Одна за одною країни світу закрили кордони, запровадивши жорсткий карантин проти поширення коронавірусу. Влада закликала громадян не виходити на вулицю без нагальної потреби та обмежити соціальні контакти. Країни, які забарились із суворими заходами – Італія, США, Іспанія, – сьогодні потерпають від стрімкого спалаху хвороби. Чи співмірний український карантин іншим заходам у світі, дізнався Центр громадського моніторингу та контролю.
Запізнілий карантин у Європі
Сьогодні Італія, Іспанія та Німеччина належать до п’ятірки країн із найбільшою кількістю хворих на COVID-19. Італія стрімко наближається до позначки у 100 тисяч інфікованих, щодня втрачаючи сотні своїх громадян. Через ускладнення, викликані коронавірусом, померли понад 10 тисяч італійців. У більшості – літні люди.
Подібна ситуація і в Іспанії. Там понад 80 тисяч випадків зараження, з яких майже 7 тисяч летальних. Такі швидкі темпи поширення коронавірусу експерти пояснюють, зокрема, бездіяльністю влади на початку епідемії. На думку епідеміологів, поширення інфекції можна було стримати, якби країни одразу запровадили карантин. Італійці усвідомили це лише на власному гіркому досвіді.
«Все, що можливо, необхідно закрити», – закликав інші країни заступник міністра охорони здоров'я Італії П'єрпаоло Силері, який сам перехворів на COVID-19.
Наразі в Італії закриті всі виробництва та фабрики, які не виробляють критично важливі товари. Виходити з дому можна лише у супермаркет, аптеку, до лікаря, на роботу або ж допомогти літнім родичам чи сусідам. Порушникам загрожує від 400 до 3000 євро штрафу. Поліція вже склала десятки тисяч протоколів за перебування поза домом без вагомої причини.
В Іспанії також усе закрито на карантин. За нехтування правилами поліція може оштрафувати на суму від 100 до 30000 євро і навіть на рік кинути за ґрати.
Зрештою, більшість країн західної Європи запровадила обмеження через пандемію COVID-19. Навіть Велика Британія та Нідерланди, які не хотіли обмежувати своїх громадян, заборонили публічні заходи й закрили школи, торговельні центри, кафе, спортзали, бібліотеки, дитячі майданчики тощо.
У Франції пішли ще далі. Щоб вийти на вулицю, потрібно заповнити спеціальний формуляр. Займатись спортом на вулиці можна лише один раз на день не довше години, бігати не далі ніж 1 км від місця проживання. Уряд оголосив про закриття відкритих ринків, хоча у селах місцеві префекти можуть дозволяти їхню роботу. Порушення правил карантину карається штрафом від 135 до 3700 євро або ж до 6 місяців ув’язнення.
У Німеччині, попри більшу кількість хворих, ніж у Франції, карантинні обмеження менш суворі. Зачинені заклади харчування, перукарні, косметичні салони тощо. Школи і садочки теж не працюють. У громадських місцях заборонено збиратись більш, ніж 2 людям. Організації, які працюють, повинні дотримуватися правила гігієни для працівників та відвідувачів. Залишається дозволеними робота, допомога іншим та заняття спортом на свіжому повітрі.
У всіх цих країнах працює громадський транспорт, хоч і з меншою інтенсивністю. Водночас Словенія та Хорватія зупинили рух автобусів, трамваїв та поїздів.
Варто зауважити, що з 18 березня зовнішні кордони ЄС і Шенгенської зони закриті для іноземців як мінімум на 30 днів. Обмеження не стосуються громадян, які мають право на проживання в ЄС, а також дипломатів, співробітників посольств, медпрацівників та експертів, які допомагають впоратися із пандемією.
Надзвичайна ситуація в Україні
У порівнянні з іншими європейськими країнами кількість хворих на COVID-19 в Україні досі невелика. Україна не повторила помилку Італії й оголосила двотижневий карантин ще 12 березня – одразу після появи перших позитивних тестів на коронавірус. А 25 березня, з огляду на серйозність ситуації, Кабінет міністрів подовжив терміни до 24 квітня. Більше того, уряд запровадив режим надзвичайної ситуації, створивши штаб проти поширення COVID-19 на чолі із головним санітарнім лікарем Віктором Ляшком. За словами Президента Володимира Зеленського, надзвичайна ситуація є тимчасовим правовим режимом, «який консолідує роботу всіх владних органів і водночас не обмежує конституційні права громадян».
З 28 березня Україна повністю закрила пасажирське сполучення з іншими державами, а також всередині країни. В’їзд іноземцям заборонений, а українці можуть перетинати кордон лише автомобілем або ж пішки (у визначених пунктах пропуску). При цьому приїжджі із зони зараження COVID-19 підлягають ізоляції протягом 14 днів.
Крім того, далі триває карантин у навчальних закладах. Громадський транспорт перевозить обмежену кількість пасажирів. Масові зібрання людей заборонені, тож не працюють торговельно-розважальні центри, кафе і ресторани, а також магазини з товарами не першої необхідності. Водночас у селах, де немає магазинів, торгівельні майданчики можуть працювати далі за рішенням місцевої влади. За порушення вимог карантину передбачений штраф від 17 до 34000 гривень.
Глава держави обіцяє не допустити зростання цін на продукти і товари першої необхідності у регіонах. З одного боку, влада готує пакет жорстких заходів з протидії спекулянтам, а з іншого – державну підтримку для бізнесу та громадян, які постраждали від обмежувальних заходів.
«Сьогодні є три сценарії розвитку подій. Перший: від 3% до 5% одночасно хворих на коронавірус. Це болючі цифри, але такий сценарій не є катастрофою. Тож маємо бути зібраними та дисциплінованими: продовжити самоізоляцію, дотримуватись правил гігієни та не виходити на вулицю без потреби. Тоді ми переживемо цей шторм. Другий сценарій: 25% відсотків хворих на коронавірус. Третій – більш ніж 50% одночасно хворих на короновірус», – звернувся Володимир Зеленський до українців.
У Міністерстві охорони здоров’я вже визначили лікарні першої хвилі для госпіталізації пацієнтів з COVID-19. Наразі це 240 медичних закладів по всій країні. Госпіталізуватимуть лише пацієнтів із важкими симптомами: температурою вище 38℃, яка не збивається, а також утрудненим диханням. Якщо симптоми коронавірусу легкі, то хворі повинні зателефонувати своєму сімейному лікарю.
За інформацією відомства, у всіх областях створені мобільні бригади, які беруть у пацієнтів з підозрою на COVID-19 зразки на проведення лабораторних досліджень. Бригади виїжджають на виклик сімейного лікаря, екстреної допомоги чи інших медпрацівників. У МОЗ наголошують, що людям із симптомами COVID-19 не можуть відмовити у проведенні тестів. Про всі випадки відмов відомство просить повідомляти на обласну гарячу лінію МОЗ.
