У вересні Верховна Рада ухвалила закон про спільний транзит із європейськими країнами та запровадження національної електронної транзитної системи. Експерти вже охрестили цей документ «митним безвізом», адже він спрощує процедуру проходження товарів через кордон із ЄС. Що зміниться на митниці і коли запрацюють нововведення, дізнався Центр громадського моніторингу та контролю.
Навіщо митний безвіз?
Щороку держава втрачає мільярди гривень через контрабанду на кордоні. За розрахунками Інституту соціально економічної трансформації, прямі збитки від контрабанди становлять 50-80 млрд на рік, а потенційні – 175-260 млрд. Так, на 2019 рік група дослідників Ukraine Economic Outlook прогнозує контрабанду обсягом понад 300 млрд грн. За даними економістів, в основному в Україну незаконно потрапляють машини та електроніка, хімічна продукція, транспорт, одяг і текстиль та сільськогосподарська продукція.
Як зазначають митники, сьогодні діє кілька способів нелегального ввезення товарів: переміщення поза офіційними пунктами пропуску (полями, лісами, річками тощо), подрібнення товарних партій, зловживання пільгами для ввезення громадянами, схеми з оформленням документів та інші. Зокрема, правопорушники часто приховують вантаж, оформлюючи фури як порожні або вказуючи дешевший товар у декларації. Також широко використовується метод «перерваного транзиту»: товари, які заявлені як транзитні, залишаються в Україні.
«Недостовірне декларування вантажів, коли в документах фігурує значно нижча ціна товарів або інший товар, завдає суттєвих збитків державі і викривляє чесні умови конкуренції на ринку. Щоб позбутися цієї проблеми, необхідно відкрити знеособлену базу даних митного очищення – без зазначення назв юридичних або фізичних осіб – для всіх учасників зовнішньоекономічної діяльності», – вважає президент Асоціації виробників електротехніки Олександр Громико.
Зважаючи на всі ці фактори, ухвалений закон про спільний транзит є надзвичайно важливим.
Що зміниться для митників?
Закон про «митний безвіз» запроваджує на території нашої держави положення Конвенції про процедуру загального транзиту. Це – застосування європейських митних правил та використання в роботі спільної для 35 країн електронної транзитної системи NCTS.
Зокрема, долучення до європейської електронної системи дозволить Україні обмінюватися митною інформацією з країнами ЄС в режимі реального часу. Це унеможливить маніпуляції з документами та «переривання» транзиту.
«Спільний транзит – це такий собі митний безвіз. Із єдиним пакетом документів вантаж їде з Харкова до Лісабона через всі кордони. Швидше, дешевше і з меншими ризиками, що з однієї країни виїхали айфони, а в іншу в’їхала керамічна плитка», – зазначив голова Державної митної служби Максим Нефьодов.
На думку експертів, доступ до історії вантажу дозволить митникам зменшити кількість контрольних процедур на кордоні. Вони зможуть завчасно прораховувати ризики – ще до потрапляння товарів в Україну – і, таким чином, здійснювати вибіркові перевірки. Економісти переконані, що це підвищить безпеку на кордоні та в цілому прокращить ефективність роботи митниці.
Що зміниться для бізнесу?
Спрощення митних процедур, безумовно, є позитивом і для самих підприємців. «Митний безвіз» передбачає, що бізнесмени зможуть обмінюватися електронними даними з митницею. Крім того, прозорі правила переміщення товарів і менша кількість документів зменшать адміністративні витрати. А в ідеалі – дозволять боротися і з корупцією у держслужбі.
За словами експертів, загальноєвропейська електронна транзитна система дозволить переміщувати вантаж за однією митною декларацією з європейського до українського міста. Також бізнесмени зможуть самостійно накладати на вантаж пломби спеціального типу та отримають загальну фінансову гарантію.
Економісти наголошують, що бізнес може виграти ще більше, якщо депутати ухвалять також у другому читанні зміни до Митного кодексу України щодо деяких питань функціонування авторизованих економічних операторів (АЕО). Взаємне визнання АЕО різних країн спростить українському бізнесу процедуру декларування товарів. Йдеться про підприємства із високою довірою, які відповідають критеріям АЕО. У Федерації роботодавців України переконані, що покращення відчують не лише компанії, які отримають пільги, а й усі учасники митних процедур.
Закон про спільний транзит набуде чинності 25 березня 2020 року. Якщо Україна успішно запровадить положення Конвенції та запустить NCTS, то через рік зможе отримати офіційне запрошення приєднатись до Конвенції.