Угоди про вільну торгівлю, які Україна уклала за часів незалежності, охоплюють на сьогодні 45 країн. Найбільшим партнером став Євросоюз, угода з яким забезпечує до 40% усього українського експорту. Також влітку цього року українські виробники отримали можливість вийти на північноамериканський ринок, оскільки запрацювала зона вільної торгівлі з Канадою. Невдовзі Україна зможе постачати товари без мита ще до двох держав світу – Туреччини та Ізраїлю. Перемовини з урядами цих країн уже вийшли на завершальну стадію. Які економічні наслідки це матиме для українських виробників та споживачів, проаналізували експерти Центру громадського моніторингу та контролю.

Партнер за морем

Минулого року Туреччина посіла четверте місце за обсягом експорту українських товарів серед понад 200 країн, з якими торгує Україна. При цьому наша держава продає Туреччині набагато більше продукції, ніж купує в неї. За даними Мінекономрозвитку, за  8 місяців 2017 року українські компанії імпортували з Турецької республіки товарів лише на 748 млн доларів, натомість турецькі експортери придбали українських товарів на майже 1,6 млрд доларів, що на 16,1 % більше, ніж за аналогічний період 2016 року, і таке зростання – не межа.

«Згідно з експертними дослідженнями, Україна недоторговує з Туреччиною сукупно на 6 млрд доларів щороку. Ми повинні мудро використати цю можливість та підсилити наші економічні зв’язки», – зазначив віце-прем’єр-міністр України Степан Кубів.

Це означає, що Україна має значний потенціал для збільшення експорту за турецьким напрямком. Серед харчових продуктів у 2017 році найбільшим попитом у турків користувалися українська соняшникова олія та соєві боби. Втім, боротися за тамтешніх споживачів українським агровиробникам нелегко і наразі – невигідно. Адже на сьогодні ставка ввізного мита на аграрну продукцію складає 42,7%, тимчасом як на промислові товари – лише 3,7%. На думку аналітиків, якщо українській стороні вдасться домовитися з Анкарою про скасування або максимальне зниження ставок ввізного мита для українських аграріїв, то це дозволить їм суттєво збільшити свою присутність на ринку Туреччини.

Втім, кажуть експерти, є і певні ризики, які угода може створити для українських компаній, зокрема у сфері легкої промисловості. Адже дешевий турецький одяг може потіснити з прилавків вироби українських фабрик.

«Ми зацікавлені у зоні вільної торгівлі з Туреччиною лише в частині імпорту сировини. Турецька сировина якісна і порівняно недорога, – каже голова правління Української асоціації підприємств легкої промисловості «Укрлегпром» Тетяна Ізовіт. – При цьому ми категорично проти того, аби обнуляти мита на імпорт готового одягу та взуття, оскільки це нашкодить вітчизняним виробникам».

Натомість експерти сходяться на думці, що беззаперечні переваги угоди можуть відчути авіаперевізники. Україна й Туреччина вже збільшили кількість рейсів й обговорили можливість відкритого неба між країнами. Також аналітики прогнозують притік іноземних інвестицій до України. За словами голови правління Міжнародної спілки бізнесменів України та Туреччини Бурака Пехлівана, турецькі інвестори готові вкладати в Україну. Найпривабливішими галузями для них є альтернативна енергетика, яка стрімко розвивається в нашій державі, сільське господарство, нерухомість і, звичайно, IТ-галузь. Щоб прискорити цей процес, на початку жовтня глави держав підписали угоду про захист інвестицій.

«Туреччина увійшла в топ-5 торговельних партнерів і в топ-10 іноземних інвесторів України. Довгоочікувана двостороння угода про захист інвестицій і зміни, які були внесені в угоду про недопущення подвійного оподаткування, нададуть нового поштовху нашій взаємодії», – сказав Президент України Петро Порошенко під час зустрічі з Президентом Туреччини Реджепом Ердоганом.

За прогнозами заступника міністра економічного розвитку і торгівлі України Наталії Микольської зона вільної торгівлі також відкриє нові можливості для українського машинобудування та металургійного комплексу. Адже у 2017 році Україна експортувала майже 90 нових товарних позицій на турецький ринок, зокрема, парові котли, ткацькі верстати, сигналізаційне устаткування, машини для збирання сільськогосподарських культур тощо. А найбільш ходовим товаром стали напівфабрикати зі сталі та феросплави.

Потенціал угоди з Ізраїлем

Ізраїль входить до топ-15 країн, до яких у 2017 році найбільше зріс експорт товарів з України. За інформацією Мінекономрозвитку, за 8 місяців цього року він збільшився на 79,5 млн дол. порівняно з аналогічним періодом минулого року. На думку міжнародних експертів, договір про зону вільної торгівлі з близькосхідним партнером буде вигідний передусім українським виробникам сільськогосподарської продукції. Адже понад 40% хлібу в Ізраїлі випікається з українського зерна, при цьому Ізраїльська держава готова збільшити закупівлю української пшениці, але за умов її безперебійного постачання.

«Україна сьогодні – один із головних постачальників пшениці до Ізраїлю, і вона просила гарантувати досить великі пільги в рамках зони вільної торгівлі з постачання пшениці. В принципі Ізраїль був готовий піти назустріч, але просив гарантій продуктової безпеки, тобто гарантій поставок, незалежно від того, що відбувається в Україні», – зауважив член комітету зовнішніх справ та оборони Ізраїльського парламенту Зеев Елькін.

За словами Наталії Микольської, на сьогодні Україна постачає більше товарів до Ізраїлю, ніж імпортує з нього, але основний товар – це сировина. Одна з головних цілей угоди – збільшити потік готової продукції до Ізраїлю, що є економічно доцільнішим для України.

«Завдання переговорного процесу у цьому питанні полягає у тому, щоби добитись відкриття ізраїльського ринку: скасування мит або становлення певних безмитних квот для української готової продукції. Для того щоб ми експортували товари із вищою доданою вартістю і щоб у нас залишались додаткові кошти, – пояснила пані Микольська. – Це є продукція машинобудування, це також є лісопереробна продукція, зокрема меблі, можемо говорити і про легку промисловість».

Зараз угода зосереджена на товарних відносинах двох країн, втім, сторони вже домовилися, що наступним кроком стане лібералізація сфери послуг. Адже Ізраїль є відомим лідером у галузі сільськогосподарських, інформаційно-комунікаційних та оборонних технологій, які цікавлять Україну. Наша держава неодноразово розглядала можливість придбання ізраїльського військового обладнання, зокрема безпілотних літальних апаратів (БПЛА) та засобів зв’язку.

На думку експерта Інституту економічних та політичних консультацій Вероніки Мовчан, один із головних факторів у зміцненні економіки та рості ВВП – це експорт. А зони вільної торгівлі створюють сприятливі умови для його збільшення, що вкрай необхідно Україні в умовах війни та складної макроекономічної ситуації.