З 1 листопада українська прикордонна служба посилила контроль у пунктах пропуску на державному кордоні з Росією. Відповідне доручення видала Рада національної безпеки і оборони. Таке рішення – відповідь на спроби російських спецслужб дестабілізувати ситуацію в Україні шляхом терактів, диверсій, організації провокаційних акцій протесту і гучних замовних убивств, зокрема відомої учасниці АТО Аміни Окуєвої.

Аби ефективніше протистояти зовнішній загрозі, Держприкордонслужба ще три роки тому розпочала процес реформування та переоснащення. Яких змін зазнало відомство за цей час, досліджували експерти Центру громадського моніторингу та контролю.

Роззброїли та розформували

Після проголошення незалежності у 1991 році захист територіальної цілісності України був покладений на прикордонні війська. У 2003 році вони були розформовані, а замість них було створено Державну прикордонну службу (ДПСУ). Розпочалася «демілітаризація» установи, тобто перетворення її з воєнізованої структури на правоохоронний орган, основні функції якого – контроль за перетином кордону. За словами тодішнього радника Міністра оборони України Анатолія Лопати, від силового потенціалу прикордонних військ у новоствореної служби залишилося не більше третини, а то й менше: важке озброєння знімали, а російську сторону розглядали як основних партнерів. На думку аналітиків, це стало головним прорахунком влади.

«У нас не були визначені стратегічні цілі – об’єкти загрози. Можна країну пустити помилковим шляхом, і вона опинилася беззахисною. Найбільша помилка була допущена, коли Росію виключили з переліку потенційних загроз», – розповів директор військових програм Центру Разумкова Микола Сунгуровський.

Коли у 2014 році РФ розпочала вторгнення на сході України, наші прикордонники мали при собі лише стрілецьку зброю, з якою не могли відбити наступ російських танків і БТРів. Намагаючись зупинити ворога, українські «зелені кашкети» пережили власний «котел» – Довжанський – за однойменною назвою контрольно-пропускного пункту на українсько-російському кордоні. Захищаючи українські позиції, вони провели на КПП 22 дні під постійним вогнем в оточенні ворога. Загалом з початку війни загинуло 69 бійців ДПСУ, ще 428 – отримали поранення.

Підвищення боєздатності

Головний акцент у реформуванні Держприкордонслужби робиться на посиленні бойової підготовки військовослужбовців і забезпеченні їх перспективними зразками озброєння і військової техніки. Для цього влада збільшила бюджет ДПСУ майже втричі: з 2,5 млрд грн у 2014 році до 7,3 млрд грн у 2017 році. А на наступний рік на потреби «зелених кашкетів» уже закладена сума 9,01 млрд грн. Завдяки цьому за останні три роки службі вдалося суттєво оновити матеріально-технічну базу.

«Одним із ключових елементів безпеки держави в умовах російської агресії є міцний кордон. Ми маємо все зробити для того, щоб наші війська, наші прикордонники завжди були готові зупинити ворога, показати міць та силу захисника України», – підкреслив Президент України 20 жовтня під час передачі сертифікатів на отримання нової техніки представникам Західного, Східного та Північного регіональних управлінь ДПСУ.

За рахунок бюджетного фінансування та проектів міжнародної технічної допомоги прикордонники взяли на озброєння низку сучасних технічних засобів, зокрема бездротові системи спостереження «SMARTDEC», мультиспектральні камери та датчики, засоби передачі даних та командні центри, бронеавтомобілі «Тритон» вітчизняного виробництва. Ці бойові машини не лише добре захищені, а й укомплектовані системами виявлення та ідентифікації цілей. «Тритони» здатні одночасно відслідковувати десятки цілей та у разі необхідності вести по них вогонь. Вони також оснащені супутниковим зв’язком, що дозволяє військовикам оперативно передавати інформацію в режимі он-лайн. За офіційними даними адміністрації прикордонної служби, середній пробіг «Тритонів» за 2017 рік уже склав 3,5 тисяч кілометрів, що свідчить про щоденне їхнє використання.

У переозброєнні прикордонників активну участь беруть вітчизняні підприємства. Наприкінці минулого року Державний концерн «Укроборонпром» передав «зеленим кашкетам» 18 безпілотних літальних апаратів і новітній комплекс раннього виявлення, попередження та ідентифікації цілей AEROS. Він вирішить проблему спостереження за найбільш небезпечною ділянкою кордону в Азовському морі поблизу Маріуполя. За інформацію ДК «Укроборонпром», AEROS може фіксувати надводні, повітряні та наземні об’єкти на відстані до 40 кілометрів. Це дає можливість прикордонникам відстежувати переміщення ворожих загонів та сповіщати ЗСУ про їхнє точне розташування.

Відгородитися від ворога

З 2014 року одним із головних завдань Державної прикордонної служби України є створення «інтелектуальної» системи охорони державного кордону – це кілька ліній фортифікаційних та інженерно-технічних споруд, підсилених технічними засобами спостереження (датчиками руху, відеокамерами, тепловізорами). Станом на листопад 2017 року на російсько-українській ділянці вже зведено 274,6 км протитранспортних ровів, 49,4 км контрольно-слідових смуг, 193,7 км рокадних доріг, 88,9 км загороджувального паркану, 6 спостережних веж. Цього не достатньо, щоб перекрити весь кордон з РФ, але робота зі зміцнення наших позицій триватиме і надалі.

«Ми плануємо все-таки збільшити присутність прикордонників на кордоні і розгорнути нові підрозділи, – зазначив голова ДПСУ Петро Цикигал. – Наразі ми маємо один прикордонний підрозділ на 80-100 км кордону. Але іноземний досвід підказує, щоб забезпечити надійну охорону рубежів держави, необхідно мати такі підрозділи кожні 20 км. На самому кордоні мають з’явитися модульні містечка, між якими будуть зведені спостережні вежі».

На думку співдиректора програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки Центру Разумкова Олексія Мельника, українці бажають бачити неприступний мур між Україною та Росією, і реальність їх подекуди розчаровує. Втім, головне, за його словами, не укріплені оборонні споруди, а сучасні високоточні системи спостереження та відеоконтролю, які дозволяють заздалегідь зафіксувати можливу загрозу та швидко відреагувати на неї.

А з нового року прикордонники зведуть ще одну невидиму стіну на шляху російських диверсантів та шпигунів.

«Поки росіяни перетинають кордон за закордонними паспортами. Зараз ми розглядаємо питання, щоб з 1 січня був введений біометричний контроль, будемо знімати відбитки пальців, – повідомив керівник служби. – І цю інформацію передаватимемо СБУ, міграційній службі, поліції».

На його думку, це дозволить суттєво зменшити кількість російських громадян, які потрапляють на територію нашої держави під виглядом «журналістів» або за підробленими документами. У ДПСУ переконані, що незваних «гостей», а отже, і провокацій та диверсій, влаштованих ними в Україні, має значно поменшати.