На з’їзді 15 лютого провладна партія «Слуга народу» оголосила себе «українськими центристами». Ця подія одразу зацікавила журналістів та політологів, адже знати ідеологію правлячої політичної сили – значить розуміти, які перспективи чекатимуть державу у майбутньому. Саме ідеологія відображає партійну позицію щодо суспільно-політичних і економічних питань у державі, визначаючи шлях її розвитку. Як «центризм» відіб’ється на житті громадян і яку ідеологію підтримують українці, дізнався Центр громадського моніторингу та контролю.

Між правими та лівими

Зазвичай політиків визначають за приналежністю до лівого чи правого крила. В економічному вимірі – це рух від соціалізму до радикального капіталізму. «Ліві» та «праві» можуть бути як авторитарними, так і ліберальними, породжуючи багато відтінків: соціал-демократи, соціал-ліберали тощо.

Центризм у політиці – це проміжна  позиція між правими та лівими рухами. Центризм характеризується помірними і компромісними діями, без радикальних кроків. Іншими словами, це формально нейтральна позиція між демократичними та консервативними силами. Якщо проаналізувати заяву голови партії «Слуга народу» Олександра Корнієнка, то «український центризм» цілком вкладається у рамки цього визначення.

«Ми можемо стати партією активного центризму, який мотивований на всебічний і безупинний розвиток України. Це центризм, який забезпечує виконання нашої програми… Це центризм, який заперечує політичні крайності і радикалізм. Але це креативний центризм, і це «український центризм». Ми пропонуємо закріпити це на рівні статуту, здійснити певні дії, щоб ввести цей термін у сучасний політологічний простір. Український центризм як ідеологія партії «Слуга народу», – зазначив Олександр Корнієнко під час з’їзду партії.

Варто зауважити, що в травні 2019 року Руслан Стефанчук назвав партію «Слуга народу» лібертаріанською. Втім, через кілька місяців тодішній очільник політсили Дмитро Разумков зазначив, що для соціальної сфери ця ідеологія не працює.

Політичний та економічний вектори центризму

«Український центризм», на думку експертів, не обіцяє українцям політичних чи економічних потрясінь. Радикальних кроків від нинішньої влади очікувати не варто. Водночас це не означає, що державний курс буде обмежений лише цією ідеологією.

За словами Олександра Корнієнка, «Слуга народу» є патріотичною партію і залишається на засадах націоналізму, «коли мова йде про захист кордонів нашої держави». Тобто в цьому аспекті політсила тяжіє до правих поглядів. Хоча «слуги» позбавлені притаманного націоналістам авторитаризму. Очільник політсили називає своїх однопартійців гуманістами, «коли мова йде про захист прав людини жити».

Водночас «Слуга народу» має багато ліберальних планів, зокрема, щодо завершення економічних реформ, на які не спромоглася попередня влада.

«Зараз ми розглядаємо питання ринку землі. Це ліберальна реформа? Так. Жодна з політичних сил не наважилася на відкриття ринку землі. Велика приватизація – це ліберальна реформа? Ліберальна», – наголосила заступниця голови фракції «Слуга народу» Євгенія Кравчук.

Також в «українському центризмі» є дрібка соціалізму. «Слуга народу», подібно до лівих партій, обіцяє підтримувати соціально вразливе населення: пенсіонерів, ветеранів тощо. Таким чином, зауважують експерти, можна очікувати, що влада не буде скорочувати соціальні виплати, а навпаки забезпечуватиме їхнє зростання.

Ідеологічні вподобання українців

Соціологічне опитування «Центру Разумкова» попередніх років виявило, що 58% українців є центристами, 23% – «лівими» і 18% – «правими». При цьому центристи поширені на всій території держави. Націоналістичних поглядів більше на заході країни, а «лівих» – на сході.

Також низка досліджень фіксує схильність громадян до «лівих» ідеологій. Але аналіз відповідей населення свідчить, що найчастіше «ліві» погляди українців полягають у «соціалці». Про комплексну ідеологію не йдеться. Люди переконані, що держава повинна гарантувати безкоштовну освіту і медицину, пенсії тощо. Однак в інших питаннях ті ж самі респонденти займають «праву» (ринкову) позицію.

За словами політологів, українці здебільшого обирають партії не за їхньою ідеологією, а за лідерами, які їм імпонують. На відміну від США чи Великої Британії, де суспільство поляризоване за політичними вподобаннями, в Україні немає такого чіткого розподілу.

«Персоналізовані партії набирають більше голосів виборців та користуються більшою підтримкою (фінансовою, медійною) кланів», – переконаний політичний філософ Михайло Мінаков.

Втім, експерти вважають, що плюралізм вподобань українців є позитивним моментом. Це дає надію на розвиток та появу нових, перспективних політиків.