У 2017 році Україна посіла 80 сходинку серед 190 країн світу за рівнем легкості ведення бізнесу в міжнародному рейтингу Doing Business. Незважаючи на військові дії і складну ситуацію в економіці, наша держава демонструє стабільно позитивну динаміку і щороку поліпшує показники у рейтингу на кілька пунктів. Якщо порівняти з попередніми даними, прогрес очевидний: з 2013 року вона піднялася зі 137 до 80 місця. Але чи відчули позитивні зрушення приватні підприємці? Спробуємо розібратись.
Податки
Високі відрахування із зарплатні завжди були основним приводом для невдоволення серед приватних підприємців, які наймають людей. Відтак чимало працедавців воліли виплачувати заробітну плату в «конвертах», щоб уникнути цих податків. У грудні 2015 року влада наважилася на радикальний крок: скасувала соціальний внесок для найманих працівників та зменшила розмір ставки єдиного соціального внеску (ЄСВ) для роботодавців: із диференційованих 36,76-49,7% до фіксованої 22%. Такий крок був направлений передусім на малий бізнес, у якому частка витрат на зарплату та податки з неї подекуди сягала 80%. Відтак приватники отримали можливість збільшити та легалізувати зарплатню найманих співробітників. Також спростилася процедура адміністрування ЄСВ, зменшилися виробничі витрати, що дало змогу бізнесменам перерозподілити кошти і направити їх на розвиток справи.
Втім, зміни мали й негативні наслідки. Зокрема, вони торкнулися тих, хто перебував на загальній системі оподаткування другої та третьої групи – так званих фізичних осіб-підприємців (ФОП). Уряд зобов’язав їх сплачувати ЄСВ навіть за відсутності прибутків. А через те, що з 1 січня 2017 року мінімальна зарплата в Україні зросла до 3 тис. 200 грн, ЄСВ для них збільшився з 422 грн до 704 грн на місяць. Це привело до скорочення кількості «сплячих» ФОПів, тобто таких, які існували лише на папері. Економісти оцінюють це явище як своєрідне «очищення» малого бізнесу.
«Хто пішов закриватися? Це ті особи, які або взагалі не працювали, або отримували невеликий дохід кілька разів на рік, – розповів Костянтин Донченко, експерт аналітичного центру «Бюро економічних та соціальних досліджень». – Це люди, які мають інше постійне місце роботи, а діяльність фізособи-підприємця є бонусною. Тобто вони створювали документообіг, носили звіти у податкову, числилися у статистиці, але реальної вигоди від їхньої діяльності економіка не мала». За статистикою, більшість із цих підприємців надавали складські та транспортні послуги, а також працювали у сфері оптової та роздрібної торгівлі.
За даними сервісу моніторингу реєстраційних даних українських компаній OpenDataBot, з 20 березня 2017 року масове закриття ФОП, спричинене податковим нововведенням, припинилося.
Електронна звітність
Наразі приватники все активніше переміщаються з кабінетів контролюючих органів до Інтернету, де легко і швидко можна оформити більшість документів. Уже кілька років в Україні діє «єдине вікно» подання електронної звітності до Пенсійного фонду, Державної фіскальної служби і Державної служби статистики. Електронний документообіг цим не обмежується. В Україні з’являється все більше онлайн-сервісів: портал iGov (тут можна оформити або ліквідувати ФОП), онлайн-будинок юстиції, єдиний державний портал адміністративних послуг poslugy.gov.ua.
А з 1 квітня Мінфін запустив електронний реєстр відшкодування ПДВ. Раніше повернення коштів відбувалося в останні 5 днів місяця. Тепер відшкодовувати податок будуть у будь-який день місяця після узгодження суми, тому бізнес зможе ефективніше планувати свою діяльність та бюджет, а також отримає додаткові оборотні кошти. Онлайн-реєстр унеможливить корупцію та зловживання при компенсації ПДВ і створить рівні умови для всіх учасників процесу.
«Україна до цього дня йшла з 1996 року. 21 рік українські підприємці, українські бізнесмени чекали прозорості відшкодування податку на додану вартість. 21 рік, на жаль, система відшкодування ПДВ живила корупціонерів, які за непрозорі механізми відшкодування часто-густо отримували хабарі. 21 рік, на жаль, з повітря бралися кошти, витягувалися з державного бюджету. І це мало величезні негативні наслідки для економіки», – відзначив на початку квітня Президент України Петро Порошенко, на робочій нараді з урядовцями, що була присвячена запуску реєстру.
Справді, сьогодні інтернет-сервіси стають одним із найдієвіших інструментів, який дозволяє полегшити та зменшити кількість процедур у бізнесі. Це європейська практика, яка досить швидко набирає обертів і в Україні.
Дерегуляція
За даними Світового банку, найкраща ситуація в Україні склалася з процедурою відкриття власної справи. За легкістю реєстрації нового бізнесу наша держава сьогодні займає 20 місце в світі. Щоб розпочати підприємницьку діяльність, потрібно пройти лише 4 процедури і витратити в середньому 5 днів. Також надзвичайно важливим є і те, що «старт» у бізнесі можливий і без початкового капіталу.
Так, станом на вересень 2016 року в Україні на 40% було зменшено кількість документів, які слід подати на оформлення у разі заснування бізнесу, а кількість різних видів дозволів скоротилася зі 143 до 84.
Загалом за останні два роки в Україні було скасовано 460 застарілих нормативно-правових актів та постанов, що ускладнювали життя приватників. Це було зроблено в рамках дерегуляції – комплексу заходів, покликаних значно спростити умови підприємницької діяльності і зменшити регуляторний тиск держави у цій сфері. Ключовим із таких заходів став мораторій на перевірки суб’єктів малого та середнього бізнесу, який був запроваджений із 2014 року. Таке рішення отримало схвальні відгуки у бізнесовому середовищі.
«Мораторій має тривати якомога довше, і під нього мають потрапляти якомога більше категорій підприємств. Адже тяганина з перевірками не дає можливості нормально працювати, – підсумував Ростислав Сорока, голова регіональної ради підприємців у Львівській області. – Держава має навчитись контактувати з бізнес-середовищем, будувати партнерські відносини, а не лякати перевірками і штрафами».
