Процес децентралізації для багатьох сіл відкрив нові шляхи до перетворень. Завдяки об’єднанню в громади маленькі дотаційні селища стали центрами інвестиційно привабливих проектів. Численні історії успіху ОТГ надихають інші села й містечка об’єднуватися, тож на кінець цього року, після проведення місцевих виборів, в Україні буде вже 655 ОТГ. Зокрема, 201 об’єднана територіальна громада обиратиме своїх керівників уже 29 жовтня.

У яких напрямках об’єднані громади найчастіше отримують високі результати, дослідив Центр громадського моніторингу та контролю.

1.Дорожня інфраструктура

Отримавши широкі фінансові повноваження внаслідок децентралізації, об’єднані громади найперше взялися впорядковувати дороги. Майже кожна ОТГ може похвалитися оновленими шляхами, але не кожна – ощадливими витратами на ремонт. Рекордсменом із економії цього року стала Тячівська ОТГ на Закарпатті. Її мешканці зуміли відремонтувати дорогу в селі Вільхівці удвічі дешевше, ніж у середньому по країні. Квадратний метр обійшовся у 250 грн. На ремонт доріг було направлено майже всі кошти інфраструктурної субвенції – 7 млн 300 тис. гривень.

Загалом цього року територіальні громади отримали від держави близько 30 млрд гривень на розвиток дорожньої інфраструктури.

«Відновлення доріг цього року стало загальнонаціональним проектом, хоча в 2015 році розпочалося з експерименту. Уряд задіяв ресурс місцевої влади. Спільними зусиллями ми розпочали кардинальні зрушення в цьому напрямку. І ремонти доріг будуть тривати наступного року і потім», – запевнив Президент Петро Порошенко.

За словами прем’єр-міністра Володимира Гройсмана, у 2018 році уряд планує виділити із держбюджету 45 млрд грн на ремонт доріг. А це означає, наголошують експерти, що в деяких селах вперше з’явиться асфальтне покриття (як у Стегниківцях Байковецької ОТГ на Тернопільщині). Більше того, з кращими логістичними умовами ОТГ отримають ширші можливості для розвитку інвестиційних проектів і туризму.

2.Агропромисловий комплекс

Значна кількість об’єднаних громад – це сільські території, де люди традиційно розводять худобу і працюють на землі. Тепер, коли обсяги податку на землю залишаються на місцях, такі аграрні регіони, як Черкаська ОТГ, відчули помітні переваги. Адже саме ці надходження в основному формують дохід їхнього бюджету. За даними Міністерства регіонально розвитку, будівництва та ЖКГ України, загалом за січень-вересень 2017 року об’єднані громади отримали 1,1 млрд грн плати за землю. Це на 20% більше, ніж минулого року. І, як показує досвід ОТГ, це не єдиний спосіб наповнити бюджет завдяки аграрному сектору.

Так, основою розвитку Снітківської ОТГ, що на Вінниччині, є садівництво та ягідництво. Наразі на території села висаджено 160 га саду, 20 га малини, 14 га лохини, 13 га вишні та 10 га полуниці. Доглядають садово-ягідні ділянки понад 200 робітників, і, за словами сільського голови, це тільки початок. Громада планує вирощувати також інші ягоди, тож у селі з’явиться ще більше робочих місць.

Тим часом у Глибоцькій ОТГ Чернівецької області наприкінці жовтня запрацює кооперативна сироварня. У червні Посол Австрії в Україні Герміне Поппеллер урочисто відкрила офіс кооперативу «Добрі ґазди», до якого долучилися 32 господарства села Михайлівка. Гроші на приміщення сироварні виділила громада, а кошти на обладнання – австрійський інвестор.

«Проект австрійської агенції передбачає лише придбання обладнання. Реконструкція, всі ремонтні роботи будуть здійснені за кошти громади. Ми плануємо лише 800 тисяч гривень  вкласти  у підготовчі роботи, щоб підприємство запрацювало, і фактично така ж сума – 20 тисяч євро – вкладена в обладнання», – розповів голова Глибоцької ОТГ Григорій Ванзуряк в інтерв’ю інформаційному агентству АСС.

3.Альтернативна енергетика

Перехід на альтернативні джерела енергії – стратегічне завдання як для маленьких громад, так і для держави в цілому. Можливості, які надають фінансова децентралізація та Фонд енергоефективності, дозволяють громадам поступово відмовлятися від традиційного палива на користь енергоощадних технологій та альтернативної енергетики.

Піонером із використання відновлювальних джерел енергії та економії енергоресурсів є Северинівська ОТГ у Вінницькій області. Перші проекти з енергоощадності у Северинівці з’явилися ще десять років тому, і сьогодні село повністю енергонезалежне. Передусім новітні технології застосували для опалення громадських будівель: сільської ради, школи, дитячого садка, санаторію та амбулаторії. Усі газові котли замінили на піролізні. Вони значно економніші, оскільки працюють на будь-якій деревині (навіть трісках). За словами сільського голови Олександра Христюка, піролізний котел відшкодовує свою вартість уже за перший сезон.

Крім піролізних котлів громада також встановила вакуумний сонячний колектор, який цілодобово забезпечує гарячою водою дитсадок, і геотермальний насос, який, використовуючи тепло землі, обігріває приміщення амбулаторії. Громада вдвічі менше витрачає на опалення, тож заощаджені кошти йдуть на розбудову інших сфер сільського життя.

Також об’єднані громади активно переходять на енергію сонця та вітру. Для прикладу, у селі Пришиб Кременчуцького району Полтавської області планують побудувати сонячну електростанцію потужністю 200 кВт для опалення будинку культури та школи. А в Запорізькій області Ботіївська та Приморська об’єднані громади збираються побудувати три вітряні електростанції.

Звичайно, проектів, які реалізують громади, значно більше: це й відремонтовані школи, бібліотеки та будинки культури, і нові спортивні майданчики, і сучасні амбулаторії та медичні кабінети, і центри адміністративного обслуговування тощо. Важливо те, що громади самі обирають, на що витратити власні гроші і який напрямок розвивати, щоб отримати найбільший прибуток.