У 2018 році одразу 18 українських компаній потрапили до рейтингу 100 найкращих аутсорсингових компаній світу. Більше того, британська асоціація Global Sourcing Association визнала Україну найкращою у наданні послуг з аутсорсингу у 2017 році. Як українцям вдається конкурувати із закордонними розробниками і які перспективи української ІТ-галузі, з’ясовували експерти Центру громадського моніторингу та контролю.

Хто і де «кує» український код?

За даними Мін’юсту, в Україні зареєстровано 125 тисяч ФОПів, які надають послуги з інформаційних технологій (ІТ). Найбільш чисельними є категорії – «Комп’ютерне програмування» (82 тисячі осіб), «Консультування з питань інформатизації» (21 тисяча) та «Оброблення даних» (15 тисяч). Найбільшими ІТ-центрами є Київ, Харків, Львів, Дніпро, Одеса, Вінниця та Запоріжжя. Водночас, за підрахунками інтернет-спільноти програмістів DOU, за останній рік галузь ІТ зросла на 27% і тепер об’єднує майже 129 тисяч спеціалістів.  За прогнозами експертів, до 2025 року кількість українських «айтішників» може зрости до понад 240 тисяч.

При цьому галузь активно розширюється як у столиці, так і в регіонах. Для прикладу, у Львові у 2015 році налічувалося близько 15 тисяч програмістів, а у 2017-му – вже 20 тисяч. Крім того, ІТ створює додаткові робочі місця у суміжних галузях.

«Кожен ІТ-спеціаліст, мешкаючи у Львові, створює ще 3,37 робочих місця. Отож, ми забезпечуємо працею понад 50 тисяч львів’ян», – коментує голова Наглядової Ради Львівського ІТ Кластеру Андрій Павлів.

Як свідчить опитування DOU, більшість українських «айтішників» – чоловіки, однак за останні 5 років частка жінок в ІТ помітно зросла: з 7% у 2012-му – до 20% у 2017 році. Жінки однаково працюють як у сфері розробки і тестування, так і в нетехнічних напрямках (маркетинг, HR чи PR).

Найбільшими роботодавцями в Україні є компанії EPAM, Luxsoft, Globallogic, Ciklum, SoftServe та інші. За даними Європейської бізнес асоціації (ЄБА), у 2017 році держава отримала від  ІТ-сектору 7,8 млрд грн податків, що на 38% більше, ніж 2016 року.  А загалом внесок ринку IT в економіку країни склав близько 4% ВВП.

Програми на експорт

Експерти виділяють в українському ІТ-секторі чотири основні сегменти: це – розробка апаратного забезпечення, ІТ-продуктів, ІТ-сервісів, а також аутсорсинг бізнес-процесів. Сервісна частина ІТ-сектору займає найбільшу частку, і майже 80% послуг ІТ компанії експортують. За різними оцінками, в Україні працює близько 500 аутсорсингових компаній, клієнтами яких є Citi, L’Oreal, Versace, Mastercard, Viaplay, SAS, TUI Group, Sephora, Pony Express, Lacoste та багато інших всесвітньо відомих брендів та компаній.

Експорт ІТ-послуг є третім за обсягом після АПК та металургії. Минулого року він сягнув 3,6 млрд дол., підрахували фахівці ЄБА. З одного боку, це наслідок збільшення кількості фахівців у країні, а з іншого – зростання обсягу замовлень з-за кордону (переважно з ЄС та США). Репутація українських компаній на глобальному ринку ІТ зростає, і все частіше українські розробники потрапляють до авторитетних міжнародних рейтингів. Один із останніх прикладів – рейтинг 100 найкращих аутсорсингових компаній світу від Міжнародної асоціації фахівців з аутсорсингу (IAOP), куди потрапили 18 представників з України. На п’ять більше, ніж у 2016 році.

«Цьогорічні результати The Global Outsourcing 100 доводять, що ми навчилися не тільки створювати високотехнологічні рішення для наших клієнтів, а й якісно вести бізнес за найкращими світовими стандартами», – переконаний Олександр Кубраков, виконавчий директор Асоціації «ІТ України».

Сприяє розвитку ІТ-бізнесу в Україні, на думку експертів, також податковий клімат, оскільки більшість українських «айтішників» оформлені як приватні підприємці і сплачують податки за спрощеною системою. А крім того, галузь має підтримку глави держави. Восени у посланні до Верховної Ради Президент Петро Порошенко назвав ІТ пріоритетною галуззю для розвитку експортного потенціалу та економіки.

«ІТ-сфера – одна з ключових для економіки України… З нами готові активно співпрацювати ключові світові виробники, великі венчурні фонди тому, що наша держава – це місце, де народжуються нові ідеї», – наголосив глава держави.

Нація стартапів

Україна очолює рейтинг The Good Country Index у галузі науки і технологій. Три українські стартапи – Setapp, PatentBot, Petcube Bites – отримали престижну премію Golden Kitty Awards як найкращі винаходи і проекти за підсумками минулого року. Україна є пілотним майданчиком для багатьох інвестиційних проектів.

Дослідження венчурного фонду AVentures Capital свідчать, що інвестиції в українські IT-компанії склали 265 млн доларів у 2017 році, що на 231%  більше, ніж у 2016-му. Лише один стартап Grammarly залучив 110 млн доларів. Також мільйонні інвестиції отримали такі компанії, як BitFurry (30 млн дол.), Petcube (10 млн дол.) і People.ai (7 млн дол.).

При цьому 96% інвестицій склав іноземний капітал за участю українських інвесторів. Провідними вкладниками були іноземні інвестиційні фонди – General Catalyst, IVP, Spark і Almaz Capital. Частину коштів (3%) стартапи отримали на світових краудфандингових платформах. Середня сума інвестицій зросла до 500 тис. дол. на етапі розробки продукту і до 4,8 млн дол. на стадії виходу на масовий ринок.

«Загальний обсяг інвестицій в українські ІТ-компанії за останні 5 років становив 630 млн доларів, в тому числі за участю провідних світових інвесторів, що свідчить про розвиток і стійкість галузі в умовах економічних і політичних проблем країни», – розповів керівний партнер AVentures Capital Євген Сисоєв.

Попередні роки участь вітчизняного та іноземного капіталів була рівномірною, однак зі зростанням інвестиційних сум українські донори вже не можуть конкурувати із закордонними інвесторами. На думку аналітиків, це виклик, який українській економіці ще потрібно подолати.