Цього року українські аграрії вже зібрали понад 42 млн тонн зерна. Мінагрополітики прогнозує достатній врожай за всіма основними сільськогосподарським культурами. Україна знову зможе нагодувати не лише себе, а й Європу та Азію. Але чи принесе експорт високі прибутки нашим аграріям? Питання з’ясовували експерти Центру громадського моніторингу та контролю.

Врожаї зростають, прибутки падають?

У порівнянні з минулим цей сезон був для українського аграрного сектору не дуже легким. Причина – погані погодні умови, які загрожували втратою врожаю. Але, на щастя, навіть за несприятливих природних факторів с/г виробники отримають достойний врожай – лише трохи менший за торішні рекордні показники.

Як свідчать дані Мінагрополітики, станом на вересень в Україні зібрано 42,1 млн тонн зерна, причому обсяг ранніх зернових та зернобобових сягнув одного з найвищих рівнів за всю історію незалежної України. У відомстві очікують, що підсумковий валовий збір зерна у 2017 році коливатиметься у межах 61–63 млн тонн. Цього достатньо, щоб повністю задовольнити внутрішні потреби і забезпечити експорт.

Минулого року українські агрохолдинги зібрали найбільший за останні роки урожай зернових – 66 млн тонн. При цьому пшениця, жито, кукурудза і горох показали ще й рекордну урожайність. Це дозволило у 2016/2017 маркетинговому році експортувати недосяжну раніше кількість – 43,8 млн тонн (на 10,9% більше, ніж попереднього року). Однак через падіння цін на світовому ринку виручку українським аграріям вдалося збільшити лише на 7%. Причому ціни на сировинну продукцію продовжують зменшуватися. За даними міжнародного видання Trading Economics, ціна на пшеницю на світовому ринку знижується вже дев’ятий рік поспіль.

У цій ситуації країни, які експортують сировину, значно програють тим, хто продає перероблену продукцію. Саме тому експерти закликають українських аграріїв відходити від експорту зерна й розвивати інші нішеві культури (льон, гірчиця, перець, часник тощо), а також створювати продукцію із доданою вартістю. Адже те зерно, яке Україна вивозить мільйонами тонн, вона потім купує у кілька разів дорожче у вигляді готових продуктів з-за кордону.

«Якщо дивитись на структуру двосторонньої торгівлі між Україною і ЄС за результатами 2016 року, то в Євросоюз ми експортували більш ніж на 4 мільярди доларів  аграрної продукції, а імпортували менше ніж на 2 мільярди. З іншого боку, із ЄС ми імпортуємо більше високотехнологічних речей, які коштують більше і приносять європейським виробникам більше грошей», – зауважує заступник Міністра аграрної політики та продовольства України з питань європейської інтеграції Ольга Трофімцева.

Камені спотикання українського АПК

Агросектор одна із найбільш інвестиційно привабливих сфер української економіки.  І, за словами експертів, найбільший попит в іноземних та вітчизняних інвесторів мають саме проекти переробки в харчовій промисловості.

«Ми готові підтримувати проекти, націлені на збільшення доданої вартості українського експорту. Хотіли б бачити їх більше», − зазначає керівник українського представництва Міжнародної фінансової корпорації (IFC) Олена Волошина.

Такої ж думки дотримуються у Міністерстві аграрної політики та продовольства. У відомстві переконані, що держава має розвивати фермерство і створювати такі умови для агровиробників, щоб їм було вигідно робити переробку.

Сьогодні більшість сільськогосподарських земель в Україні орендують великі агрохолдинги, які й формують сировинний сільськогосподарський експорт нашої держави. Невеликі фермерські  господарства не можуть конкурувати з ними із очевидної причини – браку фінансових ресурсів.

«Багато хто хоче розвивати глибоку переробку продовольства, але не можуть цього зробити через нестачу коштів на капітальні програми», − каже партнер Kreston GCG Артем Ковбель.

Вільний обіг землі (передбачений у Меморандумі між Україною та МВФ) дозволив би розширити можливості агропромислової галузі: і за рахунок інвестицій, і завдяки можливості використовувати землю як заставу під кредит, і за рахунок більшої відповідальності за природні ресурси.

«Земельний ринок і приватизація – це два найшвидших і найнадійніших способи швидко залучити в Україну достойний обсяг інвестицій», – наголосив Президент Петро Порошенко під час свого виступу у Верховній Раді.

Серед українських політиків питання скасування земельного мораторію залишається дискусійним. Адекватний проект відповідного закону досі не внесений до парламенту. І хоч Президент знову нагадав депутатам про земельну реформу, експерти сумніваються, що з 1 січня 2018 року вільний обіг землі запрацює.

Державна підтримка

У ЄС на підтримку фермерських господарств щорічно витрачається близько 60 млрд євро. Україна також робить кроки для більшої держпідтримки фермерів. Зокрема, цього літа уряд вдвічі підвищив часткову компенсацію відсотків за кредитами в АПК. За даними Мінагрополітики, на цю програму передбачено 300 млн грн. Тепер часткова компенсація за кредитами складає 100% від облікової ставки НБУ.

Також цього року стартував проект зі створення системи дистанційного навчання фермерів за різними напрямами аграрного бізнесу. Аграріям пропонують онлайн курс, на якому розглядаються питання підготовки пакету документів на отримання поворотної фінансової допомоги від Укрдержфонду. Зареєструватися на курс можна на сайті www.fondfermeriv.org.ua.

Крім того, 13 вересня Кабінет міністрів схвалив Концепцію розвитку фермерських господарств, спрямовану на фінансову підтримку малих фермерських господарств та тваринницьких комплексів. У проекті бюджету на 2018 рік на це планують витратити понад 1 мільярд гривень.

«Впровадження системної підтримки фермерства дозволить збільшити виробництво валової продукції сільського господарства вдвічі за три роки до 12% та розвинути переробку сировини всередині країни. Це забезпечить зростання валютної виручки від аграрного експорту та підвищить маржинальність для суб’єктів господарювання», –   впевнений перший заступник Міністра агрополітики Максим Мартинюк.

Загалом у майбутньому бюджеті на потреби АПК закладено понад 5 млрд грн. Окрім підтримки фермерства, передбачена часткова компенсація за купівлю сільгосптехніки українського виробника (1 млрд грн), бюджетна дотація для розвитку с/г виробників (2 млрд грн) і підтримка розвитку тваринницьких комплексів (2,3 млрд грн). Чи підтримають депутати проект бюджету у нинішньому вигляді, побачимо вже найближчими місяцями.