За останні три роки українська армія зазнала кардинальних змін у всіх сферах: від підготовки військових – до матеріально-технічного забезпечення. Однак створення професійної армії передбачає не тільки озброєння, а й соціальну підтримку військових, зокрема, забезпечення якісним житлом. Адже побутові умови безпосередньо впливають на фізичний стан та бойовий дух захисників, а забезпечена родина – додатковий стимул для зразкового несення військової служби. Центр громадського моніторингу та контролю з’ясував, як держава вирішує питання житла для військових.
Хто має право на отримання житла?
Ще три роки тому система надання житла військовослужбовцям регулювалася за старими радянськими законами, зокрема, Житловим кодексом, який не змінювався з 1983 року. Право отримати житло мали переважно військові із вислугою понад 20 років. Однак в умовах російської агресії кількість професійних військових в Україні значно зросла. За інформацією Державної служби у справах ветеранів війни та учасників АТО, статус учасника бойових дій вже мають понад 316 тисяч осіб. Тож у березні минулого року уряд прийняв постанову, якою розширив коло військовослужбовців, які мають право на житло, включивши до нього учасників бойових дій на Сході України. Позачергове право на житло отримали учасники бойових дій, які дістали поранення, контузію або каліцтво при виконанні обов’язків, також цим правом користуються сім’ї загиблих або зниклих безвісти під час проходження військової служби.
Згідно з інформацією Міноборони, учасник АТО може отримати житло у випадку, якщо його житлові умови не відповідають санітарним або технічним вимогам, якщо він забезпечений житлом, площа якого не перевищує 13,65 кв. м на одну особу, або ж має хронічні захворювання, у зв’язку з чим не може проживати в комунальній квартирі або в одній кімнаті з членами своєї сім’ї.
Які документи потрібні?
Для того щоб отримати житло, насамперед військовослужбовцю необхідно стати на квартирний облік. Є три основні варіанти, куди можна звернутись: за місцем проживання (до виконавчого комітету районної, міської, селищної ради), за місцем роботи (до підприємств, установ, організацій, у яких працює учасник АТО), до житлової комісії військової частини, де військовослужбовці проходять службу.
Учасники бойових дій, які завершили службу у ЗСУ, повинні подати певний перелік документів: акт обстеження житлових умов, копію посвідчення учасника бойових дій та довідку про склад сім’ї. Для учасників бойових дій, які служать за контрактом, перелік документів трохи відрізняється. Окрім рапорту про зарахування на квартирний облік, потрібні витяг із наказу про призначення до військової частини, витяг із послужного списку, довідка про проходження військової служби з військової частини, довідка з останнього місця служби про перебування на квартирному обліку, довідки з попередніх місць служби про отримання (неотримання чи здачу) житла, документи, що підтверджують право на першочергове чи позачергове одержання житла.
Зазвичай рішення щодо взяття на квартирний облік виноситься протягом місяця. Пільгові категорії, зокрема, родини загиблих військових, забезпечуються житлом протягом двох років із дня взяття на квартирний облік, решта може чекати своєї черги значно довше.
Що пропонує держава
Першим шляхом вирішення житлового питання військовослужбовців є будівництво нового житла, яке розподіляється серед учасників квартирної черги. У 2017 році на житло для військовослужбовців з державного бюджету було виділено 751 млн грн, що забезпечило рекордні темпи будівництва. Згідно з інформацією уряду, з початку року серед військовослужбовців розподілено 678 нових квартир, 299 з яких отримали учасники АТО.
«За останні два роки кількість квартир, яка була отримана лише Збройними силами України, без інших силових підрозділів, перевищила 2,5 тисячі. Ще більше 2 тисяч помешкань збудовано для тих, хто служить у Національній гвардії, Службі безпеки України, на кордоні, у Державній спеціальній службі транспорту. Але темпи житлового будівництва мають бути ще вищими», – зауважив Президент України Петро Порошенко під час робочої поїздки на Чернігівщину.
Експерти зазначають, що навіть попри інтенсивні темпи будівництва, кількість житла поки залишається в рази меншою за охочих його отримати. Тож в умовах очікування на власний дах непоганим варіантом для військових є грошова компенсація, яку пропонує держава. Її розмір розраховується в залежності від кількості членів сім’ї та вартості квадратного метра житла у регіоні. Наприклад, у Львові родина військовослужбовця з трьох осіб може отримати близько 544 тис. грн, а у Мелітополі – 429 тис. грн.
Для тих, хто не бажає чекати у черзі на квартиру і брати компенсацію, держава пропонує альтернативні варіанти, зокрема, лізинг та часткову компенсацію вартості житла. У першому випадку військовослужбовці, проживаючи в орендованій квартирі, можуть поступово виплачувати її вартість. У другому – потрапляють до програми державної допомоги, в рамках якої держава сплачує половину вартості житла. Учасниками програми можуть стати родини, які перебувають на квартирному обліку і середньомісячний грошовий дохід яких не перевищує п’ятикратний розмір середньої заробітної плати у регіоні. Наприклад, для Києва ця сума складає – 11 тис. 94 грн.
До речі, проект державного бюджету на 2018 рік передбачає можливість надання пільгового кредиту на житло під 0% у гривнях. Таким чином, кожен військовий зможе взяти квартиру в іпотеку в гривнях, і при цьому не нести жодних валютних ризиків.
«В цьому бюджеті ми побачимо збільшення видатків по напрямку будівництва житла для військових, починаючи від гуртожитків і закінчуючи фондом Державної іпотечної установи, яка за пільговими кредитами в гривнях під 0% річних зможе кредитувати військових на купівлю житла за рахунок підвищеного грошового забезпечення, яке, в тому числі, ми плануємо підвищити в наступному бюджетному році», – пояснює секретар парламентського комітету з питань національної безпеки і оброни Іван Вінник.
Важливо пам’ятати, що житло для військовослужбовців є лише складовою соціального захисту. Тому пріоритетами нашої держави повинно бути не лише збільшення темпів будівництва, але й комплексна підтримка учасників бойових дій, як в матеріальному, так і психологічному аспектах.
