Чи задумуєтеся ви, якою мовою дивляться мультики ваші діти і якою мовою розмовляє ведуча новин на улюбленому телеканалі? А насправді, це важливий аспект нашого повсякденного життя. 13 жовтня в Україні набув чинності закон, що запроваджує мовні квоти на телебаченні. Відтепер з екранів телевізорів 75% ефірного часу повинна звучати державна мова. Що це означає для телекомпаній і простих глядачів, розібралися експерти Центру громадського моніторингу та контролю.
Український дубляж і якісний контент
За законом, україномовні передачі, фільми і новини повинні складати не менше ніж 75% від відповідного контенту телеканалу між 7:00 і 18:00, а також між 18:00 і 22:00. При цьому норма для телерадіокомпаній місцевого мовлення сягає 60% ефіру. А телекомпанії, які мовлять кримськотатарською (мовою корінних народів), повинні наповнювати тижневий ефір сумарно українською та кримськотатарською мовами в обсязі 75%. Частка державної при цьому повинна бути не меншою ніж 30%.
Передача вважається виконаною українською мовою, якщо всі виступи дикторів передано українською. Водночас закон не поширюється на репліки гостей, репортажі з місця подій, музичні твори тощо. Також канали можуть транслювати фільми та передачі недержавною мовою, якщо вони були створені до 1 серпня 1991 року. Але в такому разі вони повинні супроводжуватися українськими субтитрами.
Квотування ефіру не стосується іноземних телеканалів і телекомпаній, які показують науково-просвітницькі передачі офіційними мовами ЄС чи транслюють програми з вивчення іноземних мов.
У разі невиконання цих вимог телекомпанії будуть змушені сплатити штраф – 5% від загальної суми ліцензійного збору. Втім, депутати дали телевізійникам час пристосуватися до нових критеріїв мовлення. Впродовж першого року з початку дії закону Національна рада з питань телебачення і радіомовлення зараховуватиме в цю квоту будь-який власний продукт телекомпанії. У цьому, на думку деяких експертів, криється певна небезпека, оскільки частина телемовників скористається цим, щоб і далі наповнювати ефір російськомовним фільмами. Наприклад, так може вчинити «Інтер», який уже заповнює програму телепередач радянськими стрічками і фільмами, створеними в кооперації з Росією. Більш оптимістичні оглядачі вважають, що квотування, навпаки, стимулюватиме розвиток українського дубляжу та сприятиме появі якісного українського контенту.
«Україномовні квоти – одна із складових політики «патріотизації» влади, яку нині намагається проводити Президент Порошенко. Санкції проти російських інтернет-ресурсів «ВКонтактє», «Однокласники» та «Яндекс» – в руслі цієї політики», – вважає політолог Олександр Кочетков.
Російські серіали – зброя окупанта
За даними загальнонаціонального опитування, проведеного влітку фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва та Центром Разумкова, попри чималий резонанс у ЗМІ та соцмережах, запровадження мовних квот на телебаченні підтримують 48% українців. Як і нещодавно прийнятий закон «Про освіту», що зміцнює позиції української мови в школах, квоти на ТБ – один із елементів протидії гібридній війні, яку Росія вже три роки веде проти нашої держави на всіх фронтах, зокрема й інформаційному. До ухвалення цього документу народні обранці йшли аж 3 роки.
Після початку російської агресії у 2014 році влада спочатку заборонила ретрансляцію російських телеканалів. За останні три роки Національна рада з питань телебачення і радіомовлення обмежила трансляцію 77 російських каналів у кабельних мережах (а всього в українському кабельному телебаченні є 82 російських канали). За порушення цієї заборони 23 провайдери отримали попередження, а п’ятьох провайдерів – Нацрада оштрафувала.
У 2015 році Президент Петро Порошенко підписав закон про заборону російських фільмів та серіалів, вироблених із 2014 року, а також стрічок, які популяризують органи влади держави-агресора. Минулого року Нацрада скасувала прокатну ліцензію 186 фільмів та серіалів через те, що вони «містять популяризацію або пропаганду органів держави-агресора, створюють позитивний образ працівників держави-агресора, працівників радянських органів держбезпеки, виправдовують окупацію України». Найбільшими порушниками стали два загальнонаціональні канали: ТРК «Україна» та «Інтер». Вони ж мають найменше контенту державною мовою.
До ухвалення закону про квоти Національна рада з питань телебачення і радіомовлення провела моніторинг ефірів, щоб виявити рівень використання державної мови телеканалами. У програмах та фільмах ТРК «Україна» та «Інтеру» лише 26% ефірного часу звучала українська.
«Цим рішенням українська мова з-поміж інших мов стала захищеною в Україні. Ніхто не проти, щоб з екранів телебачення лунали інші мови. Але неприпустимо, щоб частка української мови на будь-якому українському каналі становила 15, 20, 25%», – підкреслив Президент Петро Порошенко, підписуючи закон.
Експерти наголошують, з одного боку, квотування ТБ повинне захистити нас від інформаційної війни з боку Росії, а з іншого – покликане зміцнити позиції державної мови у суспільстві й стимулювати розвиток українських продуктів.
