Мешканці села Бобриця на Київщині об’єдналися, щоб перетворити засмічене село на зразкове місце проживання. Разом відремонтували дороги, налагодили вивезення сміття, посадили зелені газони в центрі, побудували парк скульптур і навіть велодоріжку. З початком фінансової децентралізації бюджет села зріс у 10 разів, і в місцевих активістів  з’явилося ще більше можливостей. У планах на майбутні 5 років – побудувати аж 18 нових об’єктів інфраструктури. Зокрема, і красивої сучасної набережної. Як формуються місцеві бюджети у рамках фінансової децентралізації і які проекти можна реалізувати за отримані кошти, дослідив Центр громадського моніторингу та контролю.

Гроші – у місцевих скарбничках

За даними уряду, за 7 місяців цього року місцеві бюджети зросли на 24,9 млрд грн порівняно з минулим роком і сягнули 102,8 млрд грн. При цьому бюджети 366 об’єднаних територіальних громад (ОТГ) сягнули 4,7 млрд грн, що на 39,8% вище, ніж минулого року. Зростання забезпечує фінансова децентралізація, і тенденція до збільшення триватиме далі. Прогнозована сума на 2017 рік складає понад 170 млрд грн.

З 1 січня 2018 року до місцевих бюджетів буде надходити ще більше податків. Зокрема, законодавство передбачає такі надходження: 5% рентної плати за користування надрами для нафто- і газовидобування; 100% єдиного податку від сільгоспвиробників; 13,44% акцизного податку з пального.

Крім того, у держбюджеті на 2018 рік знову будуть заплановані міжбюджетні трансферти для областей, ОТГ і районів. Зокрема, з наступного року їх зможуть отримати 1045 місцевих бюджетів, серед них – 47 нових ОТГ, у яких вибори відбулися цього року. Власне, вони зможуть отримати базову та додаткову дотації (на утримання шкіл, садочків та лікарень), а також компенсацію на податкові пільги зі сплати земельного податку.

Як і раніше, місцевим бюджетам буде надана медична та освітня субвенції, причому обсяг останньої розраховуватиметься згідно з новою формулою. Важливим показником буде саме кількість учнів. Також передбачається субвенція на дороги з Державного дорожнього фонду.

«Сьогодні громади мають можливість працювати ефективно, довгостроково планувати і реалізовувати проекти, які покращують якість інфраструктури. Проте непокоїть питання ефективного використання коштів», ­– зауважив очільник Мінрегіону Геннадій Зубко. Частина коштів залишається на казначейських рахунках замість того, щоб матеріалізуватися у нові проекти та розширення послуг.

Нові дороги та сучасні лікарні

За даними Мінрегіону, кошти місцевих бюджетів в основному витрачають на капітальний ремонт доріг, громадський транспорт, ремонт та оснащення освітніх і медичних закладів, відкриття центрів надання адмінпослуг, будівництво житла, дитячих і спортивних майданчиків, центрів культури, зведення водогонів і сортувальних станцій сміття тощо.

Одним із останніх успішних прикладів ефективного використання коштів від фінансової децентралізації є реконструкція та добудова Кіровоградської дитячої обласної лікарні, яка отримала статус багатопрофільного медзакладу ІІІ рівня.

«Більше 200 млн грн зібрали на будівельні роботи, реконструкцію і закупівлю нового обладнання. Чому це так важливо? Це не лише абсолютно інші умови, інший вигляд обласної лікарні. Це і нові умови роботи лікаря, це і нове обладнання, починаючи від ультразвукової діагностики і закінчуючи операційними», ­– зазначив Президент України Петро Порошенко на офіційному відкритті закладу.

За його словами, раніше місцеві бюджети були «касами з виплати зарплати», а сьогодні фінансова децентралізація дозволяє місцевим керівникам реально турбуватися про розвиток міста чи села.

Для прикладу, у сусідній Дніпропетровській області за власний рахунок повністю відремонтовано дороги у трьох районах (Петропавлівському, Васильківському та Солонянському), також в області розпочато будівництво трьох нових дитячих садків, і триває робота над спорудженням 13 нових водогонів, які забезпечать водою ще 20 тисяч жителів області. Крім того, область фінансує створення об’їзної дороги навколо Дніпра.

Загалом, за даними Держстату, за півроку в Україні було виконано будівельних робіт на суму 36 млрд грн. Це майже на 25% більше, ніж минулого року. На думку експертів, те, що громади можуть самі розпоряджатися своїми доходами, цьому дуже сприяє.

Ще більші можливості для ефективного використання коштів на місцях мають об’єднані територіальні громади. Сьогодні їхня кількість сягає 413 ОТГ, однак у повні бюджетними перевагами користуються ті, що були створені раніше. Цього року міжбюджетні відносини із центральною владою мають 366 ОТГ. Вони повністю самостійно розпоряджаються власними доходами і мають можливість за державний кошт оптимізувати школи й лікарні, а також покращити свою інфраструктуру. Мінрегіон уже погодив 933 інфраструктурні проекти від ОТГ на загальну суму майже 792 млн грн. Але це лише половина від запланованої суми, й об’єднані громади ще мають час, щоб подати свої проекти й отримати на них гроші.

ОТГ – майданчик для інновацій та розвитку

Національним лідером за фінансовою спроможністю є Слобожанська ОТГ, цьогорічний бюджет якої складає 262 млн грн. Тобто на одного мешканця припадає 16 тис. грн бюджету. При цьому на утримання власного апарату ОТГ витрачає рекордний мінімум – лише 3,6% від власного бюджету.

Більшість бюджету формують власні надходження громади. Освітня і медична субвенції складають близько 26 млн грн. Як розповідають експерти, суттєво збільшити бюджет громади можна за рахунок податків. Зокрема, якщо реєструвати приватний бізнес у своєму селі, а не в столиці, або ж розробляти проекти, цікаві для інвесторів. Звісно, додають фахівці, для цього громаді потрібні ініціативні і вправні керівники. Тоді можливості для розвитку власної громади просто приголомшливі. Це не лише нові школи-лікарні-дороги, а й енергоощадні проекти, нові технології та багато іншого.

Згідно з опитуванням, проведеним у червні фондом «Демократичні ініціативи» та Центром Разумкова, 47% українців підтримують децентралізацію. Водночас 50% опитаних самі поки що не готові взяти участь в управлінні своїм містом чи селом у випадку створення ОТГ. Таким правом хочуть скористатися лише 37%.

«Це означає, що люди і досі самі не готові й не бачать можливостей впливати на місцеву владу, хоча реформа передбачала збільшення саме такого впливу і контролю над владою», – вважає директорка Фонду «Демократичні ініціативи» Ірина Бекешкіна.

Виправити цю ситуацію можна, але для цього потрібно більше розповідати людям про суть реформи, а саме: покращення якості життя та спрощення доступу до послуг.

«Питання надання адміністративних послуг найкраще обговорювати та вирішувати на нижчих рівнях. Люди можуть самостійно оцінити ці речі. Простіше впливати на рішення таких питань у невеликій громаді, ніж на національному рівні», – переконаний спеціальний посланник уряду ФРН з питань реформування України у галузях урядування та децентралізації Ґеорґ Мільбрадт.

Із кабінетів у Києві не видно, чи потрібен ремонт дороги у чернівецькому селі або ж чи достатньо обладнана лікарня у містечку на Дніпропетровщині. Однак це добре видно місцевій владі. І якщо очільники у регіонах дбають про свою громаду, то використовують можливості фінансової децентралізації на повну: асфальтують сільські дороги, будують нові дитячі садочки і майданчики, ремонтують школи й оновлюють лікарні.