У перший день весни, після двох місяців зволікань, парламент у першому читанні нарешті ухвалив за основу проект Антикорупційного Суду. За відповідне рішення проголосували 282 депутати. Тепер у них є близько двох тижнів, щоб внести правки до президентського закону, з урахуванням Конституції та рекомендацій Венеціанської комісії. Про що йдеться у законопроекті, з’ясував Центр громадського моніторингу та контролю.

Особливості президентського закону

Створення Антикорупційного суду – одна із ключових вимог МВФ та Світового банку для подальшої підтримки України. Однак цієї заключної ланки у мережі державних антикорупційних органів досі бракує. І гучні справи, які розслідують детективи Національного антикорупційного бюро, гальмуються. Однак усе зміниться, коли Верховна Рада ухвалить закон про Антикорупційний суд.

22 грудня Президент Петро Порошенко вніс до парламенту законопроект про створення Вищого антикорупційного суду, у якому були враховані висновки Венеціанської комісії. До цього у 2017 році вже було зареєстровано 2 проекти аналогічного закону – від групи депутатів та глави держави. У Верховній Раді не було консенсусу щодо цих проектів. Обидва їх Венеціанська комісія визнала недосконалими й рекомендувала розробити новий законопроект за авторства Президента. Саме його Петро Порошенко представив на розгляд депутатів наприкінці минулого року.

Коментуючи свій законопроект, глава держави закликав депутатів якнайшвидше ухвалити документ, причому ключовим моментом він назвав «врахування висновків Венеціанської комісії».

Відповідно до законопроекту, «завданням Вищого антикорупційного суду є здійснення правосуддя відповідно до визначених законом принципів і процедур судочинства з метою захисту особи, суспільства і держави від корупційних та пов'язаних з ними злочинів, а також судового контролю за досудовим розслідуванням цих злочинів». Вищий антикорупційний суд розглядатиме корупційні справи, у яких збитки перевищуватимуть 500 прожиткових мінімумів (близько 900 тис. грн).

Суддею Вищого антикорупційного суду може бути громадянин України не молодше 35 років із п'ятирічним суддівським стажем або семирічним адвокатським, науковим (у сфері права) чи сукупним досвідом.

Законопроект не допускає призначення суддею Антикорупційного суду працівників фіскальних органів, Антимонопольного комітету чи Рахункової палати (якщо вони мають 10 років стажу). Також не можуть брати участь у конкурсі на цю посаду ті, хто були засуджені за корупцію або є фігурантами пов’язаних із корупцією справ. Крім того, на посаду судді Антикорупційного суду не можуть претендувати колишні члени Вищої кваліфікаційної комісій суддів або Вищої ради правосуддя, а також керівники політичних партій (впродовж останніх 5 років).

Кандидатури на посади суддів Вищого антикорупційного суду може ветувати Громадська рада міжнародних експертів, яка замінятиме на час своєї діяльності Громадську раду доброчесності.

Дискусія та прогнози щодо законопроекту

Розробкою президентського законопроекту про Вищий антикорупційний суд займалися експерти Анатолій Заєць та Валентин Сердюк, а також «Фонд інновацій та розвитку»​. Після оприлюднення тексту на сайті парламенту низка антикорупційних громадських організацій, а також деякі міжнародні партнери України (зокрема, МВФ та Світовий банк) виступили із критикою проекту закону. На їхню думку, новий документ враховує не всі рекомендації Венеціанської комісії.

Активісти вважають, що законопроект надає замало повноважень міжнародним донорам у доборі антикорупційних суддів, а також визначає надто суворі вимоги до кандидатів і має зашироку юрисдикцію дії. Однак автори закону запевняють, що врахували побажання Венеціанської комісії і розробляли проект відповідно до Конституції України.

«Міжнародних експертів пропонують міжнародні донорські організації, які підтримують Україну в антикорупційних реформах. І якщо їхній висновок щодо конкретної кандидатури буде негативним, то ВККСУ треба буде 11 голосів, щоб подолати це рішення. Сама Венеціанська комісія сказала, що має бути серйозна участь міжнародних експертів, але це не має суперечити суверенітету держави», – пояснив засновник «Фонду інновацій та розвитку»​ Георгій Вашадзе.

На думку експертів, усі зауваження і правки до законопроекту можна буде внести у процесі його розгляду депутатами. На цьому також наголошує голова Верховної Ради Андрій Парубій та Адміністрація Президента. На думку спікера Верховної Ради, довкола ухвалення закону у сесійній залі точитимуться дискусії, але саме в цьому і полягає робота депутатів. Наприклад, саме них глава парламенту покладає завдання із уточнення мінімальної кількості суддів, яка має бути обрана для того, щоб Антикорупційний суд розпочав роботу.

«Сьогодні проект закону перебуває у Верховній Раді, тому всі дискусії щодо тих чи інших норм мають відбуватися в рамках правового поля в українському парламенті», – вважають в Адміністрації Президента.

Президент Петро Порошенко очікує, що Вищий антикорупційний суд працюватиме вже наступного року. «Процес повинен завершитися до кінця цього року. Сподіваюсь, у нас буде закон у найближчі декілька місяців», – розповів Порошенко в інтерв’ю австрійському виданню Profil.

Ухвалення закону про створення Вищого антикорупційного суду є шляхом до ефективнішої боротьби з корупцією і до розблокування фінансової допомоги Світового Банку нашій державі. Тож усі: і влада в Україні, і партнери за кордоном – очікують, що це станеться найближчим часом.