Борги українців за комунальні послуги вже перевищили 113 млрд гривень. На цьому тлі держава змінює правила для людей, чиє житло постраждало від війни. Верховна Рада ухвалила закон, за яким мешканці пошкоджених помешкань можуть не платити комуналку. Як усе працюватиме, розповідає Центр громадського моніторингу та контролю.

Що гарантує закон

25 березня Верховна Рада ухвалила закон, за яким мешканці пошкодженого житла не платитимуть за комунальні послуги на час відновлення. За його ухвалення проголосували 308 депутатів. Документ визначає, як нараховуватимуть комуналку, якщо житло пошкоджене або знищене через бойові дії, теракти чи диверсії, спричинені збройною агресією Росії проти України.

Зокрема, закон скасовує плату за управління багатоквартирним будинком, якщо він пошкоджений і не придатний для проживання. Також власники такого житла не платитимуть за окремі комунальні послуги, поки там неможливо жити. Окремо прописано, як фіксуватимуть збитки та як взаємодіятимуть органи влади, управителі і постачальники послуг, щоб вчасно зупинити нарахування платежів.

Як йдеться на сайті Верховної Ради, положення діятимуть протягом усього періоду воєнного стану та один рік після його припинення або скасування.

Закон має усунути випадки необґрунтованого нарахування комунальних платежів за зруйновані помешкання та впорядкувати механізм фіксації збитків. Це повинно стати важливим елементом для подальших програм відновлення та компенсації.

Вартість комунальних послуг зростає

Попри мораторій на деякі тарифи, загальний рівень вартості комуналки за рік — від лютого 2025-го до лютого 2026-го — зріс на 2,3%. Найвідчутніше для гаманців українців здорожчало управління багатоквартирними будинками. Тарифи на цю послугу зросли на 13,8%. 

Також зафіксовано зростання вартості інших комунальних сервісів. Зокрема, вивезення побутових відходів подорожчало на 3,8% за рік, а утримання і ремонт житла — на 3,5%.

Найбільше боргів — за опалення та гарячу воду

Заборгованість українців за комунальні послуги продовжує зростати і вже сягнула 113,4 млрд грн. Про це свідчать дані Державної служби статистики. Лише за четвертий квартал 2025 року борги збільшилися на 12,5%. За цей період українцям нарахували 77,1 млрд грн за комуналку, але сплатили лише 64,1 млрд грн — тобто 83,1% від необхідної суми.

Найкраща ситуація з оплатою — за водопостачання та водовідведення: рівень розрахунків навіть перевищив нарахування (105,1%) завдяки погашенню старих боргів. Натомість найбільші проблеми — з оплатою тепла та гарячої води, де рівень платежів впав до 59,3%.

Так, за опалення та гарячу воду українці не доплатили 38 млрд грн, причому лише за квартал ця сума зросла на 14,7%. Значні борги також за газопостачання та його розподіл — 35,4 млрд грн, і саме тут зафіксовано найбільший приріст (+26,8%). За електроенергію українці не доплатили 17 млрд грн (+2,7%). За водопостачання — 10,1 млрд грн (–2,8%). Ще близько 12,7 млрд грн становить заборгованість за управління будинками та вивезення сміття.

Лідерами серед боржників стали мешканці Дніпропетровської області, де сума недоплати сягнула 18,3 млрд грн. 4,1 млрд грн боргів накопичили мешканці Донецької області, 3,4 млрд грн — жителі Полтавщини, 2,9 млрд грн — Києва та ще 2,1 млрд грн — Київщини. 1,6 млрд грн заборгували жителі Харківщини.