Кінець червня виявився по-справжньому спекотним для української дипломатії. З 20 по 26 червня українська делегація зустрілася із найбільшими стратегічними партнерами на міжнародній арені. Спочатку глава держави Петро Порошенко відвідав Вашингтон, де провів перемовини із президентом США Дональдом Трампом та іншими американськими високопосадовцями, потім полетів до Брюсселю на зустріч із главою Євроради Дональдом Туском. Завершили цю плеяду дипломатичних візитів – переговори із президентом Франції Еммануелем Макроном та французькими урядовцями. Які питання стояли на порядку денному всіх цих зустрічей і з якими результатами українська делегація повернулася додому, дослідили експерти Центру громадського моніторингу та контролю.
Санкції та енергетичні домовленості у Вашингтоні
Візит української делегації до США був позначений вагомою подією у геополітиці. У день зустрічі із Порошенком Трамп підписав нові санкції проти Російської Федерації через її агресію щодо України. Вашингтон укотре запевнив українських представників у підтримці незалежності, суверенітету і територіальної цілісності нашої держави.
Речник Білого дому Шон Спайсер наголосив, що «одна з причин, чому запроваджені санкції, полягає у тому, що до того часу, поки вони (російські військові, – ред.) не підуть зі сходу України, ми збираємося і надалі зберігати санкції стосовно Росії. Ми вважаємо, що це частина України, і з цієї причини ці санкції зберігатимуться».
Більшість політичних аналітиків позитивно оцінили візит Порошенка до США. Неабияке значення мали особисті контакти українського глави держави з різними представниками верхівки США, які заклали підвалини для змістовної співпраці у майбутньому, вважає політолог Олексій Гарань. Під час цих зустрічей глибше обговорювалися питання оборонних угод між Україною та США, зокрема щодо військово-технічної співпраці та оборонних закупівель, а також співпраці у сфері енергетики.
Александр Вершбоу, екс-заступник генерального секретаря НАТО, також вважає зустріч українського та американського лідерів обнадійливою, особливо щодо перспективи наданнякраїні летальної зброї.
«Думаю, відбудеться серйозний перегляд ставлення до прохання президента Порошенка про військову допомогу. Думаю, міністр оборони Меттіс був проінструктований президентом Трампом особисто взяти під контроль це питання і почати переговори про конкретні кроки. Україна, звичайно ж, здатна захистити себе, але посилення військової допомоги допомогло б у переговорах – показало б Москві, що час не на її боці. І краще виконати Мінські угоди прямо зараз, ніж відкладати, відкладати і відкладати», – зазначив Вершбоу і додав, що позитивним сигналом є і візит Порошенка до США раніше за Путіна.
Аби продовжити розпочаті у Вашингтоні перемовини, незабаром до Києва прибуде Держсекретар США Рекс Тіллерсон. Також у липні очікуються візити надзвичайно важливих у безпековому питанні осіб – Генсека ООН Антоніо Гуттереша та Генсека НАТО Єнса Столтенберга.
Перемовини у сфері енергетики вже дали конкретні результати. Так, Україна домовилася про постачання 2 млн тонн вугілля з Пенсильванії, а також про збільшення частки американського ядерного палива в Україні. У серпні міністр енергетики США Рік Перрі приїде до України, щоб закріпити ці домовленості.
Завершальна крапка в Угоді про асоціацію України з ЄС
Так само, як і США, Європа зустріла українську делегацію продовженням ще на півроку санкцій проти РФ та анексованого Криму через невиконання міжнародних зобов’язань і порушення міжнародного правопорядку.
«Погодили. ЄС подовжить економічні санкції проти Росії через брак з їхнього боку виконання мінських угод», – заявив президент Європейської Ради Дональд Туск 22 червня. Нові санкції триватимуть до 31 січня 2018 року.
Тема санкцій проти РФ в рамках Мінських угод та перспективи вирішення ситуації на Донбасі були також темою зустрічі українського Президента із канцлеркою Німеччини Ангелою Меркель.
Головною подією у Брюсселі стало юридичне завершення оформлення Угоди про асоціацію з ЄС. Після отримання безвізу з ЄС у червні цього року довгоочікувана ратифікація Угоди Нідерландами стала ще одним досягненням української дипломатії. 1 вересня ця стратегічна Угода офіційно набуде чинності.
Тим часом питання двосторонньої співпраці будуть у центрі уваги саміту Україна-ЄС, що відбудеться у Києві 12-13 липня.
«Формула Макрона» для миру на Донбасі
На зустріч із Еммануелем Макроном Петро Порошенко прибув уже заручившись підтримкою США та ЄС. У Парижі знову говорили про безпекові питання та співпрацю в енергетичній сфері. Також Порошенко запропонував залучити французьких інвесторів до переробки сміття та агропромислового комплексу в Україні. Однак найголовнішою темою було перезавантаження мінського процесу.
Французький лідер запропонував переглянути «нормандський формат» задля досягнення миру на Донбасі. При цьому, він чітко вказав, хто є агресором у конфлікті в Україні.
«Треба розуміти, що агресія походить з Росії, тобто агресором є не Україна. Також ми визнаємо анексію Криму, що вона є незаконною. Ми знаємо, хто розв'язав війну. Ми повинні з цього вийти в рамках угод, яких було досягнуто», – зазначив Еммануель Макрон, додавши, що сподівається на підтримку Ангели Меркель у цій позиції.
У свою чергу український Президент схвально відгукнувся про «формулу Макрона», яка передбачає відведення військових сил і зброї, допуск міжнародних спостерігачів на всі точки і звільнення заручників.
«Мені дуже подобається підхід пана президента, орієнтований на результат, конкретний, практичний і без зайвих розмов. Наші домовленості, що ми покладемо на папір проекти можливих рішень Нормандського формату, можливо, вони будуть називатися «формула Макрона», але ми зможемо пред'явити суспільству план досягнення миру і деокупації сходу України», – заявив Президент України.
За словами французького президента, зустріч лідерів країн «нормандського формату» (Україна, Росія, Франція, Німеччина) може відбутися на початку липня.
