Уже три роки Україна живе у новій реальності. Політична та економічна кризи, анексія Криму, військові дії на сході – все це повністю змінило обличчя країни. Але є й добрі новини – на цьому тлі з 2014 року почали розгортатися глибинні реформи, які змушена була розпочати українська влада. Центр громадського контролю та моніторингу проаналізував перебіг 5 найважливіших українських реформ.
1.Децентралізація: як місцеві громади отримали владу
1 квітня 2014 року Уряд ухвалив Концепцію реформи місцевого самоврядування та територіальної організації влади. Значні повноваження та бюджети були передані з державного рівня на місцевий. Так у країні розпочалася найглобальніша реформа – децентралізація.
У європейських містах влада громад уже давно є звичним явищем, оскільки місцеві жителі краще знають власні потреби. В Україні ж через відсутність повноважень на місцях стан регіональної інфраструктури, освіти та медицини лишався бажати кращого. Звернувши на шлях децентралізації, Україна почала зі створення територіальних громад. Громада, яка об’єднала жителів сусідніх міст та сіл, стала фундаментом нової структури влади. На початок 2017 року налічувалося 367 ОТГ. Новоутворені громади почали самі вирішувати питання ремонту доріг, покращення умов в освітній і медичній сферах, збирати податки. За даними Міністерства фінансів, у 2016 році надходження власних доходів місцевих бюджетів зросли в 1,5 рази і склали 146,6 млрд грн.
Згідно з дослідженням Київського міжнародного інституту соціології, 46% українців уже побачили позитивні зміни від додаткових фінансів, отриманих місцевою владою. Зараз процес об'єднання йде все активніше. За даними міністерства регіонального розвитку, до середини 2017 року кількість громад досягне 60% від загальної кількості запланованих.
2. Нова поліція – уособлення реформ в Україні
Згідно з опитуванням експертів Реанімаційного пакету реформ, створення нової поліції більшість спеціалістів вважає найуспішнішою реформою. Зміни у правоохоронних органах почались у 2015 році. У 32 містах запрацювали нові підрозділи патрульної поліції. Правоохоронці отримали нову форму та сучасні авто. Крім того, усі співробітники міліції, які забажали стати поліцейськими, пройшли переатестацію на загальні та професійні навички.
За словами екс-голови Нацполіції Хатії Деканоїдзе, поліцейські проходили перевірку на поліграфі, за результатами якої вирішувалось, чи здатна людина стати частиною нової системи. Таким чином, кількість правоохоронців зменшилась з 197 тисяч на початок 2014 року до 130 тисяч на середину 2016. Зараз у лавах нової поліції служить понад 19 тисяч жінок, а середній вік поліцейського складає 25 років.
Як свідчить статистика, протягом короткого проміжку часу державі вдалося підняти рівень довіри до поліцейського. Згідно з опитуванням Центру Разумкова, влітку 2016 року повністю довіряли поліції 40,7% громадян.
Попри це, нова поліція часом зазнає критики. Зокрема, їй закидають те, що упіймані злочинці через певний час все одно опиняються на волі. Але експерти кажуть, що це важко виправити без докорінної зміни судової системи. Адже Україні потрібні не лише чесні поліцейські, а й якісно нові судді.
3. Судова реформа: перші кроки до очищення системи
Судова реформа є наймолодшою з усіх реформ. Вона стартувала лише восени минулого року, але вже торкнулася усіх рівнів суду. Важлива зміна відбулась у Верховному суді, новий склад якого формуватимуть «з нуля» на підставі відкритого конкурсу. Окрім того, було ліквідовано усі вищі спеціалізовані суди, які за часів Януковича виконували маріонеткові функції.
Як і у випадку з поліцією, старий суддівський корпус потрапив під переатестацію. Суддів та їхніх родичів зобов’язали подавати декларації та обмежили недоторканність суддів. За словами голови Вищої кваліфікаційної комісії суддів України Сергія Козьякова, першим досягненням реформи стало очищення судової системи. Експерт зазначає, що суддівський корпус став менший приблизно на 30%.
Водночас, у регіонах це призвело до зменшення швидкості діловодства. Цю проблему планують вирішити завдяки Національній школі суддів. За словам ректора закладу Миколи Онищука, школа орієнтована на підготовку до 150 майбутніх суддів на рік.
Попри складнощі, у 2016 році істотно підвищився рівень довіри громадян до суддів. Згідно з результатами опитування ГО «Відкрита Україна», 37% громадян, які беруть участь у судових процесах довіряють судовій системі. Для такої молодої реформи це зовсім непоганий результат.
4. Реформа збройних сил: нова історія боєздатної армії
На початку російської агресії у 2014 році міцної української армії фактично не існувало. Тримаючись на залишках радянського озброєння, держава повинна була захищати свої кордони. Реформа почалась зі створення трирівневої системи управління збройних сил: Генеральний штаб, управління міжвидовими органами та управління бригад, військових частин. Важливі зміни відбулись у галузі забезпечення армії. Виконавчий директор Transparency International Україна Ярослав Юрчишин зазначає, що завдяки появі електронних тендерів збільшилась прозорість закупівель для армії.
Навіть в умовах війни збройні сили України змогли значно підвищити свою боєздатність. У 2016 році українська армія посіла 8 місце серед європейських армій у рейтингу військової могутності Global Firepower. За даними «Укроборонпрому», за 2016 рік силовим структурам було передано понад 6,9 тисяч одиниць військової техніки та обладнання. Окрім того, керівник Генштабу Віктор Муженко розповідає про рекордну кількість контрактників, яка склала понад 70 тисяч осіб у 2017 році.
«Враховуючи стан української армії на початку війни, нинішній рівень підготовки бійців, кількість техніки та інші її досягнення – це чудо», – вважає американський військовий експерт Філліп Карбер.
5. Аграрна реформа: відкриваючи Європу
Аграрна реформа в Україні почалась із дерегуляції галузі. Лише за 2015 рік було скасовано 42 дозвільних документи та внесено понад 50 змін до законодавства. Спростивши бюрократичні процедури, реформа допомогла відкрити аграріям нові ринки збуту. За інформацією Держстату, за перші місяці 2017 року експорт до ЄС виріс на 16,2% і склав 2,44 млрд доларів. Найбільшим попитом за кордоном користуються українські зерно – 44,5% від загального експорту та олія – 28,9%, а також мед, яблучний сік, цукор, томати та курятина.
Міністр аграрної політики та продовольства України Тарас Кутовий зазначає, що важливим досягненням реформи стала державна підтримка аграріїв.
«Це 5 років підтримки в рамках 1% виробництва валової продукції сільського господарства. Також буде зроблено акцент на збільшення обсягів виробництва сільськогосподарської продукції з високою доданою вартістю та на диверсифікації бізнес-можливостей в АПК», – пояснює очільник міністерства.
Керівник відділу корпоративних фінансів компанії Ernst & Young Владислав Остапенко впевнений, що аграрна реформа є найперспективнішою для залучення інвестицій в Україну.
«В агросекторі інвесторам цікаві вигідна комбінація кліматичних і виробничих факторів, глобальне зростання попиту на продовольство і стабільно сильні позиції України як експортера сільгосппродукції», – вважає експерт.
