Українці й надалі входять до топ-10 націй, які найчастіше шукають притулку в Європі: лише торік статус тимчасового захисту тут отримали майже 684 тисячі наших співвітчизників. Водночас у ЄС дедалі гучніше говорять про зміну правил та обмеження допомоги для окремих категорій біженців. Що стоїть за цими ініціативами — дізнався Центр громадського моніторингу та контролю.

Українські біженці

З початку повномасштабного вторгнення з України виїхали за кордон понад 5,7 мільйона наших громадян. Ці дані з посиланням на ООН навів уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець. Він наголосив, що для нашої держави Всесвітній день біженця, який відзначають наприкінці червня, має особливе значення. “За цією цифрою — досвід, який розділив життя мільйонів на “до” та “після”. Це тисячі кілометрів між найріднішими, щоденні телефонні дзвінки з питанням “Як ви?” та колосальна сила жити далі, зберігаючи Україну в серці”, — сказав Лубінець.  

Наші співгромадяни опинилися на сьомому місці за кількістю прохачів притулку у державах ЄС. За даними Eurostat, лише минулоріч Євросоюз надав тимчасовий захист 683 475 українцям. 

Більшість співвітчизників від початку повномасштабного російського вторгнення прийняли дві країни: Німеччина та Польща. Там перебувають 1,2 мільйона та 969 тисяч українців відповідно. Також у списку лідирують Бельгія, Італія та Франція.

Робота за кордоном

Життя українських біженців стало обʼєктом соціологічного дослідження, проведеного Інститутом національної стійкості та безпеки. Там наголошують — наступні роки стануть вирішальними у тому, чи збережуть наші співгромадяни національну ідентичність. Адже поріг у 3-5 років перебування в іншій державі є критичним, передусім через шкільну інтеграцію дітей. Автори дослідження також відзначають, що українці за кордоном є і невикористаним стратегічним капіталом для нашої держави, і мішенями для російської пропаганди, дезінформації та релігійного впливу.

Дослідження показало звʼязок між рівнем працевлаштування українців та кількістю соціальних виплат. Згідно з опитуванням, що вища в країні соціальна допомога, то нижчий рівень офіційного працевлаштування серед біженців. Передусім, йдеться про Бельгію (середня виплата в якій становить 1314 євро на місяць) та Німеччину (563 євро на місяць). На противагу, у Польщі, де виплати складають близько 30 євро на місяць, рівень безробіття нижчий. Водночас автори дослідження зауважують: справа може бути не в небажанні працювати, а в складнощах виходу на ринок праці. Наприклад, перешкодами стають незнання мови, заплутана процедура підтвердження кваліфікації та високі вимоги до кандидатів. 

Захист не для всіх

Тимчасовий захист для українців в ЄС має тривати до весни 2027 року. Європейська комісія розглядає варіанти продовжити його і надалі. Втім, як пише видання Der Spiegel, застосування захисту можуть звузити. У листі європейським лідерам президентка Єврокомісії наголошує: зробити це хочуть таким чином, щоби не підривати обороноздатність України. Себто, обмеження можуть стосуватися чоловіків призовного віку.

Наразі про конкретні заходи не йдеться, але держави ЄС вже деякий час обговорюють ідею не надавати захист українським чоловікам 23-60 років. За повідомленнями ЗМІ, це стосується саме нових біженців. Для тих, хто вже отримав захист у країнах Європи, змін бути не повинно.

Яким саме буде новий підхід Євросоюзу до українців, стане відомо вже незабаром. Перший раунд обговорень та ухвалення фінального рішення заплановані на липень. Якщо ж європейським лідерам не вдасться швидко дійти згоди, розгляд питання, за даними медіа, перенесуть на вересень.