Гучні судові процеси, багатомільйонні конфіскації, масштабні розслідування. 24 травня Юрій Луценко відзвітував про підсумки роботи на посаді Генерального прокурора. З якими ж результатами він завершив свій перший рік?
Суд століття
Найпомітнішим напрацюванням Юрія Луценка, на думку експертів, стало те, що він довів до суду справу екс-президента Януковича. Перше засідання відбулося 4 травня 2017 року. Головна стаття обвинувачень – держзрада. Непересічна подія у вітчизняному судочинстві спричинила жваву дискусію серед експертів, політиків та звичайних громадян.
«Потенційно цей процес може мати великий резонанс, і не лише в Україні. Для нас він може стати щепленням від тоталітаризму і політичної корупції», – вважає політолог Сергій Пасічник.
На думку юриста-міжнародника Геннадія Друзенка, вирок української Феміди відкриває можливість затримати колишнього очільника держави за допомогою міжнародних правових механізмів, оскільки за кордоном його сприйматимуть як злочинця, який ухиляється від покарання.
Відтак Україна повинна забезпечити максимально прозорий та об’єктивний суд. Таку думку висловив Петро Порошенко. «Захист має доводити свої аргументи, але нехай пояснить світу і українському народу, що означає запрошення російських військ на суверенну незалежну територію України», – підкреслив глава держави.
Незважаючи на велику доказову базу, деякі аналітики прогнозують затягування розгляду справи, процесуальні труднощі та маніпуляції адвокатів. Це підтверджують і перші засідання. Їх переносили вже чотири рази у зв’язку з численними клопотаннями та запитами захисту Януковича. Адвокат втікача Віталій Сердюк заявив про звернення його підзахисного до Європейського суду з прав людини зі скаргою про обмеження його права на доступ до слухань. При цьому Оболонський суд надав три варіанти для відеозв’язку, якими так і не скористався екс-президент.
Хто наступний за ґрати?
Одне з пріоритетних завдань, яке стояло перед ГПУ – завершити розслідування щодо поплічників Януковича. 24 травня у Верховній Раді Генпрокурор заявив, що до суду вже направлені клопотання про проведення заочних слухань стосовно головних фігурантів резонансних справ.
«У ключових випадках ми вже закінчили досудове слідство проти Азарова, Арбузова, Колобова, Клименка, Ставицького, Курченка, інших діячів, і тепер питання за Печерським судом», – зазначив прокурор.
Цього ж дня ГПУ та МВС затримали низку податківців, які працювали під керівництвом Клименка і були причетні до роботи так званих «податкових майданчиків», через які Україна недорахувалася 97 млрд грн. Серед них – екс-очільники обласних управлінь Міндоходів Олександр Антипов, Сергій Шинкаренко, Андрій Роздайбіда, а також колишні голови регіональних податкових органів: Станіслав Денисюк, Юрій Мостипан, Юрій Кравченко та інші. Загалом 23 особи. Втім, суд відпустив під заставу або особисте зобов’язання вже 11 підозрюваних. У ГПУ планують оскаржити ці рішення. За словами Луценка, такі запобіжні заходи не витримують жодної критики.
За сприяння прокуратури до 12 червня продовжено арешт Олександру Єфремову, який очолював фракцію Партії регіонів. Його затримали минулого року в аеропорту Бориспіль під час спроби втекти до Відня. Регіоналу інкримінують посягання на територіальну цілісність, державну зраду, підтримку терористів ОРЛО тощо. На думку експертів, справа має усі шанси стати знаковою і задовольнити запит суспільства на справедливе покарання одного з топ-злочинців.
«Питання про притягнення Єфремова до відповідальності може говорити про встановлення більш-менш живої правової системи в країні, – зазначає політичний експерт Володимир Цибулько. – Але важливо, щоб Єфремова засудили саме за сепаратизм. Це стане сильним сигналом суспільству про початок оздоровлення не лише економіки, а й державного апарату».
«Глухарі» та «довгограї»
Що стосується ще однієї резонансної справи – вбивства журналіста Павла Шеремета, то на сьогодні не названі ані замовники, ані виконавці злочину. На думку політичного експерта Євгена Магди, це дуже серйозний виклик для ГПУ, але сподіватися на швидке розкриття справи не слід.
«Злочин ретельно готували. Очевидно, прораховувався і спосіб прикриття. Тому результату не варто очікувати в короткі терміни», – зауважив аналітик. Щоб пришвидшити розслідування, Генпрокуратура вже за 5 днів після трагічної події залучила спеціалістів ФБР. Іноземні фахівці допомогли встановити тип вибухівки і провести відеоекспертизу. Тож слідство триває.
Коли буде поставлена остаточна крапка у справі Майдану також сказати складно. 4 січня ГПУ направила до Печерського суду обвинувальний акт стосовно екс-керівника столичної міліції, якому інкримінують побиття мирних мітингувальників 30 листопада та 1 грудня. Загалом з початку розслідування майданівських проваджень до судів скеровано 147 обвинувальних актів щодо 228 осіб. Наразі вирок отримали 42 особи. За словами Луценка, обвинувальні акти проти Януковича і Захарченка за злочини на Майдані будуть передані в суд після закінчення процесу над екс-президентом. Це робиться для того, щоб справи не об’єднали в одну.
Недоторканих немає?
За першій рік роботи Луценко домігся зняття депутатської недоторканості з двох одіозних депутатів – Олександра Онищенка та Вадима Новинського. Онищенка звинувачують у розкраданні коштів під час продажу українського природного газу, внаслідок чого держава зазнала збитків на 3 млрд грн. А Новинському закидають спроби перевороту у православній церкві в інтересах Януковича і тиск на митрополита Олександра Драбинку.
Втім, довести справу до логічного завершення – арешту та суду – Луценку поки що не вдалося, оскільки Онищенко переховується за кордоном. А щодо Новинського й досі ведеться слідство.
Незабаром ще трьох депутатів можуть позбавити депутатського «імунітету». Мова про Геннадія Бобова, Андрія Лозового та Євгена Дейдея. Їх підозрюють у незаконному збагаченні, ухиленні від податків та декларуванні недостовірної інформації.
Уже за два дні після того, як до Верховної Ради надійшло подання на Бобова, народний обранець сплатив у держказну 38 млн грн податків.
Спроби повернути награбоване
Серед ключових результатів роботи Юрія Луценка на посаді Генпрокурора – повернення у бюджет майже 1,5 млрд доларів так званого «общака» банди Януковича. У Генпрокуратурі анонсували, що до України також можуть бути перераховані й інші суми, вкрадені різними чиновниками. Зокрема, йдеться про 50 млн євро Сергія Арбузова, що були конфісковані владою Латвії, а також про 280 млн доларів, виведених екс-прем'єр-міністром Павлом Лазаренком ще у 1994–1999 рр.
Судовий розгляд між захистом Лазаренка і департаментом юстиції США за право розпоряджатися заарештованими активами триває вже майже 10 років. «Ми сподіваємося, що цього року ми нарешті вийдемо на фінал, і Україна має запевнення відповідних служб США у тому, що вона може розраховувати на більшу частину конфіскованих коштів», – підсумував Луценко.