Голова Нацбанку Валерія Гонтарева подала заяву про відставку. За майже три роки її роботи різні експерти прямо протилежно оцінювали зміни банківської системи. Якими ж результатами запам’ятається Валерія Гонтарева?
1.Чи відбулось оздоровлення банківської системи?
Мабуть, найвідомішим рішенням Валерії Гонтаревої, як керівника Нацбанку, був початок очищення банківської системи. З 2014 року кількість банків в Україні скоротилася майже в два рази. На квітень 2017 року з ринку виведено 88 одиниць зі 180. Сьогодні працює 92 платоспроможні банки. В НБУ стверджують, що ліквідували «банки-пилососи», які займалися відмиванням грошей своїх власників. Очищення торкнулося банків «Платинум», «Фінанси і Кредит», «Михайлівський», «Фідобанк», «Хрещатик», «Надра», «Дельта», VAB та інші. Вони пропонували величезні депозитні ставки, збираючи кошти населення та спрямовуючи їх на кредитування свого бізнесу.
«Хтось ставить в провину Гонтаревій те, що при ній позбулось ліцензій близько 90 банків, але ці ж процеси можна назвати розчищенням «авгієвих стаєнь» банківської системи від раніше накопичених проблем», – впевнений старший аналітик брокерської компанії «Альпарі» Вадим Іосуб.
Хто ж постраждав від закриття такої великої кількості банків? Як стверджують фінансові експерти, очищення системи вдарило по власниках фінансових пірамід, а для пересічних громадян відбулось майже без стресів. Фонд гарантування вкладів фізосіб відшкодує близько 80 млрд депозитів, які знаходились у ліквідованих банках. Важливо, що банківська система пережила непрості часи лікування та стала прозорішою.
Економічний експерт Борис Кушнірук впевнений: «Завдання керівництва Нацбанку полягало не в тому, щоб ліквідувати банки, а змусити збільшити власний капітал і забезпечити достатню ліквідність. В іншому випадку ми мали б ще десятки мільярдів гривень неповернених депозитів українським фізичним і юридичним особам».
2. Націоналізація «ПриватБанку»: за та проти
«ПриватБанк» є найбільшим банком в Україні. Понад 20 мільйонів громадян зберігають кошти або користуються сервісами фінустанови. Серед них 3,2 млн пенсіонерів та 1,6 млн соціально незахищених верств населення. За інформацією НБУ, банк вже кілька років мав нестаток грошей у активах. Прогалина у капіталі складала майже 146 млрд грн, а 97% кредитів було видано особам, пов’язаним із власниками банку. Банківські аналітики відзначають, що «ПриватБанк» працював за принципом «пилососа», збираючи кошти населення і в той же час кредитуючи структури, пов’язані з акціонерами банку. Це робило портфель банку вкрай ризиковим.
Ліквідовувати системоутворюючий банк, у якому знаходилась кожна третя гривня депозитів громадян, було не можна. Тому 18 грудня 2016 року НБУ ухвалив рішення про націоналізацію «ПриватБанку». Протягом трьох днів Нацбанк провів перехід ПАТ «ПриватБанк» у стовідсоткову власність держави. Банк продовжив працювати у звичному режимі, зберігши кошти людей.
Водночас, екс-міністр економіки України Віктор Суслов вважає, що у виграші після націоналізації лишились й попередні власники банку – адже зуміли передати державі свої борги. Та все ж більшість експертів згодні, що перехід банку під контроль держави був неминучий.
«Якби не старання Нацбанку, піраміда імені Ігоря Коломойського продовжувала б працювати. Погрожуючи, рано чи пізно, поховати під собою весь банківський ринок», – зазначив спеціаліст Dragon Capital Сергій Фурса.
3. Плаваючий валютний курс: об’єктивна реальність чи вимушена необхідність
За часів головування в НБУ Степана Кубіва валютний курс почав невпинно зростати. На тлі військового загострення 2014 року гривню лихоманило, а золотовалютні резерви були на межі. Після приходу до НБУ Валерія Гонтарева мала справу з наслідками минулої політики та повинна була стримати падіння гривні. Вона прийняла кардинальне рішення перейти на плаваючий валютний курс. Це означало, що держава обирає валютний режим з урахуванням конкретної економічної ситуації. Відпустивши курс, команда Гонтаревої змогла зберегти 12% інфляції у 2016 році та закріпити національну валюту.
