Навички, які допоможуть вашій дитині цілісно розвиватися, бути захищеною та стати повноправною частиною суспільства, закладаються саме у родині. Йдеться про вміння розрізняти та захищати свої права. За даними опитування Дитячого фонду ООН, більшість українських батьків усвідомлюють власну роль у тому, щоб навчити дітей розуміти свої права. Водночас, не всі дорослі мають чітке розуміння цих прав. Як родина може підтримати права дитини і які практичні поради дають експерти — з’ясовував Центр громадського моніторингу та контролю.

Вплив родини

Саме у сім’ях діти можуть отримати перші знання про свої права і побачити, як їх поважають батьки та родичі. Це формує фундамент для здорового фізичного, розумового та соціального розвитку кожної особистості. І йдеться не лише про базові права на захист від насильства, освіту та здоров'я. А й про життєво важливі для розвитку особистості права на висловлення власної думки, приватність та ідентичність.

Переважна більшість українців визнають, що саме родина відіграє роль у захисті та реалізації прав дитини. Згідно з проведеним ЮНІСЕФ опитуванням, з цим згодні 97% батьків і 93% підлітків. Водночас, майже чверть українців — обговорюють права дитини рідко чи нерегулярно. Кілька разів на рік або частіше тему піднімають у розмовах 45% батьків і 41% підлітків.

Сім'ї створюють середовище, де діти почуваються в безпеці, коли ставлять питання та обговорюють свої права. Батьки можуть навчити їх особистим кордонам та як звертатися за допомогою, якщо вони відчувають небезпеку. Родина також може показати дитині, що її думку цінують. Наприклад, дорослі можуть спитати, що малеча думає про місце сімейного відпочинку чи які гуртки хоче відвідувати. Водночас, саме на батьках лежить відповідальність пояснити дітям зв’язок між правами та обов’язками і навчити збалансовувати їх. Наприклад, мати не лише право на гру, а й обов’язок робити певні завдання вдома.

Що знають дорослі

Більше третини дорослих визнають, що порушували права своєї дитини хоча б у дрібницях. Але часто вони можуть навіть не усвідомлювати цього. Найбільше українці недооцінюють права власних дітей на ідентичність та приватність. За даними ЮНІСЕФ, їм приділяють увагу лише 22% та 12% опитаних дорослих. Тоді як підлітки називають це питання серед найважливіших. На противагу, розуміння базових прав в українців краще. Йдеться насамперед про права на освіту, здоров’я та захист від насильства. 

Цікаво, що українці демонструють різне ставлення до крику або образливих висловлювань щодо дитини. Так, порушенням прав це вважають 75% респондентів. Але серед жінок цей відсоток вищий, ніж серед чоловіків. На думку авторів дослідження, українки ставляться до цього питання більш чутливо.

Розмову про свої права у сім’ї самостійно ініціюють майже третина підлітків. Особливо, якщо стикаються з порушеннями у школі чи близькому оточенні. Водночас, порушення власних прав у родині відзначають 28% дівчат та 15% хлопців. Прикладами вони називають фізичне чи психологічне насильство (про це говорять 46% опитаних), ігнорування думки (так вважають 45% опитаних) та порушення приватності (про це заявило 43% респондентів).

Допомога батькам

Майже 54% українців вважають, що їхнім родинам є, що покращити, у сфері захисту прав дітей. І починати можна зі щоденних практик. Наприклад, читання книжок про справедливість або різноманітність може навчити дітей їхньому праву на недискримінацію та сформувати вміння ставитися з повагою до інших. Батьки можуть обговорювати зі своїми дітьми реальні приклади, як-от, про доступ дітей до освіти чи охорони здоров'я. І таким чином допомагати розуміти свої права у ширшому контексті. Стати в пригоді можуть і медіа, які, наприклад, містять матеріали про права дітей. 

Підтримати батьків покликані і спеціально створені ініціативи. Таку проводять ЮНІСЕФ разом з Радницею-уповноваженою Президента України з прав дитини та дитячої реабілітації. Кампанія наголошує: батьки вже багато в чому виховують в дітях знання про права через повсякденні справи та розмови. А діти озвучують ці права — власною мовою. 

А для того, щоби батьки їх краще розуміли, інколи потрібна допомога з перекладом. Як приклад, наводять дитячі фрази, за якими можуть стояти базові права людини. Так, коли дитина просить не кричати на неї, вона може обстоювати власну гідність. Своє право ухвалювати рішення школяр може висловити словами “Я хочу ходити в інший гурток”. А за вигуком “Я хочу бути динозавром” може ховатися право на самовираження.

Більше дізнатися, що про свої права знають маленькі українці, можна на сторінці ініціативи. А от на сторінці проєкту “Платформа” зʼявилися приклади деяких поширених дитячих фраз та їхній переклад. Ознайомитися з ними можна і у підготованих в рамках кампанії відео.

Конвенція ООН про права дитини

Україна у 1991 році ратифікувала Конвенцію ООН про права дитини — головний міжнародний документ, що захищає інтереси дітей. Попри її фундаментальну роль у національному законодавстві, лише 11% українців добре обізнані з положеннями документу. При цьому кожен п'ятий дорослий (20% респондентів) та 15% підлітків взагалі не знайомі з Конвенцією.

Тим часом, хоча держава несе загальну відповідальність за захист прав дітей, документ може слугувати дорожньою картою для сімей, шкіл та громад, аби полегшити виховання дітей. Конвенція чітко закріплює питання відповідальності за виховання дітей. Несуть її, у першу чергу, батьки. Втім, держава зобов'язана їм у цьому допомагати. Документ вимагає захисту дітей від усіх форм жорстокого поводження, експлуатації та зловживань. Також Конвенція ООН окреслює повний спектр прав дитини. Зокрема, і тих, що необхідні для здорового фізичного, розумового, морального та соціального розвитку. Та містить поради для батьків, як мають будуватися стосунки в родині, щоби діти виростали обізнаними особистостями, здатними відстоювати свої права і поважати права інших.