У кінці липня нарешті добіг кінця конкурс до Верховного Суду. Майже 96% майбутніх суддів ніколи не працювали у Верховному Суді, і вперше в історії понад 20% – це кандидати цілком нові у системі. Йдеться, про адвокатів, науковців і тих, хто має сукупний стаж. Як відбувався конкурс і чого очікувати далі, з’ясував Центр громадського моніторингу та контролю.

Вперше у світовій практиці

Конкурс до Верховного Суду розпочався у листопаді минулого року. З-поміж 1436 кандидатів, які зареєструвалися для участі, документи подали 846 осіб, а до фінальної стадії відбору дійшов лише 381 кандидат. Конкурс відбувався у кілька етапів: спочатку комісія перевіряла документи кандидатів, потім учасники писали анонімне письмове тестування і виконували практичне завдання. До цього етапу відбору було допущено 625 учасників. Кожен кандидат згодом також складав психологічні тести і мав особисту співбесіду із комісією. Там він мав показати, що є не лише професіоналом у своїй сфері, а й має високий рівень професійної етики та доброчесності. Щодо кожного кандидата свій висновок надавала Громадська рада доброчесності. І понад 6о% учасників фінального етапу конкурсу не мали жодних зауважень з боку ГРД.

І справді, як неодноразово наголошували експерти, конкурс до Верховного Суду став безпрецедентною подією для української судової галузі. Перед запуском відбору було проаналізовано досвід 45 країн світу й обрано найоптимальніший варіант. Ніколи раніше в нашій державі не було відкритого конкурсу до найвищої судової інстанції, а за кордоном – ніколи не обирали одночасно аж 120 суддів Верховного Суду. Тож особливістю конкурсу була і кількість вакантних місць і те, що вперше в Україні суддею Верховного Суду могли стати також адвокати і юристи-науковці. За даними ВККС, кожен третій кандидат серед допущених до відбору не був суддею, а мав десятирічний адвокатський, науковий чи сукупний стаж. Тож у результаті серед переможців – 29 науковців та адвокатів.

«Бачимо професорів та викладачів вищих навчальних закладів, суддю-добровольця, який боронив донецький аеропорт, правозахисників із досвідом роботи в Європейському суді з прав людини, адвокатів, які отримали освіту в провідних міжнародних університетах», – прокоментував результати конкурсу голова ВККС Сергій Козьяков.

Громадська рада проти недоброчесних суддів

Як зазначають експерти, один із викликів відбору суддів Верховного Суду був у забезпеченні його прозорості. Усі письмові завдання кандидати виконували під пильним наглядом незалежних спостерігачів і представників ЗМІ. Більше того, будь-хто міг спостерігати за іспитами і співбесідами з кандидатами у режимі онлайн в Інтернеті. І вперше кваліфікаційна комісія брала до уваги висновки громадських експертів щодо доброчесності кандидатів.

«Вперше в історії нашої країни формування Верховного Суду відбувається шляхом відкритого, прозорого і надзвичайно змагального конкурсу. Вперше склад вищої суддівської інстанції формується за активної участі суспільства», – заявив Президент Петро Порошенко і додав, що вперше глава держави жодним чином не впливав на добір суддів.

Якщо із іспитами все більш-менш було прозоро і незалежно (хоча був випадок, коли як  практичне завдання суддя отримав справу, якою займався раніше), то з оцінкою доброчесності було трохи складніше. За даними ВККС, майже 80% кандидатів, щодо яких представники громадськості мали претензії, не увійшли до фінального рейтингу. Однак у Громадській раді не дуже задоволені результатом, оскільки 30 суддів із сумнівною, на думку ГРД репутацією, опинилися серед 120 переможців. З цього приводу Посольство США в Україні заявило, що «Вища рада правосуддя повинна окремо переглянути кожну кандидатуру». Натомість у кваліфікаційній комісії зазначили, що представники громадськості надали недостатньо фактів та об’єктивної інформації щодо цих осіб.

Водночас у ЄС вважають, що конкурс до Верховного Суду отримав довіру правової спільноти. І свідченням цього є чималий попит на відбір кандидатів на навчання в Національній школі суддів.

«Конкурс до Верховного Суду – унікальний. Я не знаю жодної країни в світі, яка б повністю розбудовувала Верховний Суд шляхом проведення конкурсу. Це дуже складне завдання і політично, і юридично, і технічно», – зазначив керівник групи експертів Проекту ЄС «Підтримка реформ у сфері юстиції в Україні» Довідас Віткаускас.

Як працюватиме новий Верховний Суд?

Створення Верховного Суду є першим кроком до оновлення всієї судової системи країни. Майбутній Верховний Суд стане найвищою інстанцією, що замінить колишні вищі спеціалізовані суди і Верховний Суд України. Після його створення аналогічні конкурсні відбори відбудуться у всіх нижчих ланках.

Відповідно до плану реформування, у новому Верховному Суді буде чотири касаційні суди: господарський, цивільний, кримінальний та адміністративний. У кожному – по 30 суддів. Також 5 представників із кожного касаційного суду і голова Верховного Суду формуватимуть Велику палату. Загалом у Верховному Суді працюватиме 120 осіб.

Основна функція суду – касаційний перегляд справ за відповідною скаргою (лише один раз). Верховний Суд може діяти у складі колегії, палати, об’єднаної палати відповідного касаційного суду або Великої Палати Верховного Суду. Сама колегія складається із трьох або більшої непарної кількості суддів.

Також на Верховний Суд покладається запровадження практики «прецедентного» судочинства в адміністративних судах. Експерти називають це однією з найважливіших рис оновленого Верховного Суду, оскільки це усуває можливі суперечності й неправомірність у рішеннях судів першої інстанції. Судді на місцях зможуть розглядати типові справи за прикладом рішення Верховного Суду. Більше того, згідно зі змінами до процесуального законодавства, що їх повинні ухвалити депутати у другому читанні, суддя, який виніс рішення всупереч нормам Верховного Суду, може бути притягнений до дисциплінарної відповідальності.

«Суддя першої інстанції вже матиме орієнтир під час винесення рішення у справі. І інше рішення ухвалити не зможе, адже тоді воно буде скасоване, й піде дуже жорстка реакція Вищої ради правосуддя в дисциплінарній справі», – пояснює Сергій Козьяков.

Як прогнозують ініціатори реформи, Верховний Суд стане джерелом високих стандартів правосуддя у системі українського судочинства. Офіційне призначення нових суддів відбудеться після того, як за всіх 120 кандидатів проголосує Вища рада правосуддя, а Президент підпише відповідний указ. Однак оновлений Верховний Суд не запрацює без законодавчих змін. Президент Петро Порошенко закликав депутатів якнайшвидше після канікул ухвалити законопроект, який забезпечить роботу нового Верховного Суду.