В умовах російської агресії проти України ринок праці нашої держави дуже змінився. Внаслідок окупації Донбасу темпи промислового виробництва значно знизились, а оборонна сфера була повністю перебудована. Не дивно, що в першій трійці питань, які хвилюють українців, окрім корупції та війни, – безробіття. Про це свідчать результати опитування, проведеного соціологічною групою GfK Ukraine. Центр громадського моніторингу та контролю проаналізував стан безробіття в Україні і те, як українська держава реагує на зміни ринку праці.
Про що говорить статистика
Як свідчать дані Державної служби зайнятості, станом на 1 вересня 2017 року кількість безробітних в Україні складає 312 тис. осіб, що на 44 тис. менше в порівнянні з відповідною датою 2016 року. Сьогодні на одне вільне робоче місце претендують 4 безробітних, хоча ще минулого року ця цифра сягала 7 осіб.
Щодо регіонального розрізу, то найнижчий рівень безробіття традиційно мають Харківська, Київська, Одеська області та місто Київ. Найвищий рівень безробіття спостерігається у Тернопільській та Волинській областях. Причинами такого явища є низька оплата праці та відсутність можливостей для офіційного працевлаштування у сільській місцевості, що змушує людей працювати неофіційно або шукати роботу за кордоном. Як зазначає головний економіст Dragon Capital Олена Білан, за останні три роки суттєво зріс рівень безробіття у Луганській і Донецькій областях, які постраждали через воєнний конфлікт.
Водночас експерти зазначають, що загальний рівень безробіття в Україні стабільно знижується. За словами HR-спеціаліста Тетяни Пашкіної, певний період кризи зайнятості спостерігався лише у 2013-2014 роках. Динаміка ж безробіття у річному вимірі вказує на те, що ринок праці стабілізувався.
Більше роботи та грошей
Наразі українська держава використовує два основних механізми у боротьбі із безробіттям: це – підвищення заробітної плати і створення нових робочих місць. За словами віце-прем’єр-міністра Павла Розенка, поки мінімальна заробітна плата дорівнювала допомозі із безробіття (близько 1,5 тисячі гривень), в українців не було стимулів іти працювати. Саме тому кроком до подолання безробіття стало підвищення заробітної плати та її відв’язування від прожиткового мінімуму. З 1 січня 2017 року мінімальна зарплата зросла з 1600 до 3200 грн. А згідно з проектом державного бюджету на 2018 рік, з 1 січня наступного року мінімальна заробітна плата в Україні ще збільшиться, і складатиме 3 723 грн.
Другою складовою для вирішення проблеми зайнятості є створення нових робочих місць. Статистика свідчить, що у першому півріччі 2017 року вітчизняні роботодавці пропонують майже на 24 тисячі вакансій більше, ніж в аналогічний період минулого року. Наразі найбільше вакансій у Держслужбі зайнятості – у промисловості, роздрібній торгівлі і транспортній сфері. За словами міністра соціальної політики Андрія Реви, щоб створити високооплачувані робочі місця, держава стимулює роботодавців новими інфраструктурними проектами.
«Наприклад, у 2016 році було капітально відремонтовано 1000 км доріг, у цьому планується – 2000 км, на що буде залучено 40 млрд грн. Компанії, які будуть виконувати ці підряди, очевидно, будуть залучати до роботи нових людей. Також робочих рук вимагає «Укроборонпром», і зарплата там росте, і є держзамовлення» – пояснює міністр.
Окрім того, з липня 2017 року роботодавцям, які створюють нові робочі місця, держава частково компенсує витрати, пов’язані зі сплатою єдиного соціального внеску, в обсязі 50% суми за кожну працевлаштовану особу.
Важливе місце у стабілізації ринку праці займають іноземні інвестиції. За даними аудиторської компанії Ernst&Young, у 2016 році завдяки прямим іноземним інвестиціям в Україні було створено 4547 робочих місць. Це найбільший показник серед країн Європи. Український Президент Петро Порошенко неодноразово зазначав, зараз в Україні відзначається рекордний темп відкриття нових підприємств.
«За три роки війни в Україні відкрилося 60 нових заводів. Таких темпів Україна не знала ніколи. Це є знаком довіри наших партнерів. Я дякую за віру і інвестиції», – наголосив Порошенко під час робочої поїздки на Сумщину.
Перезавантаження служби зайнятості
Попри зусилля зі стимулювання ринку праці, безробіття залишається проблемою багатьох регіонів України. Саме тому вирішення питання зайнятості вимагає не лише економічних стимулів, а й зміни філософії суспільних відносин. Насамперед це стосується стилю взаємин між соціальними службами та безробітними. Центри зайнятості повинні не лише допомагати людям із пошуком роботи, а й із професійним навчанням, перепідготовкою та підвищенням кваліфікації громадян. Експерти впевнені, що безробіття у будь-якій галузі можна скоротити, якщо направити людей на запитані спеціальності. Потрібно тільки перевчити.
Згідно з офіційними даними, протягом січня-серпня цього року за сприяння державної служби зайнятості було працевлаштовано 537 тис. людей. За цей період кількість вакансій у базі даних Державної служби сягнула 722,7 тис. І це не межа. Служба зайнятості вже розпочала роботу щодо реорганізації переважної більшості центрів зайнятості, і на регіональному рівні вже є вдалі приклади.
Так, за словами директора Сумського обласного центру зайнятості Володимира Підлісного, у центрах зайнятості організували курси вивчення англійської мови, що розширює можливості працевлаштування для шукачів. Водночас на Волині вирішити зробити особливий акцент на інноваційній складовій.
«Ми хочемо вдосконалювати електронні сервіси. Зокрема, в нас уже є база даних вакансій, маємо сторінки в соцмережах, що робить наші послуги доступнішими. Також ми будемо продовжувати працювати над тим, аби створювати електронні кабінети роботодавців», – розповідає заступник директора Волинського обласного центру зайнятості Світлана Корецька.
Звичайно, рівень безробіття в будь-якій країні напряму залежить від стану економіки. Тож проводячи економічні та соціальні реформи Україна докладає зусилля і до подолання безробіття. Тож запорука вирішення проблеми зайнятості – продовжувати реформи й не сходити з обраного шляху.
