Рік, що минає, був багатим на економічні та політичні події. Українці нарешті отримали довгоочікуваний безвіз, вітчизняні компанії вийшли на північноамериканський ринок у рамках зони вільної торгівлі з Канадою, повноцінно запрацювала Асоціація з ЄС. Це свідчить, що Україна змогла суттєво зміцнити свої позиції на міжнародній арені. Однак серйозні зміни відбувалися і всередині держави. Чого вдалося досягти за цей час в економіці, бізнесі та соціальній сфері – підсумки року підбили експерти Центру громадського моніторингу та контролю.

Парад реформ

Найбільший суспільний резонанс у 2017 році викликали чотири ключові реформи: пенсійна, медична, освітня та судова. Попри різні оцінки, аналітики, як і громадяни, сходяться на думці, що застаріла пострадянська система в означених галузях не була ефективною та потребувала перетворень. Міжнародні експерти схвально оцінили зрушення, які відбулися у цих сферах.

«Ми дуже задоволені прогресом, досягнутим урядом за останній рік, – вони провели дуже важливі реформи і просунули країну вперед. Ми сподіваємося, що в країні збережеться політична стабільність і реформи продовжаться», – зазначила директорка Світового банку у справах України, Білорусі та Молдови Сату Кахконен.

Першою стартувала освітня реформа. 5 вересня Верховна Рада ухвалила закон «Про освіту». Тож для малечі, яка піде у перший клас у 2018 році, термін навчання у школі становитиме вже 12 років. 4 роки діти проведуть у початкових класах, 5 років триватиме базова середня освіта, а останні 3 роки учні здобуватимуть профільну середню освіту, вже орієнтуючись на майбутню професію. Втім, головним досягненням, на думку педагогів, стало запровадження інклюзивної системи: дітлахи з особливими потребами почали навчатися разом зі своїми звичайними однолітками.

«Дуже довго в нашому суспільстві такі діти були ізольовані. Суспільству треба зрозуміти, що інклюзія необхідна для усіх дітей. Дитина повинна не тільки айк’ю розвивати чи інтелект, а й співчуття та любов до ближнього. А з’явиться воно тоді, коли в класі будуть різні діти», – переконаний заслужений вчитель України Віктор Громовий.

На початку жовтня парламент запустив пенсійну реформу, яка дозволила підняти пенсії для 10,2 мільйонів українців. Чимало дискусій викликало поступове збільшення трудового стажу до 35 років у 2028 році. Експерти по-різному оцінюють такі нововведення, але це рішення дозволило не підвищувати пенсійний вік. Наступним кроком стане перехід від солідарної системи до накопичувальної, завдяки якій, за прогнозами Кабміну, протягом 10 років вдасться подолати дефіцит Пенсійного фонду. Сьогодні він складає понад 140 млрд грн, а це 11% ВВП.

У жовтні Верховна Рада також дала старт медичній реформі. За словами радника в.о. Міністра охорони здоров’я Юрія Джигира, сьогодні Україна витрачає на медицину понад 60 млрд грн щорічно, втім, якість послуг залишається низькою, а смертність – високою. Головне завдання реформи – змінити підхід до фінансування, щоб кошти йшли на лікування громадян, а не на утримання ліжко-місць. Це також позначиться на зарплаті медперсоналу первинної ланки допомоги: терапевтів, сімейних лікарів, педіатрів. Вони отримуватимуть 370 грн за пацієнта у 2018 році та 450 грн – з 2019 року.

А наприкінці року перейшла на наступний щабель судова реформа. 15 грудня почав роботу новий Верховний суд, склад якого обирали шляхом публічного та відкритого конкурсу. За словами урядовців, це відправна точка для перезавантаження судової системи, в рамках якої вже з нового року будуть створені нові апеляційні та місцеві суди, що сформує систему повністю незалежного судочинства в Україні.

«Прийнято зміни до Конституції, новий закон про судоустрій та статус суддів. І в цих законах ми бачимо незалежність не лише як гасло, а як реальні норми», – підкреслила голова Верховного Суду Валентина Данішевська.

Вихід із кризи

Економічне життя також зазнало суттєвих змін. Протягом 2017 року Держстат фіксував зростання реального валового внутрішнього продукту (ВВП): у першому кварталі – на 2,5%, у другому – на 2,3%, а в третьому – на 2,1% порівняно з аналогічними періодами 2016 року. За оцінками аналітиків, це означає, що країна почала виходити з дворічної рецесії 2014-2015 років.

«Статистика – головний свідок тому, що найгірше в українській економіці вже точно в минулому. Зазнавши надзвичайно потужного удару – через війну, агресивне закриття Росією донедавна найбільшого нашого ринку і навіть через російську блокаду експорту в треті країни – ми не просто вистояли, не просто уникнули дефолту. Ми – заклали основу для сталого розвитку», – зауважив Президент України Петро Порошенко.

За словами директора Світового банку у справах України, Білорусі та Молдови Сату Кахконен, цього все ще недостатньо для підвищення рівня добробуту громадян. Проте, за різними оцінками, ВВП буде зростати і надалі. МВФ прогнозує, що у 2018 році він сягне 3,1%, а Світовий банк передбачає цифру у 3,5%. Тож є всі шанси, що вже незабаром це відчують і українці. У бюджеті на 2018 рік вже закладено підвищення прожиткового мінімуму для працездатної особи протягом року з 1762 до 1921 грн, а мінімальної зарплати з 3200 до 3723 грн. Тим часом глава держави Петро Порошенко звернувся до уряду з пропозицію підняти її до 4100 грн. Чи підтримає Верховна Рада його ініціативу, дізнаємося невдовзі.

На думку аналітиків, показники ВВП у 2017 році поповзли вгору завдяки збільшенню цін на зовнішніх ринках на українську сировину, зокрема, зернові культури, метал та залізну руду. Ще одна ключова причина – пожвавлення ділової активності всередині країни. Найбільш відчутні зміни відбулися у будівельній сфері: за простотою отримання дозволів на будівництво Україна увійшла у топ-35 країн. А за рівнем легкості ведення бізнесу наша держава піднялася на 4 позиції і посіла 76 місце серед 190 країн світу в міжнародному авторитетному рейтингу Doing Business. За останні шість років Україна досягла найбільшого поступу в цьому рейтингу серед інших республік пострадянського простору – зауважує британське видання Financial Times. Чи вдасться країні закріпити ці успіхи у 2018-му році – покаже час.