Звісно, керівник НБУ мала взяти на себе увесь негатив політичних опонентів, які покладали на неї особисту відповідальність за коливання курсу. Та чи була можлива стабільність гривні в умовах фінансової кризи, політичних спекуляцій та на тлі реальної війни?
Виконавчий директор НГО «CASE-Україна» Дмитро Боярчук вважає: «Введення плаваючого курсу стало позитивом, бо наша економіка в системі генерує девальваційний потенціал. У нас ресурсна структура економіки, і ми дуже залежимо від зовнішніх ринків. Якщо ви зобов’язуєтеся тримати курс, ви приречені, тому що рано чи пізно він обвалиться. Це політично безперспективно. Для реалій української економіки єдиний варіант виживати і будувати якесь системне зростання – мати плаваючий обмінний курс».
4. МВФ: залежність чи панацея?
За останні три роки Україні вдалося суттєво зміцнити свою співпрацю з МВФ. Директор інформаційно-політичного центру «Перспектива», політолог Павло Рудяков запевняє, що Гонтаревій вдалось адаптувати банківську систему України під вимоги МВФ. На відміну від своїх попередників, вона не лише узгодила Меморандум, а й чітко дотримувалась його умов.
Побачивши в Україні надійного партнера, МВФ виділив державі чотири транші за програмою розширеного фінансування. Загальна сума виплат склала 8,5 млрд доларів. Кошти були направлені на здійснення пенсійної реформи, приватизацію держпідприємств, створення ринку землі і боротьбу з корупцією. 5,9 млрд доларів спрямували на поповнення золотовалютних резервів.
Експерти по-різному оцінюють співпрацю України з МВФ. На думку керівника ГО «Громадський аудит» Максима Гольдарба, через міжнародні кредити виникає залежність української економіки від зовнішньої допомоги. У свою чергу, голова Комітету економістів України Андрій Новак наполягає, що без співпраці з МВФ Україні загрожує включення друкарського верстата та повернення до залежності від російських кредитів.
5. Чи з’явилось в Україні банківське кредитування?
Відношення українського бізнесу до діяльності Валерії Гонтаревої є неоднозначним. До 2016 року українські банки майже не давали кредитів. Поки НБУ намагався стримати курс, грошей не вистачало, і малому та середньому бізнесу доводилось несолодко. Лише минулого року в Україні розпочався процес поступового відновлення банківського кредитування.
Нацбанк знизив облікову ставку з 22% до 13%, створивши умови для більш доступного кредитування. Водночас, банки знизили власні відсоткові ставки. За 2016 рік кількість виданих гривневих кредитів збільшилась на 21%, що становить 71,8 млрд гривень. Аналітики ринку впевнені, що ріст кредитування і доступ позичальників до грошей – ознака здорової економічної ситуації.
6. Що змінилось у Нацбанку?
Одним із внутрішніх завдань команди Гонтаревої було змінити застарілу структуру НБУ та налагодити співпрацю всередині системи. Вперше за час незалежності голова Нацбанку не приймала рішення одноосібно, а спиралася на колегіальні обговорення. Голова Комітету ВРУ з питань фінансової політики та банківської діяльності Сергій Рибалка задоволений запровадженням внутрішнього аудиту в НБУ. Він впевнений, що це забезпечить не лише більшу прозорість та підзвітність установи, а й відповідальність кожного члена команди.
За словами екс-заступника голови НБУ, а сьогодні – заступника виконавчого директора МВФ Владислава Рашкована, структура Нацбанку зазнала кардинальних змін.
«Ми аналізували організаційні структури понад 100 центральних банків світу і в якості моделі вибрали Банк Англії. Зараз структура Національного банку складається з шести блоків, за кожен з яких відповідає один з членів правління. У майбутньому передбачається створення окремого блоку нагляду за небанківськими фінансовими установами, які перейдуть до Національного банку», – зазначив він.
Окрім того, в Нацбанку наголошують, що завдяки трансформації змогли зекономити майже 7,3 млрд гривень.
Тим часом Генеральний директор Української федерації убезпечення, експерт з пенсійних питань Реанімаційного пакету реформ Галина Третьякова висловлює побоювання щодо згортання реформ після відставки Гонтаревої. Вона зазначає, що, незважаючи на трансформацію Нацбанку, роль особистості на посаді глави регулятора, як і раніше, велика.
«Будь-яку структуру при бажанні можна перебудувати за лічені дні. Нинішня структура вибудовувалася для певних цілей. Чи збережеться вона, буде залежати лише від того, які завдання будуть поставлені перед новим керівником», – підкреслила експерт.
