У 2013 році на саміті Східного партнерства у Вільнюсі тодішній президент Віктор Янукович відмовився підписати Угоду про асоціацію між Україною та ЄС. Це стало приводом до початку Революції гідності, зміни влади в країні і нового етапу відносин із Європейським союзом. Чотири роки потому Україна присутня на саміті вже в якості асоційованого члена. На зустрічах йдеться про план співробітництва з ЄС до 2020 року і подальше економічне зближення. Якою наразі є роль України у партнерстві і які переваги вона може отримати, досліджували експерти Центру громадського моніторингу та контролю.
Двигун Східного партнерства
Формат Східного партнерства був започаткований у 2009 році, коли Брюссель запропонував шести країнам: Азербайджану, Білорусі, Вірменії, Грузії, Молдові та Україні – програму зближення з Європейським союзом. Нова європейська політика сусідства передбачала співробітництво у цілій низці сфер: від економіки й енергетики до охорони довкілля. Відтоді сталося чимало змін як у самих країнах, так і у ЄС в цілому. Економічна нестабільність та загроза з боку Росії змінили взаємини між східними партнерами та членами ЄС. Під тиском РФ Азербайджан, Вірменія і Білорусь почали відмовлятися від європейських амбіцій. Водночас Україна, Грузія та Молдова змогли відбити російський натиск і пішли на активне зближення з Європою: здобули безвізовий режим і підписали Угоди про асоціацію й вільну торгівлю з ЄС.
Європейські чиновники відзначають, що всі країни-члени партнерства дуже різні, відрізняється політична, економічна ситуація, ресурси та очікування щодо відносин із ЄС. Однак за вісім років дії партнерства саме Україна була найактивнішим учасником програми. Лише за останні роки українська влада ініціювала низку фундаментальних реформ: децентралізації, судочинства, банківського сектору, систем освіти і медицини. Власне, завдяки всім цим факторам ми маємо тісну співпрацю з Європейським союзом. За останніми даними, ЄС є найбільшим партнером України в експорті товарів – його частка складає 40%, у доларовому еквіваленті це – понад 14 млрд. Крім того, з цього року українці можуть вільно подорожувати до 30 країн Шенгенської зони. За інформацією Державної прикордонної служби, на сьогодні понад 341 тисяча громадян скористалася безвізовим режимом.
«Україна – не просто один із шести учасників партнерства. За останні 3-4 роки ви провели найбільше реформ. Тому моя відповідь – так, ваша держава, безперечно, є двигуном партнерства», – зауважує голова представництва ЄС в Україні Хюг Мінгареллі.
Розмови про майбутнє
Наприкінці листопада у Брюсселі відбувся 5-й Саміт Східного партнерства, який зібрав представників 28 держав-членів ЄС і 6 східних держав-партнерів. Цього року зустріч, яка проводиться раз на два роки і виконує функцію певної контрольної точки, була присвячена планам партнерства до 2020 року. Йдеться про економіку, транспорт, соціальні контакти і, звісно, безпеку.
«На сьогоднішньому Саміті ми узгодили 20 конкретних заходів для впровадження до 2020 року. Завдяки Східному партнерству Європейський Союз допоміг створити 10 тис. робочих місць, провести навчання 20 тис. людей і надати 100 тис. кредитів підприємствам. Ми покращили доступ до безкоштовних правових послуг, інвестували у транспортні сполучення, сприяли гендерній рівності та допомогли тисячам студентів пересуватися між Європою та регіоном Східного партнерства. Нині, коли ми розглядаємо період до 2020 року та після нього, настав час діяти ще більше», – зазначив Президент Європейської Комісії Жан-Клод Юнкер.
Загалом рішення підсумкової декларації Саміту передбачають виділення кожній із держав-партнерів 100 млн євро кредитів у національних валютах на підтримку малого і середнього бізнесу, 150 млн євро на розбудову транс’європейської транспортної інфраструктури і 225 млн євро на заходи з енергоефективності. Звісно, фінансова допомога від ЄС безпосередньо прив'язана до темпів виконання реформ. Наразі Україна виконала 18 з 22 вимог ЄС, тому може претендувати на макрофінансову допомогу загальним обсягом у 1,8 млрд євро у 2018-2019 роках.
Вітчизняні і європейські експерти погоджуються, що для України одним із головних результатів саміту стало включення до декларації положень про доступ до єдиного цифрового та енергетичного ринку ЄС. Звичайно, саміт у Брюсселі не обійшовся без обговорення ситуації на Донбасі. Східне партнерство є ще однією платформою для українських дипломатів, аби відстоювати інтереси України. Президент Європейської Ради Дональд Туск під час виступу у Брюсселі вкотре зауважив, що ЄС ніколи не визнає незаконну анексію Криму і не закриватиме очей на конфлікт на Донбасі.
«Нам вдалося вирішити важливе питання для України – об’єднання ЄС навколо миротворчої місії на Донбасі. Ми активно просуваємо цю позицію як в Генеральній Асамблеї ООН, так і сьогодні нам вдалося включити цю позицію у фінальну резолюцію Саміту», – сказав Президент України Петро Порошенко на прес-конференції після саміту.
Підбиваючи підсумки саміту, експерти зазначають, що на цій зустрічі Україна продемонструвала себе самостійним гравцем, з яким рахуються європейські лідери. Лише за два дні саміту український Президент мав зустрічі з 15 лідерами європейських країн.
Попри всі очевидні переваги для України від участі у Східному партнерстві, деякі фахівці критикують цей формат. Кореспондент «Радіо Свобода» Рікард Йозвяк, який працює в Брюсселі вже понад 10 років, вважає, що Україна вже «переросла» його. На думку журналіста, зустрічі Східного партнерства повинні змінитися на саміти асоційованих партнерських країн – України, Грузії та Молдови, метою яких буде отримання повноцінного членства в ЄС. Тож можливо Східне партнерство є лише стартом для європейського майбутнього. Але, беззаперечно, незалежно від формату партнерства між Україною і ЄС, євроінтеграція пов’язана насамперед із темпами реформ та готовністю змінювати країну.
