кодексу, переглянувши правовий статус аліментів. Відтепер аліменти є власністю самої дитини, а не батьків, які лише отримують їх від імені дітей. Крім того, був збільшений мінімальний розмір аліментів: з 30% до 50% прожиткового мінімуму. У грошовому еквіваленті це – 746 грн на місяць на дитину до 6 років, 930 грн – на дитину від 6 років. Проте це ще не все. На початку січня цього року Президент України Петро Порошенко підписав закон про посилення відповідальності за несплату аліментів. Закон набуває чинності 6 лютого і містить низку суттєвих змін.

Головні зміни

Найбільш обговорювані новації закону – це засоби примусового стягнення аліментів. Зокрема, боржників можуть обмежити у праві керувати автомобілем, заборонити володіти зброєю та виїжджати за кордон до повного погашення заборгованості. Обмеження не стосуються тих, хто заробляє керуванням авто чи проходить строкову військову службу, а також водіїв з інвалідністю.

Якщо людина не може погасити заборгованість, до неї можуть застосувати адміністративне стягнення у вигляді соціальних робіт на строк від 120 до 240 годин. У разі ухиляння від робіт вони можуть бути замінені адміністративним арештом до 15 діб.

«У законі йдеться про те, що територіальна громада такі роботи оплачує. Законодавець вбачає, що ці кошти будуть йти не боржнику, а перераховуватися державному виконавцю, а потім дитині», – роз’яснює адвокат Світлана Савицька.

Звісно, такі нововведення вже викликали обурення з боку боржників. Його вже охрестили «анти-чоловічим» та критикують через недосконалість процедур.

«Є величезна кількість проваджень фейкових, коли людина сплачує аліменти, наприклад, через пошту або на картку. А мати говорить, що він не сплачує, біжить до виконавця, а там настає відповідальність, і завтра ти не можеш керувати транспортним засобом», – ділиться своїми сумнівами керівник ГО «Батько має право» Олександр Швець.

Юристи пояснюють, щоб уникнути такої ситуації, аліменти потрібно платити через офіційну процедуру. До того ж, обмеження стосуватимуться не тільки чоловіків, а й жінок, якщо вони не платитимуть аліменти.

«Єдиним засобом, яким батьки можуть забезпечити виконання свого зобов’язання, – це виплата на банківську картку із призначенням платежу «аліменти», – пояснює юрист Арсеній Салалайко.

Попри сторожкість батьків, в уряді запевняють, що примусове стягнення будуть застосовувати лише до злісних неплатників аліментів, борг яких перевищує суму за півроку. Тим паче, що такі дії є звичайною міжнародною практикою. Наприклад, у Чехії обмеження щодо керування автомобілем для боржників діють з 2013 року і вже встигли себе виправдати. Перші 50 приписів судових органів про вилучення прав не були доведені до виконання – батьки відразу знаходили необхідні суми.

Покарання – не самоціль

Автори закону наполягають, що головна мета змін не покарання боржників, а покращення становища дітей. І якщо такі заходи спонукатимуть хоча б частину неплатників аліментів підтримувати своїх дітей, вони виправдають своє існування.

Нова система виплати аліментів повинна стати прозорішою, адже заборгованість буде відстежуватись автоматично. Необов’язкова навіть заява стягувача аліментів, якщо державний виконавець вбачає суму боргу за 6 місяців. Крім того, Міністерство юстиції запустило Єдиний реєстр боржників (erb.minjust.gov.ua). Відомості про неплатника аліментів вносяться до реєстру одночасно з відкриттям виконавчого провадження. Інформацію можна знайти у вільному доступі за прізвищем та реєстраційним номером платника податків.

«Ті, хто не платить аліменти, будуть відомі, і ця інформація буде доступна всім. Ми повинні привчити громадян і боржників щодо аліментів, що не платити борг мало того, що незаконно, а й ганебно, і вони це повинні розуміти», – вважає заступник директора департаменту Державної виконавчої служби Олексій Воробйов.

Звісно, ще залишаються питання, як бути із тими, хто приховує свої доходи. Для такої ситуації в законі прописано, що при стягнені аліментів братимуться до уваги не тільки доходи, а й витрати платника аліментів, наявність рухомого і нерухомого майна. Юристи пояснюють, що в сучасних умовах нескладно довести у суді матеріальну спроможність, якщо людина часто їздить за кордон або користується дорогим автомобілем.

Юристи і законодавці погоджуються, що діти не повинні страждати від спорів між батьками, тому виплата аліментів повинна бути максимально прозорою. Залишається сподіватись, що нове законодавство зможе захистити інтереси дітей і спонукати боржників виконувати свої зобов’язання.