«Ви маєте право зберігати мовчання. Усе, що ви скажете, може і буде використано проти вас у суді. Ви маєте право на адвоката. Якщо ви не можете найняти адвоката, він буде призначений вам державою». Ці слова добре відомі всім, хто дивися американські фільми. Втім, мало хто знає, що в Україні також діють ці правила: людина може отримати юридичну консультацію і навіть адвоката, який представлятиме її інтереси в суді, – абсолютно безкоштовно. Уже чотири роки в нашій державі працює система безоплатної правової допомоги. Наскільки вона ефективна і які результати показала за цей час, з’ясували експерти Центру громадського моніторингу та контролю.

Ні слова без захисника

Мешканця Запорізької області Віталія Каїру затримали за підозрою у вбивстві, коли йому було всього лише 24 роки. Побачитися з адвокатом чоловіку дозволили лише через кілька днів. Але було вже запізно: він взяв на себе провину за дії, яких не вчиняв. Тоді він і уявити не міг, що наступні декілька років перетворяться на виснажливу боротьбу за власну свободу. «Я без вини майже п’ять років провів за ґратами. З мене силою, знущаннями вибили зізнання у вбивстві, якого я не скоював», – згадує Віталій. Він став одним із восьми чоловіків, яких помилково ув’язнили за злочини Сергія Ткача – т.зв. «пологівського маніяка», на рахунку якого щонайменше 37 жертв із різних областей України.

Скільки в нашій державі таких людей, як Віталій Каїра, підрахувати неможливо. За словами правозахисників, до помилок та несправедливих вироків нерідко призводять недоліки судової системи, необізнаність громадян із власними правами та до недавнього часу – перевищення повноважень з боку недобросовісних правоохоронців. Адже в Україні нерідко складалася ситуація, коли до підозрюваного не допускали правників, поки він не підпише «явку» з повинною.

Втім, ситуація почала поступово змінюватися після ухвалення закону «Про безоплатну правову допомогу». У 2013 році обласні управління Міністерства юстиції були реорганізовані. На їх місці з’явилися центри правової допомоги (БПД), які почали надавати громадянам безкоштовних захисників, незалежно від того була людина затримана за підозрою у кримінальній справи чи з адміністративного приводу.

Відтоді правоохоронні органи протягом години після затримання особи зобов’язані повідомляти про це найближчий центр із правової допомоги. А центр повинен якнайшвидше надіслати уповноваженого юриста. На думку експертів, такий механізм дає людині значно більше шансів на справедливе правосуддя та убезпечує її від фізичного та психологічного тиску з боку слідства.

«Доступ до безкоштовної правової допомоги є другим за значенням фактором скорочення кількості випадків застосування незаконного насильства з боку правоохоронців. У порівнянні з 2011 роком кількість таких порушень зменшилася вдвічі», – зазначає Євген Захаров, керівник Харківської правозахисної групи.

Від криміналу – до цивільного права

У 2015 році розпочався другий етап розбудови системи БПД. Вона охопила не лише кримінальні справи, а й сферу цивільного та адміністративного права. За словами в.о. директора Координаційного центру з надання правової допомоги при міністерстві юстиції Олексія Бонюка, за останній рік спостерігається справжня лавина звернень. Коло питань вельми різноманітне: від того, як оскаржити відмову у субсидії, – до трудових відносин, оформлення спадку і призначення аліментів.

На рахунку державних адвокатів уже чимало успішних історій та задоволених клієнтів. Наприклад, мешканка Волині Олена Матросова змогла виграти непростий суд із батьком своєї дитини, який домагався скасування аліментів на власного сина з інвалідністю. Втім, за статистикою Координаційного центру, лише 20% звернень потребують роботи адвокатів у судових залах, понад 80% звернень вдається вирішити за допомогою консультацій та роз’яснень.

Поспілкуватися з юристом та отримати вичерпну інформацію з будь-якого юридичного питання мають право громадяни України, іноземці та особи без громадянства. Довідатися адресу найближчої установи можна за номером безкоштовної гарячої лінії: 0800 213103. Коли до центру приходить відвідувач, співробітники організації реєструють його звернення та з’ясовують, яких послуг він потребує. Зазвичай це займає близько 15 хвилин. Якщо особа пройшла за порадами, юристи надають їх. Якщо ж людина розраховує на безкоштовний супровід у судових інстанціях, то центр протягом 10 днів повинен призначити адвоката. Щоправда, на захист у суді можуть розраховувати лише вразливі категорії населення: інваліди, малозабезпечені сім’ї, біженці, діти-сироти, ветерани війни тощо. До заяви вони мають додати відповідні документи: окрім паспорта та ідентифікаційного коду, посвідчення про інвалідність, довідку про доходи, посвідчення учасника бойових дій тощо. Вичерпний перелік документів також можна дізнатися за телефоном гарячої лінії.

Розширення перспектив

На сьогодні в Україні діє понад 550 центрів та бюро правової допомоги. Втім, за оцінками урядовців, цього поки що недостатньо, адже така кількість офісів охоплює лише п’яту частину міст та райцентрів. Тому Мінюст запровадив нові форми роботи – мобільні консультаційні групи, які працюють у віддалених населених пунктах.

«Не всі люди мають час і можливість приїхати до обласного центру, щоб отримати фахову консультацію у вирішенні своїх проблем. Тому ми самі виїжджатимемо у райони і консультуватимемо людей із різних питань», – наголошує начальник Головного територіального управління юстиції у Рівненській області Іванна Смачило.

Залишається відкритим і питання про збільшення виплат адвокатам. Оскільки на сьогодні вони отримують близько 40 грн за годину роботи, тож нерідко змушені суміщати діяльність у центрах та приватну практику.

Втім, розвиток системи БПД не стоїть на місці. На початку 2017 року був вдосконалений механізм надання правової допомоги. Петро Порошенко підписав Закон України «Про Вищу раду правосуддя», який значно розширив коло осіб, яким держава забезпечує безкоштовний захист у суді. До них тепер належать учасники АТО, внутрішньо переміщені особи та люди, які тільки претендують на цей статус. Також безкоштовного адвоката може отримати особа, дохід якої не перевищує двох прожиткових мінімумів, а це 3368 грн на місяць для працездатної людини, замість попередньої норми в один прожитковий мінімум.

«Це десятки тисяч людей, які раніше не могли домогтися справедливості, оскільки не мали грошей на приватного захисника», – зазначає міністр юстиції Петро Павленко.

Головне, на думку експертів, те, що держава вперше за роки незалежності почала виконувати одну з найважливіших своїх функцій – надавати українцям дієві інструменти для захисту своїх прав у суді та поза ним навіть за відсутності достатніх фінансових можливостей.