Щодня через гаманці українців проходить безліч розмінних монет. Деякі з них коштують набагато більше за власний номінал і користуються особливим попитом у нумізматів. Так за 2 копійки 1992 року колекціонери готові віддати кілька тисяч гривень. Невдовзі перелік рідкісних монет може поповнитися. Адже Нацбанк планує відмовитися від виготовлення дрібних грошей. Скільки буде коштувати дріб’язок, востаннє викарбований в Україні, сказати важко, але, ймовірно, вище собівартості. А от як таке рішення у разі його ухвалення вплине на ціни та інфляцію? Центр громадського моніторингу та контролю зібрав думки та прогнози економістів.

Копійка мільйони збереже?

За інформацією НБУ, в готівковому обігу України перебуває стільки монет, що їхня загальна сума складе понад 2,04 млрд грн. Кошти – великі, але в Нацбанку кажуть, що вони втрачають купівельну спроможність і майже не виконують свою головну функцію – розрахункову. У магазинах та маршрутках їх приймають неохоче, а споживачі замість того, щоб брати решту, зазвичай просять перерахувати її на дисконтну картку.

«Це об’єктивний процес, ринок сам відкидає дрібні монети. У магазинах вкрай рідко дають решту в 1-2-5 копійок, а навіть якщо і дають, то їх ніхто не забирає», – вважає керівник економічних програм Інституту суспільно-економічних досліджень Ярослав Жаліло.

Тож до банківської системи з обігу повертається не більше ніж 4% дріб’язку. Водночас вартість виготовлення монет у кілька разів перевищує їхню номінальну вартість, а фінустанови та інші учасники торговельних відносин щорічно витрачають значні кошти на їхнє транспортування, інкасацію та зберігання. За словами директора департаменту грошового обігу НБУ Віктора Зайвенка, за останні 4 роки на це пішло 160 млн грн. Саме тому Національний банк планує припинити карбувати 1, 2, 5 та 25 копійок. Чеканити будуть лише 10 та 50 копійок, а також металеву 1 грн.

«Якщо ввести округлення до 10 копійок та припинити випуск дрібних монет, це дозволить економити 91 млн грн на рік», – розповідає пан Зайвенко.

У Нацбанку запевняють, що люди зможуть використовувати увесь дріб’язок і надалі, вилучати його не збираються. Однак поповнювати запаси не будуть, і монети поступово вийдуть із ужитку. Це так зване «м’яке» виведення монет з обігу за рахунок припинення їхнього випуску.

«Ті монети, які зараз перебувають в обігу, і далі перебуватимуть. Населенню не потрібно хвилюватися і бігти в якісь установи банків, і намагатися позбутися цих монет», – пояснила заступник директора Департаменту грошового обігу НБУ Оксана Галиць.

Подібний шлях уже подолало чимало розвинених країн світу, зокрема Швеція, Норвегія та Данія ще у 1972-1973 рр., Австралія та Нова Зеландія – на початку 90-х, а Канада буквально 4 роки тому.

Ціни – вгору чи вниз?

Щоб врегулювати відносини між споживачами та продавцями, НБУ пропонує запровадити правила округлення за арифметичним методом до десятих. Якщо сума у чеку закінчується на 1, 2, 3, 4 копійки, вона зменшується до найближчої цифри, що має нуль. Наприклад, якщо людина повинна заплатити 85,64 грн, то на касі вона віддасть 85,60 грн. Це грає на користь покупця. Якщо у чеку стоять 5, 6, 7, 8, 9 копійок, то сума заокруглюється до нуля, але цього разу у бік збільшення. Це вже вигідно продавцю. Тобто якщо особа придбала продуктів на 112,36 грн, то вона заплатить 112,40 грн.

Магазин буде зобов’язаний вказати в чеку первинну суму і суму після заокруглення. Правила діятимуть лише у разі готівкових операцій. Під час оплати банківською карткою заокруглення не застосовуватимуть. Також його не застосовуватимуть, якщо у покупця і продавця є монети потрібного номіналу і в потрібній кількості для повного розрахунку.

Деякі аналітики стверджують, що відмова від дріб’язку може призвести до росту цін. Адже торговельні мережі матимуть ще один законний привід підвищити вартість продукції.

«У нас в ціну товару вкладається ПДВ, який теж, в першу чергу, розраховується на копійки. Тобто всі ціни на товари будуть змінені і розрахунок ПДВ, зокрема. І вся ціна товару може збільшитися на кілька гривень», – зазначає фінансовий експерт «Реанімаційного пакету реформ» Руслан Чорний.

У НБУ пояснюють, що нові правила жодним чином не вплинуть на ціни, оскільки заокругленню підлягає не вартість товару, а лише загальна сума усіх товарів у чеку. Тобто той чи інший товар буде коштувати так само, як і до змін. На думку економічного експерта Олександра Крамаренка, виведення з обігу дрібних монет мало відіб’ється на гаманцях українців.

«Наші найменші покупки – це кілька гривень. Припустимо, 5, 8, 10 грн. Округлення на 4 – 5 копійок – це менше, ніж відсоток (від покупки – прим. ред). Я не впевнений, що ми це взагалі відчуємо», – констатує аналітик.

Боятися інфляції також не варто – запевняють фахівці. Нацбанк не зацікавлений у рішеннях, які можуть призвести до її росту. Тим паче, що у проекті бюджету на наступний рік уже закладений показник інфляції не більше ніж 7%, і влада буде намагатися втримати його на цьому рівні.

«Інфляція, вантаж високих цін – те, що хвилює людей найбільше. Цього року вона буде вимірюватися, сподіваюся, вже однозначною цифрою – менше 10%. А до 2019 року, це наша спільна задача, ми повинні вийти на показник інфляції близько 5% річної», – підкреслив Президент України Петро Порошенко.

Національний банк уже не вперше піднімає питання щодо виведення дрібних грошей з обігу. Державний регулятор розглядав таку можливість у 2010 та 2015 роках, але тоді рішення не було ухвалене. Цього разу долю копійок вирішуватиме суспільство. Громадські слухання триватимуть до 18 грудня. Тож остаточний вердикт залежатиме від побажань українців.