У лютому Міністерство соціальної політики запропонувало громадськості обговорити проект закону, який забороняє оформляти працівників приватних компаній як фізичних осіб-підприємців. Документ уже викликав запеклі дискусії. Дехто навіть звинуватив відомство у наступі на ІТ-галузь, де традиційно багато працівників ФОП-ів. Чи потрібен Україні такий закон і чиї інтереси він буде захищати, спробував розібратися Центр громадського моніторингу та контролю.

Спокусливі ФОПи

Впродовж 2018 року в Україні з’явилось 272 438 нових фізичних осіб-підприємців (ФОП) проти 178 646, які закрились. Загалом, за даними проекту Opendatabot, сьогодны зареєстровано близько 1,8 млн ФОПів. Вони належать до третьої групи платників податків, яка сплачує менші збори порівняно з іншими підприємцями. ФОПи платять 3% від доходу податкової ставки (єдиний податок), ПДВ або 5% від доходу, якщо вони не є платником ПДВ, а також 22% від мінімальної зарплати (єдиний соціальний внесок).

Менше податкове навантаження на ФОПи порівняно з іншими підприємцями зумовило в Україні ситуацію, коли власники компаній не наймають своїх працівників за трудовим договором, а оформлюють їх як фізичних осіб-підприємців. Таким чином вони уникають військового збору і відрахувань до Пенсійного фонду, ховаючи частину своїх прибутків у тінь.

Саме така модель працевлаштування склалася в українському ІТ-секторі. За результатами дослідження Асоціації «ІТ України» та Офісу ефективного регулювання, які були оприлюднені восени 2018 року, у 2017 році близько 80 тисяч ІТ-фахівців працювали як фізичні особи-підприємці. За рік вони сплатили 3,2 млрд грн податків.

Утім, надходження до бюджету були б вищими, якби айтішники були оформлені не як ФОПИ, а наймані працівники. За підрахунками аналітиків, держава могла б отримати додатково від 2,5 до 5 млрд грн щорічно. Водночас у структурі «тіньової» економіки ФОПи займають лише 2%. Левову частку бюджетного пирога з’їдають офшори – 50-65 млрд грн на рік, конвертаційні центри – 12-15 млрд на рік, контрабанда – 25-70 млрд на рік тощо. Тож боротись потрібно передусім із цими тіньовими схемами.

Не цивільні, а трудові відносини

Міністерство соціальної політики пропонує внести зміни до Кодексу законів про працю, щоб зобов’язати роботодавців укладати трудові договори із працівниками замість цивільно-правових. Зокрема, проект передбачає уточнення ознак трудових відносин. Це – періодичність отримання винагороди; надання послуг за дорученням та під контролем компанії; отримана винагорода становить 75% і більше доходу особи протягом 6 місяців; компанія визначає тривалість робочого часу особи; особа виконує роботу чи надає послуги на робочому місці із дотриманням внутрішніх правил компанії та використовує її обладнання. Відносини можна назвати трудовими, якщо хоча б три з цим умов виконуються.

«Про фізичних осіб-підприємців мова не йде, вони як працювали, так й працюватимуть. Але ті, хто намагається використовувати ці державні механізми для мінімізації своїх платежів до бюджету, з ними ми будемо боротися», – пояснив міністр соціальної політики Андрій Рева, запевнивши, що закон не стосується працівників IT і фрілансерів. Утім, самі програмісти вважають інакше.

Наступ на ІТ-сферу?

В ІТ-галузі проект Мінсоцполітики викликав гарячу дискусію. Регіональний директор компанії Microsoft в Україні Олександр Краковецький різко засудив цю ініціативу. На його думку, це спричинить відкат галузі.

«Всі поїдуть? Не всі. Але поїдуть. Частина залишиться і піде в тінь, частина буде чесно платити податки, в когось все буде ок, в багатьох бізнес загнеться, і податків не будуть платити від слова зовсім», – вважає Краковецький.

Захищаючи свою позицію, програмісти апелюють до мобільності та низької ціни українських айтішників для аутсорсу, що їх забезпечує ФОП. За їхніми словами, нинішня ситуація сприяє розвитку галузі і є тим вагомим чинником, який стримує спеціалістів від еміграції.

Більше того, в Асоціації «ІТ України» стверджують, що зараз програмісти-ФОПи допомагають наповнити місцеві бюджети, а отже, сприяють розвитку регіонів. Адже єдиний податок вони сплачують за місцем реєстрації, і він на 100% залишається на місцях.

Втім, причина дискусії криється якраз в обсязі податку, який може збільшитись щонайменше до 20% у разі зміни моделі. Почесний президент Київської школи економіки Тимофій Мілованов вважає, що спрощена система оподаткування ФОП створює нерівні умови для розвитку різних галузей.

«Люди і бізнеси, які протестують проти пропозиції уряду, насправді, протестують проти підвищення ставки податків, якщо ФОПи не можна буде використовувати. Але це різні речі – створення прозорих і однакових правил гри для всіх і збільшення податків. Можна відмінити ФОПи і одночасно зменшити офіційні податки», – зазначив він.

Інші експерти зауважують, що ініціатива Мінсоцполітики в основному не зачепить програмістів, а більше торкнеться продавців, офіціантів, перукарів тощо. А щодо ІТ-галузі, то до її розвитку потрібно підійти зважено. Керівник сектору IT Офісу ефективного регулювання Олександр Кубраков переконаний, що держава повинна підтримувати галузь, розробивши адекватні принципи оподаткування. Обговорення законопроекту Мінсоцполітики триватиме до 6 березня 2019 року.