Росія дедалі активніше вербує українських підлітків через інтернет, тож питання безпеки дітей онлайн і можливих обмежень у соцмережах порушують усе частіше. У Верховній Раді вже розглядають відповідні ініціативи. Тим часом низка країн запровадила обмеження на користування соцмережами для неповнолітніх. Чи можуть подібні правила з’явитися і в Україні та якими вони будуть — з’ясовував Центр громадського моніторингу та контролю.

Соцмережі як поле бою 

Верховна Рада працює над законодавчим рішенням, як захистити українських дітей у інтернеті. Про це заявила народна депутатка Юлія Гришина. “За моїм запитом Дослідницька служба Верховної Ради підготувала оглядове досьє щодо захисту прав неповнолітніх у цифровому просторі — і результати справді тривожні: кожен четвертий підліток проводить онлайн 7+ годин на день; 4 із 5 дітей мають акаунти в Telegram і TikTok; кожна третя дитина стикається з небезпечними ситуаціями в мережі; 60% дітей нікому про це не розповідають. І це лише частина реальності. Соцмережі сьогодні — це не тільки про комунікацію. Це і про ризики: від небезпечного контенту до цілеспрямованого впливу та вербування”, — написала Гришина на своїй сторінці у соцмережі.

Вона також додала, що завдання парламенту — знайти збалансовані рішення без тотальних заборон, але з реальним захистом і відповідальністю. Для цього необхідно перейняти найкращий світовий досвід і адаптувати його до українських реалій.

Про безпековий вимір вже не перший місяць говорить і народний депутат Ярослав Юрчишин: “Ми забороняємо дітям курити, вживати алкоголь і грати в азартні ігри. Але TikTok — без проблем. Telegram? У вільному доступі. Жодних вікових бар'єрів, жодного контролю. Хоча саме ці платформи стали полем бою — інформаційного, ідеологічного, а часом — і реального. Сьогодні в соцмережах українські діти не просто дивляться відео. Вони — об’єкти обробки, вербування, впливу. І в країні, що воює, і досі немає механізмів, які б захистили неповнолітніх від цифрової загрози”, — написав нардеп у своїй колонці на “Українській правді”. 

За даними речника СБУ Артема Дехтяренка, близько 22% усіх викритих російських агентів в Україні є неповнолітніми; значна частина з них була завербована саме через месенджери й соцмережі, передусім Telegram.

На думку керівниці Центру гідності дитини при Українському католицькому університеті Христини Шабат,  діти та підлітки використовують цифрові сервіси неконтрольовано:  “Більшість соціальних мереж мають нижню вікову межу для реєстрації. Переважно це 13 років. Якщо ми говоримо про месенджери, то для Telegram та Viber це 17 років, для вотсапу — 12. Проте так уже культурно склалося, що батьки через власний досвід часто сприймають вміння дитиною користуватися чимось “не за віком” як ознаку дорослості… Тому батьки толерують обхід правил. Толерує і школа. Тож наші діти живуть в умовах, де використання соцмереж неконтрольоване. І саме зараз це середовище потрібно зробити трохи більш контрольованим”, — сказала вона в коментарі “Детектор медіа”.

Міжнародний досвід

Австралія однією з перших встановила мінімальний вік для користування соцмережами — 16 років. Відповідний закон ухвалили наприкінці 2024 року, і він став одним із перших прикладів такого жорсткого підходу на національному рівні. Перші результати показують обережний оптимізм: більше половини опитаних батьків вважають заборону ефективною, хоча визнають, що вона ще потребує доопрацювання. За словами батьків, діти більше спілкуються наживо і стають більш залученими у взаємодію. Водночас є і зворотний бік: деякі підлітки переходять на альтернативні або менш регульовані платформи. Опитані також розповіли про зменшення у дітей соціальних зв’язків, творчості чи онлайн-підтримки. 

Греція планує із 1 січня 2027 року заборонити доступ до соцмереж дітям до 15 років. Відповідне законодавство мають ухвалити вже у 2026 році. Прем’єр-міністр Кіріакос Міцотакіс визнав, що таке рішення може викликати невдоволення молоді: “Я впевнений, що багато хто з вас, молодших, розсердиться на мене; якби я був у вашому віці, можливо, я б відчував те саме, але наша роль не полягає в тому, щоб бути приємними”, — заявив Міцотакіс, звертаючись до дітей.

Франція вже підтримала законопроєкт, який передбачає обмеження доступу до соцмереж для дітей до 15 років. Документ ще має пройти всі етапи ухвалення. 

Польща готує законопроєкт, який заборонить дітям віком до 15 років користуватися соціальними мережами. В Іспанії уряд оголосив про намір заборонити доступ до соцмереж для підлітків до 16 років. Цю ініціативу розглядають як частину ширшої політики цифрової безпеки неповнолітніх, що передбачає посилення відповідальності платформ і захист дітей від шкідливого контенту онлайн.

Технічні складнощі та критика ініціативи

Головна проблема вікових обмежень — як надійно перевіряти вік користувачів і водночас не порушувати приватність та захист даних. На практиці це вибір між різними способами перевірки. Завантаження документів або використання державних ідентифікаторів викликає побоювання щодо збору чутливої інформації. Альтернативами можуть стати сторонні сервіси, які краще захищають приватність, але часто менш точні й надійні. Різні країни обирають різні шляхи, але єдиного найкращого рішення наразі немає.

Також не всі сприймають такі обмеження схвально. Критики вікових бар’єрів застерігають, що частина дітей може перейти на менш регульовані або маргінальні платформи, де ризики є ще вищими, або використовувати технічні обхідні механізми. Існує також побоювання, що надмірно жорсткі правила можуть ускладнити доступ до освітнього або соціально корисного контенту.

Чи готові українці до обмежень?

Ще в грудні минулого року медіа “Нова Українська школа” провело опитування серед своїх читачів щодо можливість заборони соцмереж для дітей. 60% опитаних висловили повну підтримку вікових обмежень і вважають, що соцмережі шкодять дітям. 32% підтримали обмеження частково — вважають, що вони потрібні, але не повна заборона. Наприклад, для навчання важливо мати зв’язок у месенджерах. Водночас 1% категорично проти обмежень, ще 7% висловились за індивідуальний підхід.