Демографічна криза в Україні – ще одна із багатьох проблем загальнодержавного масштабу, якої завдало російське вторгнення. Загалом, від початку війни, в ООН нарахували понад 18 млн людей, що виїхали з країни, і лише 9 млн з них – повернулись. І чим довше триває війна – тим менше людей, вочевидь, повернеться додому, адже до тих пір більшість з них вже матимуть роботу та стале життя закордоном. Крім того, за даними Уповноваженого з прав людини Дмитра Лубінця, на територію росії окупантами були депортовані від 200 до 700 тис. українських дітей. Водночас, війна, падіння економіки та зростання безробіття не стимулюють тих, хто залишився в Україні активно народжувати дітей. Чи можна зменшити руйнівний вплив падіння демографії – розбирались у Центрі громадського моніторингу та контролю.
Демографічна криза почалась задовго до війни
Скорочення населення України розпочалось ще на початку дев'яностих. Кількість померлих вперше перевищила кількість новонароджених ще у 1991-му, однак за рахунок міграційного припливу до 1993 року населення незначно зростало. Станом на 1 січня 1993 року нас було 52 мільйони.
Відтоді народжуваність стрімко знижувалась, а мільйони людей покинули країну. Ще одна причина зменшення кількості населення – високий рівень передчасної смертності. Третина українців помирають до 65 років, більшість з них — чоловіки. До цього призводить комплекс чинників – нездоровий спосіб життя, вплив екології, низький рівень медицини.
Станом на 1 грудня 2021 року, за даними Держстату, в Україні проживало 41,2 млн населення.
Скільки зараз?
Нині, навіть офіційні розрахунки кількості населення в Україні, можуть бути лише приблизними. Приміром, за офіційними даними ООН, за 13 місяців війни в Україні загинули 8 тисяч цивільних. Проте ця статистика є вкрай неточною, адже лише в окупованому Маріуполі втрати можуть сягати 100 тисяч людей. Скільки військових загинули в бою – ми також знатимемо лише після перемоги. Нині, за приблизними підрахунками НАН, в Україні можуть перебувати максимум 34–35 мільйонів людей.
Як сповільнити скорочення населення?
Щоби принаймні сповільнити скорочення населення в державі, вже зараз необхідно проводити активну демографічну політику. Перша мета – стабілізувати кількість населення. Для цього треба повернути більшість жінок та дітей, що втекли від війни закордон, вважає кандидат економічних наук Дмитро Шевчук. Також необхідно стимулювати народжуваність: гідними зарплатами та соціальними програмами для молодих батьків. Утім, відчутно вплинути на ситуацію, на жаль, можна лише впродовж кількох поколінь, тобто за 25–50 років. Після завершення війни, в Україні може статись невелике зростання народжуваності, адже ті, хто відкладав народження дитини – можуть реалізувати це бажання. Однак, на загальну демографічну ситуацію в країні це навряд відчутно вплине.
За словами заступника директора з наукової роботи Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України Олександра Гладуна, аби зупинити катастрофічні для української демографії процеси, уряду доведеться плідно працювати над розвитком територій, релокацією бізнесу, створенням робочих місць та вирішенням проблем з житлом для населення. Адже чисельність населення — важлива складова для ваги держави у світі та економічного розвитку країни.
