Врятувати рядового Коваленка: Як в Україні працює реабілітація учасників АТО

Цієї осені уже вдруге колишні бійці АТО візьмуть участь у Марафоні Морської піхоти США, і вперше українські ветерани змагатимуться в Іграх нескорених у Канаді. Мета обох спортивних заходів – показати незламність духу інвалідів війни, подолати стереотипи щодо людей з обмеженими можливостями, а також надихнути інших колишніх військових, які потребують психологічної чи фізичної підтримки. Як працює вітчизняна система реабілітації ветеранів АТО, дізналися експерти Центру громадського моніторингу та контролю.

Національна мережа реабілітаційних центрів

За даними Мінсоцполітики, сьогодні 296 278 учасників бойових дій на Сході користуються пільгами та гарантіями держави. Загалом в Україні налічується майже 306 тисяч ветеранів АТО, частина з яких потребує психологічної, а дехто – і медичної реабілітації. За останніми урядовими даними, близько 5 тисяч учасників АТО отримали статус інвалідів.

У 2017 році уряд виділив 22 млн 454 тис. грн на санаторно-курортне лікування учасників бойових дій. В основному реабілітація проводиться на базі санаторіїв Міноборони (у Хмільнику, Пущі-Водиці, Трускавці та Вінниці), а також обласних військових госпіталів.  Крім того, реабілітаційні центри існують при інших великих лікарнях. Однак їхня матеріальна і методологічна база вже досить застаріла. І для оздоровлення всієї кількості колишніх воїнів цих центрів не достатньо. Тож наразі по всій країні створюється мережа спецзакладів для медико-психологічної допомоги учасникам АТО.

У березні цього року за допомогою трастового фонду НАТО було відкрито центр реабілітації військових у Харкові. У липні сучасний реабілітаційний центр з’явився у Сумах. Незабаром пілотний проект реабілітаційного центру запрацює у Львівській області. Він передбачає комплексу терапію для швидкого і якісного відновлення колишніх бійців АТО. Аналогічні центри планується створити і в інших областях України.

«Усі, хто пройшов через справжнє пекло, через фронтові випробування, мають відчути нашу з вами підтримку, наше з вами піклування, тому вже створено в Україні мережу реабілітаційних центрів для таких воїнів», – заявив Президент Петро Порошенко під час відкриття реабілітаційного центру у Сумах.

За словами директора військово-медичного департаменту Міністерства оборони України Андрія Верби, завдання лікарів і суспільства загалом – зробити все можливе, щоб продовжити роки життя військових: «Відповідно до світової статистики офіцери, які звільняються або повертаються з війни, проживають після цього тільки 7-12 років. Це пов’язано з неналежною увагою з боку суспільства, неможливістю офіцеру «перебудуватись» та змінити своє життя».

Щоб отримати медико-психологічну реабілітацію чи санаторно-курортне лікування, ветерану АТО потрібно звернутися до санаторно-курортної відбіркової комісії за місцем обліку у військкоматі. Направлення на реабілітацію зазвичай надає лікар після стаціонарного лікування. До заяви слід додати довідку за формою №070/о, паспорт та посвідчення. Путівка для колишніх військових безкоштовна.

Психологи проти стресу

Існує думка, що більшість учасників бойових дій мають у тій чи іншій формі  посттравматичний стресовий розлад (ПТСР). Досвід інших країн, зокрема США, свідчить, що наслідки ПТСР можуть проявлятися через багато років. Повертаючись із зони АТО, військові часто не можуть знайти шляхів для самореалізації у мирному житті. Через це виникають побутові конфлікти, з’являється залежність від алкоголю, і найстрашніше – трапляються випадки суїциду.

З одного боку, в Україні немає традиції звернення до психоаналітиків, і військові тут не виняток. Ніхто не може надати психологічну допомогу примусово. З іншого, у нас бракує фахових військових психологів. За словами голови Державної служби України у справах ветеранів війни та учасників АТО Артура Дерев’янка, учасникам АТО, які мешкають не у великих містах, «важче, а іноді й неможливо, отримати кваліфіковану допомогу».

За статистикою Держслужби у справах ветеранів, минулого року психологічну допомогу отримали понад 15 тисяч учасників АТО і членів їхніх родин. Цього року Мінсоцполітики виділило 49 млн 997 тис. грн на програму психологічної реабілітації учасників АТО і їхніх сімей і планує охопити близько 8,5 тисяч осіб.

Цього літа глава держави запропонував створити також Національний ПТСР центр, який буде підпорядковуватися Міністерству охорони здоров’я та зможе забезпечити повний курс лікування учасників бойових дій. Із цією метою Президент також запропонував главі НАТО створити спеціальний трастовий  фонд для реабілітації українських військових.

Наразі центри соціально-психологічної реабілітації для ветеранів АТО розміщені у 20 найбільших містах України. Водночас здобути потрібну кваліфікацію українським психологам активно допомагають іноземні спеціалісти. Наприклад, Барбара Тренкер, керівник відділу Об'єднаного агентства з відновлення персоналу ЗС США, приїхала з колегами у вересні до України, щоб передати досвід роботи із тими, хто був у полоні і пережив тортури. За її словами, «завдяки військовим психологам люди, яким потрібна допомога, не залишаються наодинці», і передані українцям знання допоможуть уникнути жахливих наслідків.

Міністерство у справах ветеранів?

Сьогодні реабілітацією ветеранів займаються структури ЗСУ, Мінсоцполітики, МОЗ та інших відомств. Така розхристаність, на думку експертів, не сприяє ефективній роботі, тож уже давно у повітрі  витає ідея появи окремого міністерства у справах ветеранів. Із пропозицією створення такого відомства цього літа виступив глава держави, звернувшись із відповідною заявою до парламенту. Депутати, у свою чергу, закликали уряд створити нове міністерство.

Цікаво, що у США міністерство у справах ветеранів було створене ще 1930 року. Воно займається соцзабезпеченням і медико-психологічною реабілітацією колишніх військових. В українському контексті таке відомство дуже потрібне, вважають експерти, але побоюються, що його спіткає доля інших нових утворень, таких як Мінінформполітики чи Міністерство з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України.

Тим часом, Україна активно намагається перебрати досвід іноземних колег щодо соціальної адаптації та реабілітації ветеранів війни. За останні роки українських медиків і психологів навчали фахівці із США, Канади, Литви, Норвегії, Ізраїлю та інших країн. А 16 країн-членів НАТО безпосередньо взяли на лікування та реабілітацію близько 630 українських військових.

Крім того, існує Трастовий фонд НАТО з медичної реабілітації (протезування) військовослужбовців, поранених в антитерористичній операції. Його бюджет сягає 2,25 млн євро. Гроші призначені як на закупівлю необхідного сучасного високовартісного медичного обладнання, так і на підготовку українських фахівців з реабілітації і розвиток центрів протезування. У майбутньому це дозволить побудувати власну сучасну систему протезування і реабілітації.

Як наголошують експерти, ефективна медична, психологічна і соціальна реабілітація учасників АТО можлива за умови комплексного підходу до вирішення питання: це не лише створення реабілітаційних центрів, а й бюджетна підтримка і законодавче затвердження соціальних гарантій.