Третя зима без російського газу

У середині жовтня в Україні розпочнеться опалювальний сезон. Ця зима стане третьою, яку Україна зустріне без споживання російського газу, хоча ще у листопаді 2015 року це здавалося нездійсненним завданням. Центр громадського моніторингу та контролю з’ясував, як за три роки змінився газовий ринок України та наскільки ми тепер вільні від російського «газового зашморгу».

Кінець газового шантажу

Росія веде гібридну війну з Україною із застосуванням багатьох видів зброї, однин із яких – енергоресурси. Ще чотири роки тому ціна на «блакитне паливо» була головним політичним важелем впливу Москви і наша країна неодноразово потрапляла у цю пастку. У 2013 році екс-президент Віктор Янукович обміняв знижку на російський газ для України (з $400 до $268 за тис. куб. м.) на відмову від європейської інтеграції. Однак навіть попри це, ціна на газ для України залишалася значно вищою, ніж для Європи. Незважаючи на свою територіальну близькість до Росії і, відповідно, нижчі витрати на транзит, Україна платила за газ на 25% більше, ніж Німеччина, за той самий обсяг ресурсу. Тому нове керівництво країни відмовилося сплачувати за завищеними та політично мотивованими газовими рахунками.

З 26 листопада 2015 року Україна припинила купувати російський газ, звернувшись до імпорту «блакитного палива» винятково на західному кордоні. Першим кроком на шляху до створення вільного енергетичного ринку стало відкриття нових маршрутів. У 2016 році наша країна загалом імпортувала 11,1 млрд куб. м газу, з яких 9,1 млрд куб. м – із Словаччини, 1 млрд куб. м – з Угорщини і 1 млрд куб. м – з Польщі. За словами радника міністра енергетики та вугільної промисловості Максима Білявського, завдяки швидко налагодженій роботі нового газотранспортного коридору Україна два опалювальних сезони пройшла без краплі імпортованого з РФ газу.

Варто зазначити, що, відмовившись від російського блакитного палива, Україна не лише позбулася політичного тиску, а й отримала економічний зиск, оскільки на західних кордонах почала купувати газ за середньою ринковою ціною у межах $200-230. За оцінками «Нафтогазу», з 2014 до 2016 року Україна заощадила $4,4 млрд на імпорті енергоресурсів.

«За останні 3 роки ми забезпечили енергетичну безпеку держави і диверсифікацію джерел енергопостачання. У 2016-2017 роках ми спожили нуль кубів російського газу. Весь наш газ ми купуємо в Європі і не даємо більше шантажувати Україну», – зауважує Президент України Петро Порошенко.

Наразі запаси газу в українських сховищах перетнули позначку – 13 мільярдів, а імпорт з Європи йде за графіком.  Як запевняє міністр регіонального розвитку Геннадій Зубко, соціальні об’єкти повністю готові до опалювального сезону 2017-2018 років. Це стосується як житлового сектору, так і інших соціальних об’єктів: дитячих садочків, шкіл та лікарень.

Власний потенціал

Експерти зазначають, що імпорт газу з Європи не є панацеєю для українського ринку. У попередні роки замість розвитку власної ресурсної бази Україна йшла найпростішим шляхом – збільшуючи закупівлі. Наразі ж ми зменшуємо імпорт і збільшуємо власний видобуток. За словами віце-прем’єр-міністра Володимира Кістіона, завдяки розвитку власної  газовидобувної галузі до 2020 року Україна зможе повністю забезпечити потребу у природному газі і відмовитися від імпорту взагалі.

Як свідчать дані «Укртрансгазу», протягом перших семи місяців 2017 року Україна збільшила власний видобуток газу на 3,2%  порівняно з аналогічним періодом 2016 року –до 12 млрд 43,9 млн кубометрів. Наша країна має великий потенціал для підвищення рівня енергозабезпечення за рахунок внутрішніх резервів. Запаси природного газу складають близько 1 трильйона кубометрів, яких має вистачити на 30 років, а нафти і газового конденсату – 200 млн тон, яких вистачить на 90 років.

Варто зазначити, що рівень споживання енергоресурсів в Україні значно перевищує відповідні показники в інших країнах Східної Європи. Наразі основною проблемою споживачів газу залишається погана теплоізоляція житлових будинків. Саме тому люди часто змушені переплачувати за тепловтрати у квартирах. Фахівці підрахували, що понад 9 млрд куб. м блакитного палива втрачаються через неутеплені стіни, підвальні приміщення та дахи. Тож ще одним кроком для укріплення енергонезалежності України є скорочення споживання газу і розвиток енергоефективності. Ключовими факторами для економії має стати повсюдний облік газу, а також установка приладів регулювання тепла.

«Україна сьогодні має величезний потенціал до залучення інвестицій в сонячну, вітрову енергетику, перехід на альтернативні види палива. Є можливість переходу на децентралізоване енергопостачання в містах: питання заміщення газових котелень на альтернативне паливо. Тому сьогодні завдання держави  –  створити умови для зменшення споживання енергоресурсів і модернізації систем енергопостачання, вже маючи відповідні умови і фінансування», – вважає  міністр регіонального розвитку, будівництва й житлово-комунального господарства Геннадій Зубко.

За останні три роки Україна змогла скоротити споживання газу на третину. Якщо протягом 2013 року українці використали 50,4 млрд кубічних метрів газу, то у 2016 році ця цифра знизилась до 33,2 млрд. Згідно з актуальною інформацією «Укртрансгазу», споживання палива у першому півріччі 2017 року склало 16 млрд і за темпами вже поліпшує показник минулого року.

Дві зими поспіль без російського газу довели: Україна може бути енергонезалежною. Подальша інтеграція європейської інфраструктури дозволить і далі посилювати енергетичну безпеку, а розвиток енергоефективності дасть змогу назавжди забути про страх холодів.