Децентралізація крокує країною: проблеми, успіхи та виклики

Майже тисяча представників місцевої влади з різних куточків України зібралися 20 березня у Києві на вже п’яте засідання Ради регіонального розвитку, щоб обговорити прогрес ключової реформи для регіонів – місцевого самоврядування. На засіданні звітували про реалізацію реформи у великих і маленьких громадах, ділилися досвідом спроможних об’єднаних громад та обговорювали перспективи суспільно-економічного розвитку регіонів.

Децентралізація – ключова реформа для регіонів

Концепцію реформи децентралізації уряд затвердив 1 квітня 2014 р. Через три роки маємо уже конкретні результати. Це – 366 об’єднаних територіальних громад (ОТГ), які самі вирішують питання ремонту доріг, покращення умов в освітній і медичній сферах, запроваджують енергоощадні технології і залучають вітчизняних і міжнародних партнерів для розбудови своїх громад.

«Одним з успіхів реформи децентралізації є 366 ОТГ, які мають прямі міжбюджетні відносини з держбюджетом. Разом з тим, 30% всіх ОТГ в Україні, а це велика частка, створені у трьох областях: Дніпропетровській, Житомирській і Тернопільській. Решта регіонів відстають, і мають активізувати цей процес», – зазначив під час засідання міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ Геннадій Зубко.

У свою чергу, звіти голів областей засвідчили, що завдяки фінансовій децентралізації минулого року вдалося збільшити власні надходження до місцевих бюджетів у 1,5 рази. А за прогнозом експертів, що його озвучив Президент України Петро Порошенко, цього року очікується збільшення власних надходжень місцевих бюджетів у 2,5 рази у порівнянні з 2014 роком.

«Місцеві бюджети зросли з 69 мільярдів гривень в 2014 році до 147 мільярдів минулого року. Цього року мають вийти на показник в 170 мільярдів. Це означатиме зростання в два з половиною рази», – зазначив глава держави під час свого виступу на Раді регіонального розвитку.

Загалом частка місцевих бюджетів у зведеному бюджеті країни збільшилася і сягнула майже 50%. Як наголосив Порошенко, це безпрецедентна подія для України.

Як відбувається реформа на місцях?

Процес децентралізації влади є досить непростим для нашого суспільства. Особливістю цієї реформи є одночасні зміни в організації місцевого самоврядування, адміністративно-територіального устрою та державної регіональної політики. Не всі представники місцевої влади підтримують ідею реформи. Хтось гальмує процес формування територіальних громад, який є добровільним, інші – не вміють ефективно використовувати надані їм фінансові ресурси і владні повноваження. А втім, учасники Ради регіонального розвитку мали змогу почути й історії успіху втілення реформи децентралізації на місцях.

За інформацією голови Харківської ОДА Юлії Світличної, у результаті реформи децентралізації область змогла збільшити бюджет розвитку до 4,5 млрд грн.

«Це надало можливість спрямувати додаткові кошти на реалізацію інфраструктурних проектів», – зазначила Світлична і додала, що до розвитку інфраструктури минулого року вдалося залучити міжнародних партнерів.

Як розповіла очільниця Харківської ОДА, цього року область планує отримати близько мільярда гривень від міжнародних партнерів. Також за минулий рік Харківщина наростила кількість іноземних інвестицій в економіку регіону, у порівнянні з 2015 роком цей показник зріс у 10 разів.

Збільшенням надходжень до бюджету внаслідок децентралізації похвалився також мер Дніпра Борис Філатов. Він розповів, що за два роки бюджет розвитку міста зріс із 760 млн грн у 2015 р. до 2,5 млрд грн у 2017 році. Саме децентралізації місто завдячує запуску проекту з добудови Дніпровського метро, збільшенню видатків на медичну галузь (цього року виділено близько 1,3 млрд грн у порівнянні 1 млрд минулого року) та розвитку наземного транспорту (місто отримає 32 нові тролейбуси).

Утім, більш показовими у рамках реформи місцевого самоврядування є перемоги маленьких населених пунктів. За даними уряду, ресурси місцевих бюджетів ОТГ зросли майже у 7 разів у порівнянні з 2015 роком. Власне, підтримка невеликих селищ і сіл, перетворення їх в економічно ефективний фундамент будівництва нашої держави і є метою реформи.

Яскравим прикладом відродження сільських територій є досвід Великогаївської ОТГ на Тернопільщині, в яку об’єдналися 14 довколишніх сіл. На засіданні Ради регіонального розвитку її голова Олег Кохман розповів про досягнення громади та розробку стратегії розвитку ОТГ на 5 років.

«На сьогодні уже маємо в громаді відкриту поліцейську станцію, добровільну пожежну команду, відкрито новий дитсадок, школи оснащено комп’ютерними класами та придбано додатковий спортивний інвентар, встановлено дитячі майданчики, відремонтовано офіси старост, освітлено усі населені пункти. І це лише невелика частина того, що вдалося зробити за рік часу. Наша мета – якісні умови життя на селі, і ми вже бачимо наскільки просунулися вперед. Тому цей шлях продовжуватимемо, бо бачимо позитивний результат», – зазначив Кохман.

Виграють ініціативні

Реформа децентралізації передбачає розширення повноважень місцевої влади. Але реальність часто більш складна. Іноді сільські голови банально не готові брати на себе відповідальність за розвиток громади та управління майном. Багато хто не знає, як розпоряджатися бюджетними коштами і втрачає багато можливостей для поліпшення життя громади. Такі аргументи наводять очільники тих областей, де об’єднаних громад зовсім небагато: у Черкаській – 6 ОТГ, Кіровоградській – 5 ОТГ, Харківській – 4 ОТГ. Але, як довели виступи голів об’єднаних громад, найініціативніші з них, які об’єдналися першими, вже на повну потужність користуються можливостями реформи.

Перші ОТГ мають значну перевагу, оскільки вже зрозуміли, як правильно використовувати свої нові повноваження і розпоряджатися фінансовими ресурсами. Вони знають, скільки грошей потрібно потратити на ремонт школи і як можна залучити більше коштів для реалізації інфраструктурних проектів. Більше того, об’єднані громади вже оцінили переваги міжбюджетних відносин: маючи змогу розпоряджатися власними надходженнями до бюджету, місцева влада зацікавлена у розвитку локальних підприємств та появі нових інвесторів.

Приміром, ті з громад, які зрозуміли переваги заходів енергоефективності, мають змогу суттєво економити споживання енергії. Як зазначив очільник Мінрегіону Геннадій Зубко, енергоефективні проекти, які впроваджені в Луцьку, Дніпрі, Харкові, Одесі, Києві, вже показали у результаті економію споживання енергії до 70%.

За його словами, держава надає широку фінансову підтримку і можливості на проекти з енергоефективності в регіонах, але за умови, що громади готові їх втілювати.

Таким чином, реформа децентралізації має два взаємопов’язані аспекти. З одного боку, вона надає громадам більше повноважень та можливостей для розвитку. З іншого – ставить перед ними та їхніми головами нові виклики. Бо децентралізація – це не лише зміна у структурі розподілу бюджетів та функцій. Це – зміна в мисленні, свідомості українців та підході до самої суті держуправління. І виграватимуть тут найбільш проактивні, ініціативні та енергійні. Ті, хто здатен бути дійсно ефективним господарником для своєї громади.