Україна починає новий, важливий етап на шляху до Європейського Союзу. Наша енергетична система з 2022 року вже обʼєднана з ЄС, і нині настала черга юридичної інтеграції. Вона потребуватиме певних реформ, але принесе і нові можливості. Центр громадського моніторингу та контролю розібрався, як нові правила можуть вплинути на життя українців. 

Шлях реформ

Енергетика є однією з тих галузей, які рухають Україну до ЄС швидше за решту. Про це на лекції Освітнього хабу “Медіацентру Україна” розповів директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко. За його словами, Європейська комісія оцінила підготовку цієї галузі на 4 бали з 5 можливих. 

Технічно українська енергосистема вже є частиною європейської: синхронізація відбулася вже після початку повномасштабного вторгнення, 16 березня 2022 року. Тепер триває юридична інтеграція, зокрема, об'єднання вітчизняного ринку електроенергії з європейським, перехід до ринкових цін із захистом вразливих споживачів та подальша реформа державних компаній.

На цьому шляху вже є конкретні дати, зазначив Олександр Харченко. Так, цінові стелі на оптовому ринку електроенергії мають скасувати до 1 травня 2027 року. Саме ж обʼєднання нашого ринку електроенергії з ЄС має відбутися 1 січня 2028 або 2029 року.

“Це може бути одним із дуже важливих драйверів розвитку економіки України відразу, як війна закінчиться. І я щиро вважаю, що вся наша інтеграція з Європейським Союзом має бути саме на це зорієнтована. Саме про це ми маємо думати, коли ведемо будь-які перемовини”, — заявив директор Центру досліджень енергетики.

Адресні субсидії

Найскладнішим етапом може стати перехід на ринкові тарифи в енергетиці. Наразі на певні категорії послуг діють фіксовані ціни. Українські тарифи на електроенергію приблизно втричі нижчі за середню ціну в ЄС, каже Олександр Харченко. Задля обʼєднання ринків нам доведеться виконати низку вимог Єврокомісії та Міжнародного валютного фонду. Зокрема, зняти цінові стелі, скасувати мораторій на підвищення оплати за тепло та змінити систему захисту вразливих споживачів. 

Захищатимуть від високих тарифів лише найбільш вразливих українців. А допомогу хочуть надавати адресними субсидіями. Завдяки такій системі людина отримуватиме гроші на спеціальний рахунок і платитиме з нього за енергію, тепло чи комунальні послуги. Система субсидій в Україні вже працює, але її треба буде адаптувати, зазначає Олександр Харченко. “Це велика революція, до якої варто готуватися заздалегідь — поступово, з відкритою комунікацією з людьми і поясненням, чому ні ринок електроенергії, ні ринок газу більше не можуть жити за такими правилами”, — наголошує експерт.

Серед колишніх радянських країн вже є вдалий приклад подібних змін. У 2022 році Молдова перейшла на ринкові тарифи й адресні субсидії з перехідним періодом. Для нас, кажуть у Міністерстві енергетики, повне запровадження ринкових цін можливе після завершення воєнного стану. Наразі енергетики говорять і про кілька позитивних ефектів ринкових цін для економіки. Так, енергоефективність ставатиме порядком денним для бізнесів, а згодом і для домогосподарств. А інвестори, для яких діятимуть чіткі та зрозумілі правила, зможуть будувати нову генерацію.

Нові можливості 

Обʼєднання українського енергетичного ринку з європейським принесе нашій країні і чимало переваг. Перша з них — це доступ до ринку майже на 450 мільйонів споживачів без квот і митних процедур. За словами Харченка, Україна може повернути собі статус великого експортера електроенергії. Навіть зараз, попри втрати генерації та падіння споживання, наша держава більше експортує, ніж імпортує.

Об’єднання ринків має привабити й інвесторів. “Якщо ми приєдналися до європейських ринків, це на практиці означає, що інвестори можуть розраховувати: європейські тренди цін працюють для України в повному обсязі”, — пояснив директор Центру досліджень енергетики.

Є й те, що нам важливо не втратити. Енергетичні об’єкти в нашій державі зводять у 5-6 разів швидше, ніж у Євросоюзі, де, наприклад, у Нідерландах чи Німеччині дозвільні процедури можуть тривати 10-15 років. 

Окремо експерт зауважив про можливість розвивати привабливий експортний напрям. Йдеться про постачання біометану. Вперше Україна поставила його до ЄС у лютому 2025 року. Нині ж виробляє до 110 млн м³ біометану на рік. Наразі у нас будуються десятки нових заводів, і держава прагне у 2030 році експортувати до ЄС 1 млрд м³ біометану на рік. “Біометан у Європі зараз у два-два з половиною, а часом і в три рази дорожчий за природний газ. Відповідно, його експорт дає чудові фінансові результати. І це класний стимул для бізнесу працювати в цьому напрямку”, — каже директор Центру досліджень енергетики.

Також є шанс звільнити наших металургів та аграріїв від європейського екологічного податку (вуглецевого збору). Оскільки через втрату більшої частини вугільної генерації Україна суттєво скоротила шкідливі викиди, є всі підстави говорити з ЄС про повне скасування цього збору, переконаний Олександр Харченко.